II. Додаткові чинники, що належать до конкретної "токсичної ситуації"
• спосіб, вид та швидкість надходження до організму;
• можливість накопичення та привикання до отрути;
• сумісна дія з іншими речовинами.
III. Головні чинники, що характеризують потерпілого
• видова чутливість;
• маса тіла, угодованість та характер фізичного навантаження;
• стать;
• вікові особливості;
• індивідуальна варіабельність та спадковість;
• вплив біоритмів тощо;
• можливість розвитку алергії та токсикоманії.
IV. Додаткові чинники, що впливають на потерпілого
• температура та вологість навколишнього повітря;
• барометричний тиск;
• шум та вібрація; променева енергія тощо.
У судово-медичній практиці трапляються такі отруєння: побутові, випадкові або цілеспрямовані; медикаментозні; професійні; у разі наркоманії та токсикоманії; харчові. У випадку несмертельного отруєння виконується судово-медичне опосвідчення потерпілого в амбулаторії або стаціонарі, а в разі смертельного отруєння виконується судово-медичне дослідження трупа з повним дотриманням особливостей такого дослідження, з лабораторним аналізом речових доказів, зібраних на місці події та вилучених із трупа. Для обґрунтування висновку про отруєння велике значення має вірна оцінка результатів судово-токсикологічного аналізу.
Єдиної універсальної класифікації отруєнь не існує. Сучасні класифікації отруєнь базуються на трьох принципах:
I. Етіопатогенетичний
• за причиною розвитку: випадкові, цілеспрямовані;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками“ на сторінці 3. Приємного читання.
