КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

Культура Античності

План Кносського палацу

План Кносського палацу

згадування критян в "Одіссеї" серед еллінів. У 175 - 177 віршах XIX пісні "етеокритяни" (справжні критяни) перераховані поряд з іншими грецькими племенами - дорійцями і ахейцями. Грецькі історики Фукідід і Діодор також вважали критян еллінами. Антична традиція підтверджується і сучасними дослідниками-філологами, які доводять, що давні написи Криту, складені з допомогою так званого лінійного письма "А", були виконані на одному з ранніх діалектів грецької мови. Відокремленість критян можна пояснити тим, що племена, які населяли Крит, дуже рано відділилися від інших еллінів і, близько спілкуючись з народами Єгипту та інших країн Переднього Сходу, перебували до певної міри під їхнім впливом. Однак у першій половині XVII ст. до н.е. на Криті пройшли події, в результаті яких були зруйновані царські палаци. Частина дослідників причиною цієї катастрофи називає сильний землетрус, що супроводжувався пожежею, інші - міжусобні війни критських царств. Що сталося насправді, нам невідомо.

Царські палаци були досить швидко відбудовані, і розпочався період розквіту критської цивілізації, об'єднаної під владою кносського царя Міноса. Греки називали палац Міноса "лабіринтом". У міфах лабіринт описувався як величезний будинок з численними кімнатами і коридорами, з яких без сторонньої допомоги людина не могла вибратися. У глибині лабіринту жив Мінотавр ("людина-бик"), який з'явився від зв'язку дружини Міноса Пасифайї з биком, якого подарував бог морів Посейдон. Підвладні народи присилали щорічно найвродливіших юнаків у жертву Мінотавру, поки він не був убитий легендарним афінським героєм Тесеєм. Але з часом лабіринт був знайдений в іншому місті, а А. Еванс розкопав Кносський палац, який являв собою цілий комплекс будівель загальною площею від 10 до 16 тис. км2 з 300 приміщень найрізноманітнішого характеру і призначення.

Основу могутності і впливу кносського царя і його держави становило море. Як повідомляє Фукідід, це був період "таласократії", тобто панування на морях [Історія. І, 8]. Крит підкоряє своїй владі деякі острови Егейського моря, населені пункти на Малоазійському та Балканському узбережжях, у т.ч. в Аттиці.

Фукідід пише: "Мінос раніше за всіх тих, про кого ми знаємо за переказами, створив собі флот, заволодів кращою частиною моря, яке називається нині Єгейським, і став правити Кікладськими островами. Коли закладалася морська могутність Міноса, то морські зв'язки стали для всіх безпечнішими, розбій-

Колони Кносського палацу

Колони Кносського палацу

Кораблі Криту (зображення на печатках)

Кораблі Криту (зображення на печатках)

ники були випроваджені ним з островів, більшість з яких він заселив жителями" [Історія. І, 9].

Оволодівши Кікладами, Мінос поставив управляти ними своїх синів. Очевидно, він не допускав до управління важливими заморськими володіннями представників інших аристократичних родів. Розростання царської сім'ї призвело до того, що всі володіння кносських династій на Криті були вже роздані в управління їхнім родичам.

Здійснити панування над Кікладськими островами можна було лише за наявності великого боєздатного і добре спорядженого флоту. На печатках зображені багатовеслові кораблі з високим носом і важким кілем. На початку 1970-х pp. в Акротирі на Фері було розкопано "Західний будинок", одна з кімнат якого була прикрашена мініатюрними фресками. На них чітко видно різні типи кораблів. Так, сім військових кораблів дивують складністю свого спорядження та витонченістю видовжених корпусів. Поряд з ними - невеликі кораблі і навіть прості човни з двома веслувальниками.

Кносський палац з його настінними фігурами відображає величезну розкіш знаті. Своїм зовнішнім виглядом він більш за все нагадував пишні театральні декорації під відкритим небом: вигадливі портики з колонами, широкі кам'яні сходинки відкритих терас, численні балкони і лоджії, різьблені кам'яні прикраси на дахах, яскраві фрески тощо. Центральний двір був вибрукуваний великими гіпсовими плитами і використовувався не для господарських потреб, а для культових цілей. Можливо, саме тут влаштовувалися знамениті ігри з биками. Кносський палац неодноразово доводилося відновлювати після сильних землетрусів. Нові приміщення прибудовувалися до старих. Окремі будівлі і групи будинків поступово зливалися в єдиний житловий масив. Палац був забезпечений усім необхідним. Будівельники створили водопровід (керамічні труби завдовжки 0,75 м, проведені на відстані 10 км від Кносса) і каналізацію (греки і в V ст. до н.е. ще не знали туалетів з водою). Добре була продумана і система вентиляції та освітлення. Вся товщина будівлі була прорізана зверху вниз спеціальними світловими шахтами, по яких сонячні промені і повітря надхо

Басейн для миття ніг у Кноссі

Басейн для миття ніг у Кноссі

Фрески із зображенням кораблів з о. Фера

Фрески із зображенням кораблів з о. Фера

дили на нижні поверхи палацу (греки ще в V ст. до н.е. жили у напівтемних будинках без ванн).

