Рельєф странгуляційної борозни буває дуже характерним, що дозволяє визначити матеріал петлі (кручена мотузка, плетена мотузка тощо).
Переривчастість странгуляційної борозни іноді буває обумовлена потраплянням під петлю під час повішення сторонніх предметів (елементів одягу: комірця, шарфа, краватки тощо) або пальців внаслідок наміру потерпілого звільнитися від петлі.
Природні бліді зморшки шкіри на фоні трупних плям або смуги від тиску комірця іноді помилково сприймаються ж странгуляційна борозна.
Ознаки зажиттєвості странгуляційної борозни: крововиливи в поверхневих шарах шкіри по верхівці проміжних валиків; крововиливи в підшкірній клітковині та м'язах шиї, іноді надриви в груднино-ключично- соскоподібному м'язові біля груднини; переломи хрящів гортані або ріжків під'язикової кістки із крововиливом у прилеглу тканину; крововиливи в капсулу лімфатичних вузлів та тканину, що їх оточує, вище странгуляційної борозни, а нижче странгуляційної борозни ця ознака відсутня; надриви інтими сонної артерії в зоні біфуркації з крововиливами (дослідження виконується до вилучення органів шиї під час розтину трупа); анізокорія у разі сильного одностороннього давлення шиї петлею; прикус (або крововиливи) на кінчику язика; крововиливи та надриви м'язів плечового пояса; крововиливи в передньобокові відділи міжхребцевих дисків шиї.
Під час гістологічного дослідження странгуляційної борозни помітне повнокров'я капілярів, екстравазати на межі шкіри та підшкірної клітковини по краю странгуляційної борозни, стаз, “маргінальне стояння” лейкоцитів, інфільтрація клітинами, набряк шкіри скраю странгуляційної борозни та в проміжних валиках, тромби в артеріях, дистрофія епідермісу в странгуляційній борозні та м'язів під нею (у м'язах зникає поперечна покресленість). Виразні реактивні зміни нервових сегментів шкіри та нервових стволів. Гістохімічно виявляється зміна ферментного стану тканин під странгуляційною борозною.
Під час повішення або задушення петлею між витками петлі утворюються підвищення шкіри – проміжні валики, на гребенях яких бувають пухирі від набряку та крововиливи – проміжні валики, що є ознака зажиттєвості странгуляційної борозни.
Повішення слід диференціювати із задушенням петлею та підвішуванням трупа. Питання про категорію смерті у випадку повішення (самогубство, убивство, нещасний випадок) судово-медична експертиза не вирішує, це – компетенція юридичних органів.
Підвішування трупа в петлі, як правило, злочинець здійснює з метою приховування причини смерті, введення слідчих органів в оману (інсценування повішення). Висновок про підвішування трупа робиться судово-медичним експертом у разі, коли є всі морфологічні (макро- та мікроскопічні) ознаки того, що смерть настала не від дії виявленої на шиї петлі. Смерть у даному випадку могла бути наслідком різних ушкоджень у т.ч. від задушення петлею чи руками, що часом ускладнює диференційну діагностику підвішування трупа та повішення.
Задушення петлею – різновид механічної асфіксії, яка розвивається внаслідок стиснення органів шиї петлею (зашморгом), що затягається рукою (сторонньою чи своєю) (мал. 155) або стороннім предметом. Задушення петлею може бути наслідком нещасного випадку, коли, наприклад, до частин машини, що рухається, потрапляють кінець шарфа, косинки, галстук тощо.
Морфологічні зміни в організмі внаслідок задушення петлею характеризуються ознаками асфіксії. Странгуляційна борозна часто міститься на рівні щитовидного хряща або нижче, рівномірно глибока, горизонтальна, але може бути й переривчастою, якщо під петлю потрапив одяг або вона була відкритого типу.
Задушення руками – різновид механічної асфіксії, що виникає внаслідок стиснення шиї однією чи двома руками (мал. 156). Специфічними ознаками, які свідчать про задушення руками, є численні ушкодження нігтями у вигляді саден, що мають вигляд півмісяця, та крововиливи на шкірі передньобокової поверхні шиї (мал. 157). У м'яких тканинах шиї спостерігаються обширні крововиливи (в т.ч. у корені язика); типовими є переломи під'язикової кістки (мал. 158) та щитовидного хряща.
Мал. 155. Задушення петлею: а – вид спереду, б – вид збоку.
Якщо рука нападника була в рукавиці, або між рукою та шкірою шиї під час задушення був одяг, то внаслідок дії шерехатої поверхні цих предметів виникають згруповані дрібні садна на боковій поверхні шш потерпілої особи, у підщелепній, підборідній ділянці та в зоні гортані. Іноді віддзеркалюється рельєф матеріалу у вигляді внутрішньошкірних крововиливів.
Мал. 156. Варіанти задушення руками (Мишин Е.С., Подпоринова О.Е., 1995): а – лівою рукою; б – правою рукою; в – двома руками; г – передпліччям спереду; д – передпліччям захват ззаду; е – передпліччям та плечем захват ззаду; є – двома руками з утриманням за одяг; ж – однією рукою з утриманням за одяг.
Мал. 157. Задушення руками: є ушкодження нігтями у вигляді саден та крововиливи на шкірі передньобічної поверхні шиї. На підборідді садно внаслідок дії тупого твердого предмета.
Мал. 158. Схема локалізації переломів під'язикової кістки внаслідок задушення руками (С. Weintraub, 1961): 1 – тіло під'язикової кістки; 2 – великі ріжки під'язикової кістки; 3 – малі ріжки під'язикової кістки; а – перелом на рівні сполучення великого ріжка з тілом під'язикової кістки; b, с – перелом тіла під'язикової кістки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Асфіксія странгуляційна“ на сторінці 3. Приємного читання.
