Розлади мислення

Судова медицина

Іпохондричні марення (марення хвороби) – непохитна переконаність особи про наявність у неї невиліковної тяжкої хвороби. Поведінка хворих різна. Одні вперто розробляють методи самолікування, інші постійно звертаються до лікарів різних професій. Такі особи починають підозрювати лікарів в поганому ставленні до них, навіть у тому, що ніхто інший, як лікар, є винуватцем його страждань. Насильницькі дії проти медичних працівників у таких випадках нерідкі. Різновидом іпохондричного марення є марення фізичного недоліку або потворності – дисморфофобія. Переважно це стосується видимих частин тіла – обличчя, рук, ніг, будови тіла. Для виправлення уявного дефекту хворі застосовують небезпечні методи самолікування, настирливо вимагають операцій, навіть повторних.

Марення переслідування – непохитна впевненість хворого в тому, що йому можуть нанести фізичну або моральну шкоду або просто прагнуть знищити. Згідно із цим можуть відбуватися небезпечні, агресивні дії й зміни в поведінці хворих.

Марення отруєння – непохитна впевненість хворого в тому, що його прагнуть отруїти, що з метою його знищення таємно використовуються різні отруйні речовини, які додаються в харчі хворому або розпилюються в приміщенні, де він перебуває, наносяться на його речі, одяг тощо.

Марення впливу – непохитна впевненість особи в тому, що її думки, почуття й вчинки перебувають під впливом якоїсь зовнішньої сили, яка, здебільшого, має шкідливий, негативний вплив. У багатьох випадках воно має точне визначення – вплив струмом, атомною енергією, випроміненням, лазером, ультразвуком тощо.

Марення заподіяної шкоди (ушкодження) – непохитна впевненість у нанесенні хворому матеріальної шкоди, найчастіше шляхом псування, руйнування, підміни або викрадення особистих речей, меблів, продуктів харчування тощо. Воно поширюється переважно щодо осіб з найближчого оточення, у зв'язку із чим його нерідко визначають як марення малого розмаху.

Марення винахідництва – непохитна впевненість у тому, що зроблене теоретичне або практичне відкриття має велике, універсальне або незвичайне значення й корисне для людства. Завжди супроводжується надзвичайно впертою сутяжною поведінкою.

Маревні розлади сутяжного змісту (кверулянтська поведінка) – непохитна ідея боротьби за відновлення зганьбленої справедливості, зокрема, захисти порушених прав хворого.

Марення еротичного (любовного) змісту – непохитна впевненість, яке певне особа має до хворого любовну пристрасть і намагається різними, навіть шкідливими для хворого засобами добитися його прихильності.

Марення образи. При цьому різновиді маревних розладів, на відміну від первинних, домінує порушення чутливого пізнання. Маячні ідеї виникають без усякої системи, хаотично. Вони вже не “доказуються”, а сприймаються як існуюче знання, яке супроводжується відповідними почуттями, наприклад, хворий сповіщає: “Я певен, я відчуваю, що мене прагнуть пограбувати”. Домінують образні уявлення, які нагадують своєю наочністю й непослідовністю картини зі сну; свідомість заповнена ними. Навколишній світ сприймається так, як це буває під час ілюзій. Образні марення завжди поєднуються з іншими розладами. Різко збуджується поведінка, вчинки хворих непослідовні й часто бувають імпульсивними (застрибують на ходу в транспорт, раптово на повному ходу з нього зістрибують, роблять несподівані напади тощо). Можуть виникати галюцинації, епізоди розладів свідомості. Образні марення завжди супроводжуються виразними змінами афекту, найчастіше у вигляді напруженої тривоги, страху.

Різновидами образних марень є марення інсценування й марення особливого значення.

У випадках маячення інсценування (інтерпретації) – хворі говорять, що все навколо них підлаштоване, уявне, їх розігрують, відбувається кінозйомка; оточуючі люди зовсім не ті, за кого себе видають, усі їхні вчинки мають відношення до хворого; його перевіряють, вчать, за ним стежать тощо.

У випадках маячення особливого значення – усе навколишнє одержує в уяві хворого символічне значення: чорний колір означає не що інше, як близьку смерть хворого; молода жінка символізує порятунок тощо.

Зміст навколишнього світу стає дуже непостійним, у багатьох випадках усі згадування й сприйняття хворим його (предмети, люди, події) набирають фантастичного змісту. При цьому нерідко виникають антагоністичні марення, у випадку яких усе сприймається як боротьба навколо особи хворого двох протилежних сил – добра й зла, світла й тьми (маніхейське марення – від назви релігійного навчання маніхеїзму).

Для образних фантастичних марень – характерні ідеї величі, коли відбувається грандіозне, неймовірне перебільшення хворим своїх духовних і фізичних можливостей, сил, здоров'я, соціального стану й багатства, а також ідеї релігійно-містичного, еротичного, у деяких випадках – космічного змісту й типу: атомна війна, державні заколоти, стихійні лиха тощо.

Афективні (чутливі) марення. За своїм змістом вони відображають головний афект і наближуються до образних, тобто й при них домінує порушення чутливого пізнання, але логічний елемент при цьому незначний.

У випадках депресивних форм афективних марень часто трапляються ідеї самозвинувачення й гріховності – упевненості в здійсненні тяжких, аморальних вчинків. Моральна й фізична якості хворого в його уяві є лише негативними.

У випадках марення убогості, збіднення, злиденності існує впевненість хворого в позбавленні його всіх матеріальних засобів існування. У деяких випадках депресивні марення мають фантастичний зміст: хворий втратив увесь світ, ніколи не перестане страждати й не вмре – це марення Котара. Коли хворі висловлюють упевненість у тому, що його нутрощі чи організм взагалі руйнуються, то говорять про нігілістичний тип марення. Прикладом нігілістичного мелагоманічного марення Котара можуть бути висловлювання, коли хворий певен, що "його нутрощі розклалися, лави гною розтікаються й затоплюють світ".

Серед експансивних форм марення найчастіше виникають ідеї величі, реформаторства, виняткових моральних і фізичних здібностей.

На практиці від маячних ідей необхідно відрізняти надцінні ідеї й маячноподібні фантазії.

Надцінні ідеї – це тлумачення, які виникають завдяки реальним обставинам. їм супутня надзвичайно сильна, тривала афективна забарвленість. З'явившись, вони одержують надалі стійку, що домінує положення на тривалий час порівняно з іншими думками й уявленнями.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розлади мислення“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення
  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами