Зморшки: їстівний (Morchela esculenta), конусоподібний (М. conica), степовий (М. steppicola); з'являються у квітні-травні-червні; можуть бути отруйними, містять гемолітичний токсин – гельвелову кислоту.
Іноиибе (плютка) Патуйяра (Inocybe patouillardi) з'являється у квітні- травні; дуже отруйний; містить мускарин.
Мухомори: а) зелений (бліда поганка; Amanita phaloides), смердючий (A. virosa), білий (A. verna) з'являються у вересні-жовтні; смертельно отруйні; містять отрути – аманітин, фаггін, фалоїдин тощо; б) степовий (Amanita vittadinii) з'являється у травні-червні; дуже отруйний; природа отрути досліджена недостатньо; в) пантерний (Amanita pantheria), червоний (A. muscaria) з'являються від серпня й до пізньої осені; смертельно отруйні; містять мускарин та грибний атропін (мікоатропін).
Гриб-зонтик: цегляно-сіро-червоний (Lepiota helveola) з'являється у серпні-вересні; отруйний; містить фалоїдин; коричнево-вишневий (L. brunneo-incamata) з'являється у вересні-жовтні; смертельно отруйний; містить ціанисті сполуки.
Павутинник оранжево-червоний отруйний (Cortinarius orellanus): з'являється у вересні-жовтні; смертельно отруйний; характер отрути невідомий, отрута діє через 3-14 діб.
Гнойовик чорнильний (Coprinus atramentarius), білий (С. comatus): з'являються у липні-листопаді; їстівні, але у випадку одночасного вживання алкоголю діють як отруйні, бо отрута цього гриба розчинна в алкоголі.
Псилоцибіни – див. отруєння наркотиками.
Судово-медична діагностика отруєння грибами виконується з урахуванням клінічних даних, біологічного дослідження залишків їжі та вмісту шлунка (в т.ч. фармакогностичного дослідження), а також за даними судово-токсикологічного виявлення алкалоїдів.
Отруйні тварини – тварини, що мають у своєму організмі речовини, під час різних форм контакту з якими в людини виникає порушення життєвих функцій та настає смерть. До первинно отруйних тварин належать ті, що активно виділяють отруту із залоз (павуки, змії, скорпіони, окремі риби), а пасивно отруйні тварини мають органи з отрутою (напр., у риби маринки отруйна ікра та очеревина, у жуків-наривників – кров). Укус окремих комах (бджоли, оси тощо) може спричинити розвиток алергійного шоку, що іноді призводить до смерті. Для судово-медичної діагностики вирішальне значення має знання обставин події.
Отруєння зміїною отрутою на території України найчастіше відбувається внаслідок укусу гадюки. ЇЇ отрута викликає розвиток геморагії та зсідання крові. У патогенезі домінує локальна деструкція тканини та набряково-геморагійна реакція на отруту, системне підвищення судинної проникності, загальні геморагійні явища, дисеміноване внутрішньосудинне зсідання крові з наступним розвитком гіпо- та афібриногенемії (тромбогеморагійний синдром), гіповолемія, шок, гостра постгеморап йна анемія та дистрофічні зміни в паренхіматозних органах. Місцеві зміни в ділянці укусу змії досить виразні, швидко прогресують та визначають ступінь загальної інтоксикації. Тяжкість інтоксикації залежить також від віку та стану здоров'я потерпілого, від локалізації укусу та від того, у яку тканину потрапила отруту. Діти дуже тяжко переносять дію отрути змії, особливо до 3-х років. Укус у голову та тулуб більш небезпечні ніж укуси в кінцівки, а потрапляння отрути в кров може спричинити розвиток смерті через 5-10 хв. після укусу. Внутрішньом'язове потрапляння отрути гадюки майже вдвічі небезпечніше ніж під шкіру. Для судово-медичної діагностики такого отруєння вирішальне значення має знання обставин події, а морфологічні зміни на трупі у випадку смерті відповідають патогенетичним процесам, що описані вище.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами“ на сторінці 2. Приємного читання.
