TextBook — Я тепер живу справжнім життям. Більше я не беру участі в усьому цьому.
Рухаючи важіль, Шип описав по кімнаті чітку вісімку.
— О, так. Громадянським життям у Великій машині. Таким приємним і сповненим розваг. Розкажи мені про це.
— Ти ніколи про це не питав.
— Ти працюєш у якомусь офісі?
— Я промисловий дизайнер. Я працюю в колективі, який розробляє упакування для різних компаній. Минулого тижня я створила новий флакон для парфумів.
— Зухвало звучить. Я не сумніваюсь, що ти досягла великого успіху. А як щодо інших аспектів твого життя? Мабуть, у тебе є хлопець? Мені треба про це знати.
— Ні, немає.
— У тебе був той адвокат... як же його звуть? — Звичайно, Шип знав. Але він робив вигляд, ніби намагається згадати. — Коннор Ремсі. Заможний. Гарний на вроду. Зі зв’язками в суспільстві. А потім він залишив тебе заради іншої жінки. Вочевидь, зустрічався з нею увесь цей час, поки був із тобою.
Майя почувалася так, ніби Шип тільки-но дав їй ляпаса. Вона могла б здогадатись, що він використовує свої зв’язки в Лондоні, щоб здобути інформацію про неї. Її завжди переслідувало таке відчуття, ніби він усе знає.
— Це не твоя справа.
— Не турбуйся за Ремсі. Не гай часу. Найманці, які працюють на Благословенну Матір, висадили в повітря його авто кілька місяців тому. Тепер він уважає, що його переслідують терористи. Найняв охоронців. Живе в страху. І це добре. Чи не так? Містера Ремсі слід було покарати за те, що він обдурив мою маленьку дівчинку.
Шип описав коло на інвалідному візку й усміхнувся дочці. Майя знала, що їй варто прикинутись розгніваною, але вона не змогла цього зробити. Вона згадала, як Коннор обіймав її на пристані в Брайтоні і як потім через три тижні в ресторані заявив, що вона не підходить на роль дружини. Майя читала в газетах, що його автомобіль висадили в повітря, але й не підозрювала, що в цьому винен її батько.
— Не треба було цього робити.
— Але я зробив. — Шип знову рушив назад до кавового столика.
— Те, що ти висадив машину в повітря, нічого не змінило. Я все одно не поїду до Америки.
— А хто казав про Америку? Ми просто розмовляємо.
Арлекінське виховання примусило Майю продовжувати атаку. Як і Шип, вона готувалася до зустрічі.
— Скажи мені дещо, батьку. Тільки одну річ. Ти мене любиш?
— Ти моя дочка, Майє.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мандрівник » автора Джон Твелф Гоукс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1“ на сторінці 6. Приємного читання.