КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

Культура Античності

Острів Санторин

Лінійне письмо

Лінійне письмо "А"

Критські написи збереглися на різних предметах – на печатках, пломбах, посуді, жертовниках, каменях і т.п. Але найбільше написів збереглося на глиняних табличках, на яких писали гострим предметом по сирій глині. Писали критяни і чорнилом.

Переважна більшість знаків лінійного письма "Б" була прочитана завдяки працям чеського вченого Б. Грозного, болгарського історика В. Георгієва, американки А. Кобер і особливо англійських учених М. Вентріса та його співробітника Дж. Чарвіка. Мова лінійного письма "Б" була одним з давніх грецьких діалектів.

Хоча релігійні переконання критян протягом ПІ – II тис. до н.е. зазнали незначних змін, вони були досить оригінальними. Для того, щоб захистити себе від стихійних лих (особливо землетрусів), жителі Криту зверталися за допомогою до своїх численних богів. Центральною фігурою мінойського пантеону було жіноче божество - Велика богиня, Мати - дарувальниця життя, покровителька людей, тварин і рослин. У творіннях критського мистецтва (статуетки і печатки) богиня представлена у різних втіленнях. Ми бачимо її то грізною володаркою диких звірів, то доброзичливою покровителькою гір та лісів зі всіма їх мешканцями, то покровителькою рослинності, перш за все хлібних злаків і плодових дерев, то лиховісною царицею підземного світу, яка тримає в руках змій. Досить часто Велику богиню малювали разом із сином-богом, а інколи у вигляді ошатно вбраної жінки, яка тримає в обох руках по змії. Поряд з богинею, втіленням материнства і жіночості, символом вічного оновлення природи, ми знаходимо руйнівні сили природи - грізну стихію землетрусу, потужність вируючого моря. Ці жахливі явища втілювалися у свідомості мінойців в образі могутнього і лютого бога-бика. На деяких міной- ських печатках бик зображений у вигляді фантастичної істоти – людини з бичачою головою, що відразу ж нагадує грецький міф про Мінотавра.

Характерною рисою релігії критян була відсутність у них окремих храмових будівель і жерців. Релігійні обряди виконували в основному жінки або глави сімейств, а загальнодержавний культ входив у коло обов'язків царя. Своїх богів критяни вшановували у різних печерах і гротах. З по-

Богиня зі зміями в руках

Богиня зі зміями в руках

Порівняльна таблиця знаків критського ідеографічного письма: 1. Ідеографічне. 2. Лінійне

Порівняльна таблиця знаків критського ідеографічного письма: 1. Ідеографічне. 2. Лінійне "А". 3. Лінійне "Б"

Лютуючий бик

Лютуючий бик

Зображення поховання на глиняному саркофазі

Зображення поховання на глиняному саркофазі

чатком II тис. до н.е. як у великих палацах, так і в приватних будинках влаштовувалися святилища, які мали вигляд великих залів чи невеликих приміщень з колонами. У них розміщувалися як зображення Великої богині, так і пов'язані з її культом священні предмети (подвійна сокира - лабрис) та фігурки тварин і птахів - бика, змії, голуба.

Значне місце у світогляді критян займав культ мертвих - небіжчиків ховали у кам'яних гробницях, у глиняних піфосах. З середини II тис. до н.е. стали використовуватися спеціальні глиняні саркофаги, інколи навіть майстерно розписані. Разом з тілом небіжчика в могилу клали зброю, прикраси і посуд.

Таким чином, релігія відігравала важливу роль у житті мінойського суспільства, накладаючи свій відбиток на всі сфери його духовної і практичної діяльності. При розкопках Кносського палацу було знайдено величезну кількість різного роду культового начиння, в т.ч. статуетки Великої богині, священні символи у вигляді бичачих рогів чи подвійної сокири, вівтарі, столи для жертвоприношень, різноманітний посуд для ритуального обмивання і т.п. Багато приміщень палацу використовувалися як святилища - для релігійних обрядів і церемоній. Серед них крипти (тайники), у яких влаштовувалися жертвоприношення підземним богам, басейни для ритуальних обмивань, невеликі домашні каплички. Сама архітектура палацу, живопис, який прикрашав його стіни, інші твори мистецтва були наскрізь пронизані складною релігійною символікою. Це був палац, де всі жителі, включаючи самого царя, його сім'ю, придворних, виконували різні обов'язки жерців, беручи участь в обрядах, зображення яких збереглися на палацових фресках.

