Ушкодження метальною зброєю

Судова медицина

Місцеве ушкодження високою температурою

• 1. Зажитгєвість та давність травми.

• 2. Характеристика чинників, що ушкоджують:

  – вид ушкоджувального впливу;

  – за умови контактного впливу – форма та розміри контактувальної поверхні.

• 3. Механізм утворення опікової травми:

  – ступінь впливу;

  – тривалість впливу;

  – окремі умови (наявність чи відсутність одягу тощо);

  – можливість отримання травми за даних умов.

Ушкодження організму можливе внаслідок дії позамежної високої температури навколишнього середовища, полум'я, гарячої води та інших рідин, пари, розплавлених речовин, розжарених тіл тощо.

Перегрівання тіла – патологічний стан, який розвивається внаслідок загальної дії на організм високої температури навколишнього середовища (тепловий удар), або дії сонячних променів (сонячний удар). Крім температури навколишнього середовища перегріванню тіла можуть сприяти ще такі чинники, як стан дихальної, серцево-судинної, видільної, нервової систем. Особливо швидко розвивається перегрівання тіла в дітей віком до одного року. Помирає людина від зупинки дихання, коли температура тіла досягає 42,5-43,5°С.

Під час судово-медичної експертизи трупів осіб, що загинули від перегрівання тіла специфічних макроскопічних морфологічних ознак немає. Виявляється набряк та гіперемія головного мозку та його оболонок, переповнення кров'ю венозних синусів, дрібні крововиливи в тканину головного мозку, під серозні оболонки, значне повнокров'я та крововиливи у внутрішніх органах, накопичення слизу в дихальних шляхах. Для вирішення питання про те, чи смерть настала внаслідок перегрівання тіла, треба знати обставини події та клінічні вияви до настання смерті.

Опіки – ушкодження тканин організму, що виникає внаслідок місцевої дії високої температури (обварювання, опіки полум'ям), а також хімічних речовин, електрики або іонізуючих променів (опромінення). За обставинами опіки бувають: виробничі, побутові та воєнного часу. За глибиною ушкодження тканин виділяють такі ступені опіків: І ст. – еритема шкіри; П ст. – утворення пухирів; ІІІА ст. – з некрозом шкіри до камбію; ІПБ ст. – з некрозом підшкірних тканин; IV ст. – з обвуглюванням тканин. Клінічно за тяжкістю опіки поділяють на легкі, середньої тяжкості, тяжкі, занадто тяжкі. Тяжкість стану хворого визначається ступенем опіку та площею враженої поверхні тіла

Опіки в судово-медичному відношенні мають значення у разі дослідження трупів та опосвідченні живих осіб. Смерть розвивається внаслідок шоку, інтоксикації, сепсису, опікового виснаження, пневмонії тощо. Під час обстеження живих осіб ступінь опіку, його поширеність визначають за клінічними ознаками. Судово-медичну кваліфікацію ступеня тяжкості тілесних ушкоджень визначають відповідно до чинних "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень". У разі значної площі та глибини, ушкодженні органів дихання, розвитку шоку, опіки кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент їх утворення. Особливо складною є судово-медична експертиза трупів. Перш за все необхідно вирішити питання про зажитгєвість ушкодження або його посмертність. Про зажитгєвість опіку свідчать: незначне ушкодження шкіри в складках біля очей (наслідок мруження); виявлення кіптю на слизових оболонках дихальних шляхів; наявність карбоксигемоглобіну в крові із глибоких вен та серця; гістологічне виявлення запалення в зоні опіку; жирова емболія легень тощо.

Опіки полум'ям – опіки, що виникають внаслідок прямої дії полум'я на організм людини. Вони переважно циркулярні, майже завжди пошкоджуються кисті рук та обличчя. Змертвіла шкіра суха, щільна, коричневого кольору, на окремих ділянках обвуглена та може розтріскуватися, що нагадую різані рани (мал. 123). На шкірі обличчя та інших відкритих частин тіла, а також в отворах рота та носа, у дихальних шляхах, іноді в стравоході та шлунку є кіпоть. Часто буває обпалювання волосся та опік дихальних шляхів; одяг обгорілий. Під час експертизи трупа слід визначити зажитгєвість ушкодження. Виявлені на трупі ушкодження слід диференціювати зі спаленням трупа.

Обвуглення та розтріскування шкіри внаслідок прямої дії полум

Мал. 123. Обвуглення та розтріскування шкіри внаслідок прямої дії полум'я, розтріскування схожі з різаними ранами.

Обварювання – опік, який розвивається внаслідок дії гарячої рідини (води, молока тощо) чи пари; часто не викликає глибоких (тим більше IV ст.) опіків, бо температура рідини, як правило, не перевищує 100°С, бо в момент дії на одяг та тіло вона швидко охолоджується (мал. 124). У вигадку вертикального положення тіла людини рідина стікає вниз і найчастіше ушкодження виникає на передній поверхні тулуба, на статевих органах та ногах.

Опіки шкіри гарячою рідиною.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ушкодження метальною зброєю“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю
  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами