Мал. 87. Залежність довжини рани від нахилу входження клинка в тіло: 1 – ширина клинка, 2 – довжина рани, що перевищує ширину клинка, З – кут нахилу клинка під час занурення, 4 – напрямок руху клинка.
Рановий канал внаслідок дії клинкової зброї – ушкодження тканини у вигляді отвору (щілини), що занурюється в глибоко розміщені органи, стінки його рівні, гладкі; з незначними крововиливами, спадаються; канал, як правило, прямолінійний. Рановий канал починається вхідним отвором і закінчується сліпо (сліпий рановий канал) або вихідним отвором (наскрізний рановий канал).
Напрямок ранового каналу описується відносно трьох умовних площин тіла людини (напр.: спереду-назад; зліва-направо; спереду-назад і зверху-вниз; спереду-назад, справа-наліво і дещо зверху-вниз) з обов'язковим зазначенням точної локалізації вхідного та вихідного отворів.
Рановий канал буває: прямим, перерваним (у тих випадках, коли він перетинає кілька частин тіла (наприклад, руку та грудну клітку). Велике значення у вирішенні питання про форму та розміри колючої та колючо- різальної зброї має виготовлення зліпків каналу за допомогою деяких пластичних мас (парафіну, пасти "К", латексу тощо). Щоб полегшити дослідження ранового каналу під час експертизи трупа, можна виконувати попереднє фарбування його з одночасною фіксацією стінок формаліном.
Довжина ранового каналу дорівнює довжині клинка на рівні занурення його в тканину, отже, може дорівнювати довжині клинка або бути меншою, але у випадку нанесення пошкодження в живіт може бути більшою за довжину клинка (мал. 88).
Мал. 88. Довжина ранового каналу залежно від місця ушкодження: 1 – рановий канал дорівнює довжині клинка; 2 – рановий канал більший ніж довжина клинка.
Найуразливіші місця тіла людини в разі поранення є ті де пролягають магістральні кровоносні судини, ушкодження яких призводить до розвитку тяжкої кровотечі та загального венозного повнокров'я, або можливий розвиток пневмотораксу (мал. 89,90,91).
Мал. 89. Найуразливіші місця тіла людини в разі поранення ножем (позначені чорними кружальцями).
Мал. 90. Колено-різані рани грудної клітки.
Мал. 91. Колено-різана рана легень (теж саме спостереження, локалізація відповідає рані, що ближче знаходиться до молочної залози).
Рубана рана виникає від удару важким гострим предметом (напр., сокирою, шаблею), має значну глибину; об'єм нежиттєздатних тканин в момент заподіяння рани та в наступні періоди може бути дещо більшим, ніж у різаних ранах. Рубані рани мають прямолінійну форму, рівні та гладкі краї, часто гострі кінці; біля країв рани часто є осадження (мат. 92,93,94). На відміну від різаних, рубані рани, як правило, супроводжуються ушкодженням кісток, зокрема, на голові, у вигляді: надрубів (ушкодження зовнішньої оточуючої пластинки та тонкого шару губчастої речовини, що прилягає до неї; врубів (більш глибокого, але непроникного ушкодження); розрубів (ушкодження всій товщини кістки з утворенням отвору, який за формою відповідає поперечному перетинові клинка сокири); відрубів (повне відділення частини кістки або тіла). На площині кісткових розрубів майже завади є індивідуальні ознаки леза рубального знаряддя – сліди від нерівності, зазублин, які використовуються для криміналістичної ідентифікації знаряддя. За межами гострого кінця рубаної рани буває “слід удавлення” у вигляді лінійної канавки завширшки до 0,1 см, іноді з ознаками ушкодження епідермісу. “Слід удавлення” буває також на одягові і є ознакою дії рубального засобу, напр. сокири.
Мал. 92. Механізм утворення рубаних ран.
Мал. 93. Рубані рани на обличчі: чітко видно крововиливи біля ран, що є ознакою зажиттєвості ушкоджень.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Падіння в обмеженому просторі“ на сторінці 12. Приємного читання.