Світову славу Криту принесла і поліхромна кераміка (багатоколірна). До найдосконаліших видів критської кераміки належать вази стилю камарес (за назвою села, де вперше знайшли такі вази), розписані білою, червоною і рожевою фарбами по чорному

Критська поліхромна кераміка

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 1. ВСТУП ДО КУЛЬТУРИ АНТИЧНОСТІ

  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ

  • НАСЕЛЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ЯК ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

  • Глава 2. МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

  • ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

  • ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ

  • ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)

  • ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ

  • Глава 3. КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА І ГРЕЦІЯ ЧАСІВ ГОМЕРА

  • КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА
  • АХЕЙСЬКА ГРЕЦІЯ В РАННЬО- ТА СЕРЕДНЬО- ЕЛЛАДСЬКИЙ ПЕРІОДИ

  • ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДОРІЙЦІВ

  • ГОМЕРІВСЬКА ГРЕЦІЯ ТА ЇЇ КУЛЬТУРА

  • Глава 4. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ VIII - VI ст. ДО Н.Е.

  • РЕЛІГІЯ І ФІЛОСОФІЯ АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ І МУЗИКИ

  • ІСТОРІОГРАФІЯ І МИСТЕЦТВО

  • ПОБУТ І ВИХОВАННЯ ГРЕКІВ

  • Глава 5. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • РОЗВИТОК ГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ

  • ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ РЕЛІГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОНАРОДНІ СВЯТА

  • АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА

  • ЖИВОПИС І МУЗИКА

  • Глава 6. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА

  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ЕПОХИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЇЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА РЕЛІГІЯ

  • ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ ЕЛЛІНІЗМУ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

  • МІСТОБУДУВАННЯ Й АРХІТЕКТУРА

  • СКУЛЬПТУРА, ЖИВОПИС І ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

  • Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЙОГО КУЛЬТУРИ

  • ПРИРОДНІ УМОВИ СТАРОДАВНЬОЇ ІТАЛІЇ

  • НАЙДАВНІШЕ НАСЕЛЕННЯ АПЕННІНСЬКОГО ПІВОСТРОВА ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ЕТРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РИМ В ЕПОХУ ЦАРІВ

  • ТРАДИЦІЇ ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ РИМЛЯН ЦАРСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • Глава 9. РИМСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (IV - ПОЧАТОК III СТ. ДО Н.Е.)

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА РИМЛЯН

  • РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ

  • РИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИКИ І ТЕАТРУ

  • АРХІТЕКТУРА, БУДІВЕЛЬНА СПРАВА СКУЛЬПТУРА І ЖИВОПИС

  • Глава 10. КУЛЬТУРА ПІЗНЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО РИМУ

  • ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН

  • РОЗВИТОК ОСВІТИ І ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

  • РИМСЬКА НАУКОВА І ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

  • ПОЕЗІЯ, ТЕАТР І ВИДОВИЩА

  • АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • ЕВОЛЮЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА

  • Глава 11. КУЛЬТУРА РИМУ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.

  • СКУЛЬПТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА

  • ОСВІТА І НАУКА

  • Глава 12. ПОХОДЖЕННЯ ТА РАННЯ ІСТОРІЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА І ЙОГО ПОШИРЕННЯ

  • ВІДНОСИНИ ХРИСТИЯНСТВА І ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У І - III ст.

  • ПРОГОЛОШЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ДЕРЖАВНОЮ РЕЛІГІЄЮ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІ ЄРЕСІ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА

  • Глава 13. КУЛЬТУРА ПІЗНЬОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНЬОРИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ

  • ЛІТЕРАТУРА ТА ІСТОРІЯ

  • ПІЗНЬОРИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА

  • Додаток 1. Термінологічний словник

  • Додаток 2. Географічні назви

  • Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності

  • Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества

  • Додаток 5. Найважливіші римські божества Бона Дея – жіноча богиня доброї долі, родючості, покровителька жінок. Беллона – богиня війни.

  • Додаток 7. Римські релігійні свята

  • Додаток 9. Перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць античного Риму

  • Додаток 11. Рахунок днів у місяцях римського календаря