– із зігнути клинком.
Вона може бути комбінованою або замаскованою.
Таким чином, клинкова зброя буває: з довгим прямим або зігнутим клинком (довгоклинкова) – шабля, шпага, рапіра, ятаган, меч, палаш; з коротким прямим або зігнутим клинком (короткоклинкова) – кортик, стилет, тесак, мисливські, фінські та національні ножі; комбінована або маскована; комбінована – яка, наприклад, поєднує в собі ніж та стилет тощо.
Предмети з коротким клинком поділяють на:
• 1. Зброю: а) бойову (національну – ножі, кинджали; табельну – ножі, кинджали, стилети, штики; довільну); б) мисливську (ножі, кинджали, стилети, штики); в) спортивну, туристичну та дорожню.
• 2. Інструменти, побутові та технічні ножі: для обробки продуктів, столові прибори, для технічних робіт, медичного призначення, різного призначення.
Окремі частини основних типів клинкової зброї (шаблі, шпаги, кинджала, ножа) мають назву: лезо – гостре ребро клинка; єлмань – розширення клинка від вістря до центру удару; центр удару – точка леза клинка, якою наноситься оптимальний за силою удар у ціль; п'ятка – не заточена частина металевої смуги біля хвостовика (на п'ятці роблять маркірування та ставлять клеймо); обух – тупе ребро клинка, яке протилежне до леза, буває закругленим, пом'якшеним та жорстким, кутастої форми; скіс обуха – скошсність лінії обуха до вістря клинка, щоб він був більш гострим; вістря – точка, в якій лезо сходиться з лезом або лезо з обухом; доли (виїмки) – заглиблення у вигляді жолобків, розташовані вздовж клинка (іноді їх неправильно називають „кровостоками”, а їх призначення – зменшення маси клинка та підвищення його жорсткості); перетин клинка – у рубальної зброї має форму клина, а в рубально-різальної – обтічну; ребра жорсткості – у двосічних клинків – на місці сполучення заточки обох лез, а у зброї, яка має кілька граней (стилет, чотиригранний штик, шпага), вони є різальними гранями; рукоятка – слугує для зручності дії клинком, має різну форму та розміри і розташована відносно клинка паралельно або під кутом; обмежувач – металева деталь холодної зброї з коротким клинком, яку закріплено в площині клинка біля його п'ятки перпендикулярно рукоятці; захищає руку від удару противника, коли його зброя ковзає по лезу або обухові, та захищає від сповзання руки на клинок і перешкоджає зануренню рукоятки в тіло у разі виконання колючого удару; наконечник рукоятки – деталь, яка закріплює рукоятку зброї. Клинкова зброя може мати ще й такі деталі, як ефес, дужка ефеса, ґарда, хрестовина, перехрестя. Піхви – футляр клинка.
Тілесні ушкодження внаслідок дії клинкової зброї залежать від конструкції та механізму її застосування й бувають у вигляді рубаних ран, колених ран, колено-різаних ран, різаних ран. Конструктивна особливість клинкової зброї впливає на морфологію рани, що дає змогу виконувати диференційну діагностику, визначати вид зброї та здійснювати ідентифікацію її.
Клинкова зброя, що має одночасно гострий край (лезо) та гострій кінець (вістря) називається різально-колючою зброєю (кинджал, фінський ніж тощо), від дії якої утворюються різано-колені рани.
Конструкція типового ножа наведена на мал. 75. Ніж має товстий короткий клинок з односторонньою заточкою та руків'я (рукоять). Руків'я має наконечник (на торцевій ділянці) і кільце, яке знаходиться біля місця сполучення руків'я із клинком, іноді в цьому місці є додаткова частина – гарда, що виконує функцію упора-запобіжника. Відточений край клинка – лезо, а протилежний – обух. Заточена частина клинка, прилегла до леза, називається заточкою леза. Жолобок на клинку біля обуха – дола. Лезо переходить у вістря клинка. Клинки окремих видів холодної зброї є двогострі, тому в них дві заточки леза, а обух відсутній. Від дії ножа утворюються різані рани та колено-різані рани.
Мал. 75. Типовий ніж.
Кинджал – двосічна (гостра з обох боків) клинкова холодна зброя з коротким клинком. Кинджал конструктивно схожий на ніж, лише з тією різницею, що клинок має леза з обох боків. Рани від дії кинджала щілиноподібні. веретеноподібні з рівними гладкими краями й обома гострими кінцями. Кортик – прямий кинджал із вузьким клинком його носять переважно у військово-морському флоті як особисту зброю адмірали, генерали. офіцери, мічмани, прапорщики. Палаш – старовинна холодна ручна зброя з довгим прямим двосічним клинком, що вкладається в піхви. Стилет – невеликий кинджал із тонким тригранним клинком.
Рапіра – колюча клинкова зброя з довгим і гнучким чотиригранним клинком та держаком; внаслідок ушкодження утворюються колені рани. Під час фехтування на рапіру надівають запобіжний наконечник.
Шабля – вид рубальної. рубально-колючої холодної зброї чи спортивної зброї для фехтування, що має стальний довгий викривлений клинок із лезом на вигнутому боці.
Уламки скла з гострим кінцем діють як колючо-різальна зброя. Кінці рани при цьому можуть мати вигляд букви "М". На краях та в глибині рани можна знайти мікрочасточки скла. Велике значення у вирішенні питання про характер предмета, яким заподіяно ушкодження, має дослідження ранового каналу.
За певних обставин сокира (мал. 76) використовується злочинцем як знаряддя травми. Ним можуть бути заподіяні ушкодження у вигляді забитих ран, рубаних ран, переломи черепа тощо. У сокири є топорище та металева частина, що має головку з отвором для топорища. Верхня частина головки називається обухом. Клин закінчується лезом, передній кінець якого – носок, а задній – п'ятка. Бокові поверхні – щоки клина. Топорище закріплюється за допомогою клинця.
Мал. 76. Сокира: 1 – топорище (а – закріпна частина, б – середня частина, в – захватна частина, г – хвіст); 2 – клин; 3 – щока клина; 4 – носок; 5 – п'ятка; 6 – лезо клина; 7 – борідка; 8 – головка; 9 – бокова стінка головки; 10 – обух.
Ножиці – можуть бути засобом ушкодження. Таке ушкодження має своєрідний характер, оскільки кожна бранша діє як колючо-різальний засіб, складені ножиці діють як колючий предмет (мал. 77), а форма рани залежить від того, ж складені бранші ножиць (мал. 78). Під час удару бранші можуть розходитися або заходити одна за одну й тоді виникають парні колено-різані рани з одним гострим і другим П-подібним кінцем. Розходження бранлі та заходження одна за одну може відбуватися вже в тілі пораненого, і в цьому разі відбувається роздвоєння ранового каналу, т.зв. "роздвоєний рановий канал".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Падіння в обмеженому просторі“ на сторінці 9. Приємного читання.
