По обидва боки від нього розміщувалися щільно одна до одної вузькі видовжені камери, в яких стояли великі посудини-піфоси з випуклим рельєфом на стінках. У них зберігалися вино, оливкова олія та інші продукти. У підлозі комірок облаштовувалися викладені каменем і перекриті зверху кам'яними плитками ями, в які засипали зерно. Приблизні підрахунки показують, що запасів продовольства вистачило б мешканцям палацу на багато років.
Значного рівня розвитку у Критській державі досягли землеробство, ремесло і торгівля. Критяни створили багато сільських поселень на пустельних територіях. Праця землеробів вважалася почесною на Криті. На кам'яних посудинах збереглися зображення груп селян з вилами на плечах, які йдуть по чотири в ряд і співають під акомпанемент музиканта. Напевно, художник намалював релігійну процесію під час сільськогосподарського свята.
Пишні палаци царів, незліченні багатства, атмосфера комфорту і достатку - все це було створено працею багатьох тисяч простих людей, уявлення про життя яких дають матеріали масових поховань і сільських святилищ. Останні звично розміщувалися десь у глухих гірських закутках: печерах і вершинах гір. Примітивний інвентар цих поховань свідчить про низький життєвий рівень критського села.
Основна маса населення острова проживала в невеликих селах, розкиданих полями і пагорбами на околицях палаців. Типовий приклад такого поселення - Гурнія, розміщена у північно-східній частині Криту на невеликому пагорбі поблизу моря. Його площа - всього 1,5 га і складалася з декількох десятків будинків, розміщених дуже компактно та згрупованих в окремі квартали (так звана конгломератна забудова). У Гурнії було три головні вулиці, що йшли колом схилами пагорба. Між ними розміщувалися провулки або східчасті стежки, вимощені камінням. Розміри будівель - не більші 50 м2, а конструкція їх дуже примітивна: нижня частина викладена камінням, скріпленим глиною, а верхня – необпаленою цеглою. Вікна і двері виготовлялися з дерева. Деякі будинки міс
Хід женців
Піфоси для зберігання зерна та інших продуктів
тили господарські приміщення: комори з піфосами; преси для виготовлення вина і олії. Поселення мало декілька ремісничих майстерень, серед них З кузні і гончарна майстерня, продукція яких була розрахована на місцевих споживачів. У центрі поселення розташовувалося житло місцевого правителя, поряд із яким був облаштований відкритий майданчик для зборів і різного роду культових церемоній та вистав. Саме житло правителя, як і все поселення, не мали ніяких укріплень.
Можна припустити, що землероби Криту обкладалися натуральними і трудовими повинностями. Вони доставляли до палацу худобу, зерно, олію, вино й інші продукти, що фіксувалися палацовими адміністраторами на глиняних табличках, здавалися в палацові комори, де накопичувалися матеріальні цінності на випадок голоду. За їхній рахунок забезпечувалося харчування ремісників, які працювали на державу. Надлишок ішов на продаж у далекі заморські країни: Єгипет, Сирію, Кіпр, де вимінювався на золото і мідь, слонову кістку і пурпур, рідкісні породи дерева і каміння.
Розвиненим на Криті було і ремісниче господарство. Під час розкопок Кносського палацу було знайдено різноманітні твори мистецтва і художнього ремесла. Серед них – розкішні вази, прикрашені зображеннями восьминогів та інших морських тварин, священні посудини з каменю (ри- тони) у вигляді голови бика, прекрасні фаянсові статуетки, ювелірні вироби тонкої роботи, в тому числі золоті обручки і різні печатки з дорогоцінного каміння. Бронза стала основним матеріалом для виготовлення зброї і знарядь праці, які постійно вдосконалювалися. Наприклад, у XVI - XV ст. до н.е. критяни користувалися бронзовими пилами завдовжки 1,6 метра з дрібними зубцями.
Яскравим свідченням збільшення товарів для обміну було використання бронзи для загального еквіваленту, тобто вагових металічних грошей. У деяких місцях на Криті були знайдені злитки вагою близько 29 кг. Таку ж вагу мала знайдена в Кноссі гиря з пурпурового гіпсу.
Об'єктами критської торгівлі були предмети розкоші (слонова кістка, ароматні речовини), метали, ремісничі вироби, риба. В Єгипті критяни закуповували сухі овочі, олію, вироби з кольорового скла. З о. Кіпр вивозили мідь, обмінюючи її на предмети власного ремісничого виробництва.
Хоча основну масу населення критського суспільства складали вільні землероби і ремісники, їхній склад не був однорідним. Поява приватної власності на землю привела до утворення великих володінь не лише у царя і знаті, але й в окремих багачів.
Палацове господарство обслуговувалося великою кількістю ремісників, підсобників і слуг (усі зазначені в іменних списках на глиняних табличках, знайдених при розкопках палаців). Тому переважна більшість творів мистецтва була створена в самому палаці, де працювали ювеліри, гончарі, ху-
Ваза з Кносса
Критські придворні дами
дожники і т.п. Особливої уваги заслуговує настінний живопис, який зображує сцени з життя рослин, птахів, морських тварин. На інших фресках - самі жителі о. Крит: стрункі загорілі чоловіки з довгим чорним волоссям, укладеним локонами, з тонкою осиною талією і широкими плечима, жінки у великих колоподібних спідницях з багатьма оборками і в тісно затягнутих корсажах, що залишали груди повністю відкритими. Жіночий костюм вражає більше, ніж усе мистецтво в цілому. Це прекрасно розроблений крій, який підкреслює всі характерні особливості жіночої фігури: пишні груди, тонка талія, округлі широкі стегна. Розкішне розпущене волосся критянок підтримувала дорогоцінна діадема або вінок. На більшості зображень жінок вузький ліф плаття (верхня частина) залишав груди повністю оголеними. Одежа чоловіків значно простіша. Найчастіше вона складалася з однієї пов'язки на стегнах, зате на голові у них був убір з пташиного пір'я, а на шиї і руках – золоті браслети і намиста. Люди, зображені на фресках, беруть участь у складних і не зовсім зрозумілих церемоніях. Одні поважно крокують в урочистих процесіях і несуть на витягнутих руках священні посудини для богів, інші плавно кружляють у танці навколо священного дерева, треті уважно спостерігають за обрядами з "театральної площі". Критські художники чудово володіли мистецтвом передачі рухів людей і тварин. Зразком можуть служити прекрасні фрески, де відтворені так звані "ігри з биком" (релігійний ритуал, пов'язаний з культом бога-бика).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА“ на сторінці 3. Приємного читання.