Значну частину нижнього, цокольного, поверху палацу займали комори для збереження їстівних припасів. У західній частині палацу зберігся довгий коридор, що прорізав усе це крило по прямій лінії з півночі на південь.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 1. ВСТУП ДО КУЛЬТУРИ АНТИЧНОСТІ

  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ

  • НАСЕЛЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ЯК ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

  • Глава 2. МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

  • ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

  • ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ

  • ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)

  • ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ

  • Глава 3. КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА І ГРЕЦІЯ ЧАСІВ ГОМЕРА

  • КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА
  • АХЕЙСЬКА ГРЕЦІЯ В РАННЬО- ТА СЕРЕДНЬО- ЕЛЛАДСЬКИЙ ПЕРІОДИ

  • ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДОРІЙЦІВ

  • ГОМЕРІВСЬКА ГРЕЦІЯ ТА ЇЇ КУЛЬТУРА

  • Глава 4. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ VIII - VI ст. ДО Н.Е.

  • РЕЛІГІЯ І ФІЛОСОФІЯ АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ І МУЗИКИ

  • ІСТОРІОГРАФІЯ І МИСТЕЦТВО

  • ПОБУТ І ВИХОВАННЯ ГРЕКІВ

  • Глава 5. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • РОЗВИТОК ГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ

  • ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ РЕЛІГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОНАРОДНІ СВЯТА

  • АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА

  • ЖИВОПИС І МУЗИКА

  • Глава 6. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА

  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ЕПОХИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЇЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА РЕЛІГІЯ

  • ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ ЕЛЛІНІЗМУ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

  • МІСТОБУДУВАННЯ Й АРХІТЕКТУРА

  • СКУЛЬПТУРА, ЖИВОПИС І ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

  • Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЙОГО КУЛЬТУРИ

  • ПРИРОДНІ УМОВИ СТАРОДАВНЬОЇ ІТАЛІЇ

  • НАЙДАВНІШЕ НАСЕЛЕННЯ АПЕННІНСЬКОГО ПІВОСТРОВА ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ЕТРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РИМ В ЕПОХУ ЦАРІВ

  • ТРАДИЦІЇ ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ РИМЛЯН ЦАРСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • Глава 9. РИМСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (IV - ПОЧАТОК III СТ. ДО Н.Е.)

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА РИМЛЯН

  • РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ

  • РИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИКИ І ТЕАТРУ

  • АРХІТЕКТУРА, БУДІВЕЛЬНА СПРАВА СКУЛЬПТУРА І ЖИВОПИС

  • Глава 10. КУЛЬТУРА ПІЗНЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО РИМУ

  • ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН

  • РОЗВИТОК ОСВІТИ І ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

  • РИМСЬКА НАУКОВА І ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

  • ПОЕЗІЯ, ТЕАТР І ВИДОВИЩА

  • АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • ЕВОЛЮЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА

  • Глава 11. КУЛЬТУРА РИМУ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.

  • СКУЛЬПТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА

  • ОСВІТА І НАУКА

  • Глава 12. ПОХОДЖЕННЯ ТА РАННЯ ІСТОРІЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА І ЙОГО ПОШИРЕННЯ

  • ВІДНОСИНИ ХРИСТИЯНСТВА І ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У І - III ст.

  • ПРОГОЛОШЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ДЕРЖАВНОЮ РЕЛІГІЄЮ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІ ЄРЕСІ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА

  • Глава 13. КУЛЬТУРА ПІЗНЬОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНЬОРИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ

  • ЛІТЕРАТУРА ТА ІСТОРІЯ

  • ПІЗНЬОРИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА

  • Додаток 1. Термінологічний словник

  • Додаток 2. Географічні назви

  • Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності

  • Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества

  • Додаток 5. Найважливіші римські божества Бона Дея – жіноча богиня доброї долі, родючості, покровителька жінок. Беллона – богиня війни.

  • Додаток 7. Римські релігійні свята

  • Додаток 9. Перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць античного Риму

  • Додаток 11. Рахунок днів у місяцях римського календаря