Черепно-мозкова травма

Судова медицина

Тріщина буває наскрізна (мал. 43) або в межах однієї пластинки компактної речовини черепної кістки; механізм утворення її різний. У разі дії тупого або гострого предмета напрямок тріщин збігається з напрямком сили, що діє, а якщо вона розгалужується, то утворюється кут, вершина якого спрямована в бік дії сили. Внаслідок деформації черепа через удар або його стиснення тріщина йде за напрямком сили, але може мати зубчастий, пилкоподібний вигляд із найбільшим зяянням посередині. Іноді такі тріщини утворюються на певній відстані від місця дії зовнішньої сили.

Забиття головного мозку (син. контузія головного мозку) – травма головного мозку, що супроводжується розвитком ділянок деструкції мозкової тканини з відповідною клінічною картиною.

Контузійна ділянка – зона забиття чи розтрощування мозку на місці прикладення сили або від протиудару, є постійним компонентом тяжкої черепно-мозкової травми, що завжди виявляється на поверхні мозку. Контузійні ділянки мають вигляд жовтих плям або обмежених ділянок геморагійного розм'якшення мозкової тканини, покритих нсушкодженою м'якою мозковою оболонкою, під якою субпіальні крововиливи не поширюються за межі контузійної зони. Контузійні ділянки мають переважно клиноподібну форму, верхівка їх спрямована в глибину мозку на 1-2 см. Мікроскопічно в них виявляються ушкодження нервових клітин та геморагії з перифокальною зоною набряку. Крововиливи є наслідком розриву судин або діапедезу.

Тріщина черепа, що є продовженням сагітального шва, яка перетинає вінцевий шов; помітне розходження сагітального шва.

Мал. 43. Тріщина черепа, що є продовженням сагітального шва, яка перетинає вінцевий шов; помітне розходження сагітального шва.

Протиудар – явище, що виникає в головному мозкові на протилежному від удару по голові боці. У момент забиття, коли виникають сили прискорення (або сповільнення) у порожнині черепа утворюється тиск, який діє протягом часток секунди, при цьому підвищений тиск – у місці прикладення сили, а негативний – на протилежному полюсі (зона вакууму). На ділянці негативного тиску в речовині мозку утворюються порожнини, які спадаються після закінчення дії прискорювальної сили (протиударна кавітація), із крововиливами та розривами мозкової тканини і формуванням забиття за механізмом протиудару, тобто розвивається контузія головного мозку (мал. 44,45).

Найхарактернішою локалізацією протиудару є базальні та полюсні відділи лобних та скроневих часток мозку. Забиття кори мозку виникають на ділянці протиудару значно частіше ніж, на місці удару. Протиударні ушкодження особливо виразні в разі нанесення удару ззаду, внаслідок удару спереду бувають рідко, а у випадку удару збоку значніші, ніж на місці прикладення сили (мал. 46).

Закрита черепно-мозкова травма: крововиливи в тканині головного мозку на місці протиудару

Мал. 44. Закрита черепно-мозкова травма: крововиливи в тканині головного мозку на місці протиудару

Те ж саме спостереження: крововиливи в тканині головного мозку на місці протиудару (поперечний перетин).

Мал. 45. Те ж саме спостереження: крововиливи в тканині головного мозку на місці протиудару (поперечний перетин).

Ударні та протиударні ушкодження головного мозку при різних варіантах співударяння голови з поверхнею тупого твердого предмета (за даними Курвіля): 1 – удар ділянкою лоба; 2 – удар ділянкою тімені; 3 – удар правою скроневою ділянкою; 4 – удар правою тім

Мал. 46. Ударні та протиударні ушкодження головного мозку при різних варіантах співударяння голови з поверхнею тупого твердого предмета (за даними Курвіля): 1 – удар ділянкою лоба; 2 – удар ділянкою тімені; 3 – удар правою скроневою ділянкою; 4 – удар правою тім'яною ділянкою; 5 – удар потиличною ділянкою; 6- удар потилично-скроневою ділянкою. Великою стрілкою позначено напрямок удару, а малою – протиудару.

Кавітація – утворення порожнини всередині рідини, тобто порушення її суцільності під час руху відносно інших тіл, за рахунок локального зменшення тиску до певного (критичного) значення. Кавітація гідродинамічна утворюється під час травми черепа, коли голові під дією певної сили надається прискорення і в порожнині черепа та тканині мозку виникає зона негативного тиску. Це зумовлює розвиток у речовині мозку порожнин, які зникають після закінчення дії прискорювальної сили. Розрізняють кавітацію протиударну (в місці, яке протилежне ударові), ударну (в місці удару) та резонансну (виникає в різних зонах). У місцях кавітації у мозку виникають крововиливи.

Розтрощування мозкової тканини є найтяжчим її ушкодженням; характеризується грубим руйнуванням тканини й розривом м'яких мозкових оболонок, виходом мозкового детриту на поверхню, розривом судин та крововиливом під павутинну оболонку. Звичайною локалізацією розтрощування є зона забиття, особливо за наявності вдавлених переломів черепа та розривів твердої мозкової оболонки.

Контузійні ділянки в стовбурі головного мозку, що містяться як на зовнішній його поверхні, так і в шлуночку, є основною причиною летального кінця травми. Відносно точки прикладення травмувальної сили вони є протиударними, як наслідок удару ствола об внутрішню поверхню основи черепа, кістковий край великого потиличного отвору та край мозочкового намету в момент переміщення та деформації мозку. Зовнішні ушкодження стовбура мозку мають здебільшого малі розміри і виявляються лише під час виконання серійних зрізів. Деякі зони розтрощування мозку нагадують геморагійний інфаркт. Наслідком чого (у разі закритої черепно-мозкової травми) може бути утворення гліального мозкового рубця або оболонко-мозкового зрощення.

Складними для діагностики є фронтобазальні ушкодження черепа, які супроводжуються рядом ускладнень, часом тяжких (мал. 47).

Схема локалізації ускладнень фронтобазальних ушкоджень черепа (F.-W. Oukcn. 1986): 1 – уламковий перелом; 2 – орбітатьні порушення; 3 – пневматоцеле; 4 – абсцес мозку; 5 – ушкодження мозку; 6 – лікворея; 7 -кровотеча.

Мал. 47. Схема локалізації ускладнень фронтобазальних ушкоджень черепа (F.-W. Oukcn. 1986): 1 – уламковий перелом; 2 – орбітатьні порушення; 3 – пневматоцеле; 4 – абсцес мозку; 5 – ушкодження мозку; 6 – лікворея; 7 -кровотеча.

Слід мати на увазі, що в разі виконання судово-медичної експертизи у живих осіб із використанням даних рентгенологічного дослідження (рентгенограм), можлива невірна інтерпретація рентгенологічних даних за рахунок типових варіантів розвитку, зокрема черепа, що іноді призводить до визнання наявності травматичних ушкоджень, за факторної відсутності їх.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Черепно-мозкова травма“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма
  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами