Лише з другої половини II ст. до н.е. була введена таємна система подачі голосів. На виборчих коміціях кожний отримував табличку (tabella), на якій
Римлянин у тозі
Курульнс крісло
зазначав імена кандидатів і кидав її в урну чи корзину. На законодавчих коміціях голосуючий писав на табличці або UR (uti rogas - "так", дослівно - "як ти пропонуєш"), або А (antique - "ні", дослівно - "залишаю по-старому"). На судових коміціях писали на табличках А або L (absolvo, libero - "виправдовую") або С чи D (condemno, damno - "засуджую"). Якщо ж голосуючий утримувався, він повинен був писати на табличці Nb - non liquet (не ясно).
Крім того, народні збори в Римі не мали права законодавчої ініціативи: жодна пропозиція (rogatio) не могла надходити від самих зборів. Коміції могли голосувати лише пропозиції, внесені посадовими особами, які скликали їх і на них головували. Причому внесену пропозицію не можна було ні змінювати, ні обговорювати: текст рогації потрібно було прийняти або відхилити повністю. Обговорення питань, пов'язаних з конкретними зборами, відбувалося на особливих сходках, які скликалися до коміцій. Всі ці фактори обмежували вплив народу на політичне життя держави. Римські громадяни були позбавлені політичної ініціативи, оскільки поточні справи вирішувалися магістратами і сенатом.
Усі римські магістратури (magister - начальник) поділялися на декілька категорій:
І. Ординарні (звичайні), до яких належали консули, претори, цензори, народні трибуни, квестори, курульні і плейбейські едили, члени постійних колегій, та екстраординарні (надзвичайні), до яких належали інтеррекси, диктатори, начальники кінноти, децемвіри, військові трибуни з консульською владою, тріумвіри для упорядкування держави і члени різних надзвичайних комісій. Курульні (консули, диктатори, децемвіри, військові трибуни з консульською владою, тріумвіри, претори, цензори і курульні едили) і некурульні (всі інші).
II. З імперієм (cum imperio): консули, претори, диктатори, децемвіри, військові трибуни з консульською владою, тріумвіри; без імперія (sine imperio): всі інші.
ІII. Вищі (всі з cum imperio, цензори і народні трибуни) і нижчі.
Магістрат стояв над народом і разом з народом був носієм державної "величі". Образа магістрата прирівнювалася до образи величі римського народу. Під час перебування на своїй посаді магістрат не міг бути притягнений до кримінальної відповідальності і не міг бути усунений від влади. Всі магістратури мали деякі загальні риси:
• 1) виборність - усі республіканські посади, крім інтеррекса, диктатора і начальника кінноти, обиралися народом;
• 2) безоплатність - заняття державних посад вважалося почесним, тобто це була не служба, a honor - шана, честь. Тому воно не могло поєднуватися з отриманням платні;
• 3) тимчасовість - усі ординарні посади займалися на певний термін, як правило, на 1 рік, за винятком цензури, строк якої визначався 18 місяцями;
• 4) колегіальність - більшість магістратур мали суворо визначений колегіальний характер. Рішення повинні були прийматися одноголосно, і кожен мав право протесту проти колеги за посадою (jus intercessions);
• 5) відповідальність – усі посадові особи, за винятком диктаторів, цензорів і народних трибунів, повинні відповідати за свої посадові проступки: вищі магістрати - після завершення терміну перебування на посаді, а нижчі - навіть під час перебування на посаді;
• 6) володіння законними правами: видавати обов'язкові постанови (едикти), скликати збори, накладати штрафи, піддавати арешту, запитувати волю богів шляхом ворожінь тощо.
Загальне поняття влади позначалося терміном potestas, а вища влада, яка включала верховне командування армією, вищу громадянську владу і певні релігійні функції (правило ауспіцій), носила назву imperium.
Серед ординарних магістратур вищими посадовими особами Республіки були консули (consulare - "радитися"). Спочатку два консули, які називалися praetores iudices, були єдиними виборними магістратами з усією повнотою влади. Після появи інших виборних посад консули залишилися вищими магістратами, яким належала вища громадянська влада (imperium maius) і право командувати арміями під час воєнних дій.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (IV - ПОЧАТОК III СТ. ДО Н.Е.)“ на сторінці 2. Приємного читання.
