Розділ «12»

— Подібні дурниці — це марна витрата зусиль розумної і творчої людини. Ми готові надати все, що вам потрібно, щоб зробити важливе відкриття.

Напруженість у тілі Річардсона зменшилась. У його передній ділянці мозку з’явились маленькі рожеві плями, що свідчило про розумову діяльність.

— Усе це звучить дуже заманливо...

— Час деякою мірою тисне на нас, докторе. Боюся, що ваша відповідь потрібна мені просто зараз. Якщо ви маєте сумніви, ми зв’яжемося з іншими вченими. Думаю, наступним буде ваш колега Марк Бічер.

— У Бічера немає клінічної підготовки. Вам потрібен невролог, який має нейрохірургічну практику. Хто ще у вас на прикметі?

— Девід Шапіро з Гарварда. Він, безсумнівно, зробив кілька важливих експериментів з корою головного мозку.

— Так, але тільки на тваринах. — Річардсон намагався прикинутись, що він погоджується неохоче, але його мозок посилено працював. — Думаю, логічно для цього проекту обрати мене.

— Чудово! Я знав, що ми можемо на вас розраховувати. Повертайтеся до Нью-Гейвена й починайте полагоджувати все для того, щоб на кілька місяців покинути університет. Вам буде приємно дізнатися, що Вічнозелений фонд має в університеті зв’язки на високому рівні, отже, взяти відпустку буде неважко. Ваша контактна особа — Лоренс Такава. — Генерал Неш підвівся й потиснув Річардсонові руку. — Ми змінимо світ назавжди. І ви, докторе, візьмете в цьому участь.

Лоренс дивився, як світле тіло генерала Неша виходить з кімнати. Один монітор і далі показував доктора Річардсона, який совався на стільці. Інші екрани показували електронні записи різних відрізків попередньої розмови. На череп невролога накладалася рамка зелених ліній. Вона аналізувала реакції його мозку, доки він формулював різні судження.

— Наскільки я бачу, жодну з реплік доктора Річардсона не підтверджує малюнок, що свідчить про брехню, — сказав Вінсент.

— Добре. Саме цього я й очікував.

— Якщо хтось і обманював, то тільки генерал Неш. Подивіться. — Вінсент набрав команду, і один з моніторів показав електронне зображення мозку Кеннарда Неша. Збільшений план кори його головного мозку вказував на те, що протягом майже всієї розмови генерал щось приховував.

 — Із технічних причин я завжди знімаю зображення обох людей у Кімнаті правди, — сказав Вінсент. — Так я можу бачити, чи з давачами все гаразд.

— Цього вам не доручали. Будь ласка, усуньте із системи всі зображення генерала Неша.

— Звичайно. Жодних проблем. — Вінсент набрав нову команду, і брехливий мозок генерала зник з екрана.

Охоронець вивів доктора Річардсона з будинку. За п’ять хвилин невролог сидів на задньому сидінні довгого лімузина, який віз його до Нью-Гейвена. Лоренс повернувся зі свого офісу й надіслав електронного листа одному з Братів, у якого були зв’язки в Єльській медичній школі. Він створив файл для інформації про Річардсона, та помістив туди особисті відомості про доктора.

Брати розподіляли всіх своїх підлеглих за десятьма рівнями безпеки. Кеннард Неш був на першому рівні і знав усе про всі операції. Докторові Річардсону присвоїли п’ятий рівень: він знає про Мандрівників, проте ніколи не дізнається про Арлекінів. Лоренс був підлеглим третього рівня, який користувався великою довірою: він має доступ майже до всієї інформації, але ніколи не дізнається про головні прийоми Братів.

Камери стеження супроводжували Лоренса, коли він виходив з офісу, йшов коридором і спускався ліфтом до підземної стоянки під адміністративним центром. Коли Лоренс виїхав з воріт загородженої території, за його рухами стежив супутник глобальної системи визначення місця перебування і надсилав інформацію до комп’ютера Вічнозеленого фонду.

Коли генерал Неш працював у Білому домі, він висловив думку, що кожен громадянин Америки має носити з собою або на своєму тілі «захисну ланку», або ЗЛ-засіб. Урядова програма звільнення від жаху підкреслила і національну безпеку, і практичні аспекти від застосування цього засобу. ЗЛ-засіб, відповідно закодований, може бути універсальною кредитною та дебетною карткою. Через нього можна звернутися до бази даних за всією інформацію про ваше здоров’я, якщо ви потрапили в аварію. Якщо всі лояльні й законослухняні американці носитимуть ЗЛ-засіб, за кілька років зникне вулична злочинність. До одного журналу помістили рекламу, де молоді батьки, що носили ЗЛ-засоби, підтикали ковдру сплячій дочці, а її ідентифікаційну картку тримав плюшевий ведмедик. Рекламне гасло було простим але ефективним: «Доки ви спите, ми боремося з тероризмом».

Високочастотні ідентифікаційні картки вставили під шкіру вже тисячам американців — здебільшого літнім людям та особам з важким станом здоров’я. Схожі ідентифікаційні засоби стежили за працівниками великих компаній. Більшість американців, здавалося, були задоволені тим, що з’явився засіб, який захистить їх від несподіваної небезпеки та допоможе пройти контроль біля входу до місцевої бакалійної крамниці. Але проти «захисних ланок» виступив незвичайний Союз лівих об’єднань за громадянські свободи і правих прихильників надання широких громадянських прав. Утративши підтримку членів Білого дому, генерал Неш був змушений піти у відставку.