Іпохондричні марення (марення хвороби) – непохитна переконаність особи про наявність у неї невиліковної тяжкої хвороби. Поведінка хворих різна. Одні вперто розробляють методи самолікування, інші постійно звертаються до лікарів різних професій. Такі особи починають підозрювати лікарів в поганому ставленні до них, навіть у тому, що ніхто інший, як лікар, є винуватцем його страждань. Насильницькі дії проти медичних працівників у таких випадках нерідкі. Різновидом іпохондричного марення є марення фізичного недоліку або потворності – дисморфофобія. Переважно це стосується видимих частин тіла – обличчя, рук, ніг, будови тіла. Для виправлення уявного дефекту хворі застосовують небезпечні методи самолікування, настирливо вимагають операцій, навіть повторних.
Марення переслідування – непохитна впевненість хворого в тому, що йому можуть нанести фізичну або моральну шкоду або просто прагнуть знищити. Згідно із цим можуть відбуватися небезпечні, агресивні дії й зміни в поведінці хворих.
Марення отруєння – непохитна впевненість хворого в тому, що його прагнуть отруїти, що з метою його знищення таємно використовуються різні отруйні речовини, які додаються в харчі хворому або розпилюються в приміщенні, де він перебуває, наносяться на його речі, одяг тощо.
Марення впливу – непохитна впевненість особи в тому, що її думки, почуття й вчинки перебувають під впливом якоїсь зовнішньої сили, яка, здебільшого, має шкідливий, негативний вплив. У багатьох випадках воно має точне визначення – вплив струмом, атомною енергією, випроміненням, лазером, ультразвуком тощо.
Марення заподіяної шкоди (ушкодження) – непохитна впевненість у нанесенні хворому матеріальної шкоди, найчастіше шляхом псування, руйнування, підміни або викрадення особистих речей, меблів, продуктів харчування тощо. Воно поширюється переважно щодо осіб з найближчого оточення, у зв'язку із чим його нерідко визначають як марення малого розмаху.
Марення винахідництва – непохитна впевненість у тому, що зроблене теоретичне або практичне відкриття має велике, універсальне або незвичайне значення й корисне для людства. Завжди супроводжується надзвичайно впертою сутяжною поведінкою.
Маревні розлади сутяжного змісту (кверулянтська поведінка) – непохитна ідея боротьби за відновлення зганьбленої справедливості, зокрема, захисти порушених прав хворого.
Марення еротичного (любовного) змісту – непохитна впевненість, яке певне особа має до хворого любовну пристрасть і намагається різними, навіть шкідливими для хворого засобами добитися його прихильності.
Марення образи. При цьому різновиді маревних розладів, на відміну від первинних, домінує порушення чутливого пізнання. Маячні ідеї виникають без усякої системи, хаотично. Вони вже не “доказуються”, а сприймаються як існуюче знання, яке супроводжується відповідними почуттями, наприклад, хворий сповіщає: “Я певен, я відчуваю, що мене прагнуть пограбувати”. Домінують образні уявлення, які нагадують своєю наочністю й непослідовністю картини зі сну; свідомість заповнена ними. Навколишній світ сприймається так, як це буває під час ілюзій. Образні марення завжди поєднуються з іншими розладами. Різко збуджується поведінка, вчинки хворих непослідовні й часто бувають імпульсивними (застрибують на ходу в транспорт, раптово на повному ходу з нього зістрибують, роблять несподівані напади тощо). Можуть виникати галюцинації, епізоди розладів свідомості. Образні марення завжди супроводжуються виразними змінами афекту, найчастіше у вигляді напруженої тривоги, страху.
Різновидами образних марень є марення інсценування й марення особливого значення.
У випадках маячення інсценування (інтерпретації) – хворі говорять, що все навколо них підлаштоване, уявне, їх розігрують, відбувається кінозйомка; оточуючі люди зовсім не ті, за кого себе видають, усі їхні вчинки мають відношення до хворого; його перевіряють, вчать, за ним стежать тощо.
У випадках маячення особливого значення – усе навколишнє одержує в уяві хворого символічне значення: чорний колір означає не що інше, як близьку смерть хворого; молода жінка символізує порятунок тощо.
Зміст навколишнього світу стає дуже непостійним, у багатьох випадках усі згадування й сприйняття хворим його (предмети, люди, події) набирають фантастичного змісту. При цьому нерідко виникають антагоністичні марення, у випадку яких усе сприймається як боротьба навколо особи хворого двох протилежних сил – добра й зла, світла й тьми (маніхейське марення – від назви релігійного навчання маніхеїзму).
Для образних фантастичних марень – характерні ідеї величі, коли відбувається грандіозне, неймовірне перебільшення хворим своїх духовних і фізичних можливостей, сил, здоров'я, соціального стану й багатства, а також ідеї релігійно-містичного, еротичного, у деяких випадках – космічного змісту й типу: атомна війна, державні заколоти, стихійні лиха тощо.
Афективні (чутливі) марення. За своїм змістом вони відображають головний афект і наближуються до образних, тобто й при них домінує порушення чутливого пізнання, але логічний елемент при цьому незначний.
У випадках депресивних форм афективних марень часто трапляються ідеї самозвинувачення й гріховності – упевненості в здійсненні тяжких, аморальних вчинків. Моральна й фізична якості хворого в його уяві є лише негативними.
У випадках марення убогості, збіднення, злиденності існує впевненість хворого в позбавленні його всіх матеріальних засобів існування. У деяких випадках депресивні марення мають фантастичний зміст: хворий втратив увесь світ, ніколи не перестане страждати й не вмре – це марення Котара. Коли хворі висловлюють упевненість у тому, що його нутрощі чи організм взагалі руйнуються, то говорять про нігілістичний тип марення. Прикладом нігілістичного мелагоманічного марення Котара можуть бути висловлювання, коли хворий певен, що "його нутрощі розклалися, лави гною розтікаються й затоплюють світ".
Серед експансивних форм марення найчастіше виникають ідеї величі, реформаторства, виняткових моральних і фізичних здібностей.
На практиці від маячних ідей необхідно відрізняти надцінні ідеї й маячноподібні фантазії.
Надцінні ідеї – це тлумачення, які виникають завдяки реальним обставинам. їм супутня надзвичайно сильна, тривала афективна забарвленість. З'явившись, вони одержують надалі стійку, що домінує положення на тривалий час порівняно з іншими думками й уявленнями.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розлади мислення“ на сторінці 2. Приємного читання.
