Розділ 51. Божа турбота про бідних

Ізраїлеві були обіцяні рясні благословення за умови послуху Господнім вказівкам. “Я посилатиму вам дощі у відповідній порі — оголосив Він, — і земля даватиме свій урожай, а польове дерево приноситиме свої плоди. Молотьба триватиме у вас до збирання винограду, а збір винограду триватиме до сівби; і ви їстимете хліб свій і насичуватиметесь, будете жити безпечно у своєму Краї. Я встановлю миру країні, і ви будете лягати (спати), і ніхто не буде вас турбувати; Я повиганяю хижих звірів з країни, і меч не проходитиме через Край ваш… Я ходитиму серед вас, і буду вашим Богом, а ви будете Мені народом… Коли ж ви не будете слухняні Мені і не виконуватимете усіх оцих Заповідей… ламаючи Заповіт Мій, то… ви надаремно сіятимете зерно своє, бо з'їдять його вороги ваші. Я повернусь проти вас, і вас поб'ють вороги ваші; над вами володарюватимуть ненависники ваші, — і ви втікатимете, хоч ніхто не гнатиметься за вами” (Левіт 26:4—17).

Багато людей з великим ентузіазмом переконують у тому, що всім людям повинна належати однакова частка земних Божих благословень. Однак це суперечить наміру Творця. Розбіжність в умовах життя — один із засобів, за допомогою яких Бог випробовує і розвиває характер людини. Однак Він бажає, аби ті, що володіють земними багатствами, розуміли, що вони є лише управителями Його благ, а кошти, доручені їм, повинні служити на користь страждаючим і убогим.

Христос сказав, що бідні завжди будуть між нами, і Він не байдужий до долі Свого страждаючого люду. Серце нашого Відкупителя сповнене співчуття до найбідніших та найскромніших Його земних дітей. Бог говорить, що вони — Його представники на землі. Він помістив їх серед нас, щоб викликати в нашому серці любов, подібну до тієї, яку Він відчуває до страждаючих і пригноблених. Жалість і щедрість щодо них приймаються Христом так, ніби вони виявлені до Нього Самого. Жорстокість або зневагу до них Він розцінює так, як нібито вони вчинені особисто Йому.

Якби закон, даний Богом для блага бідних, постійно людьми дотримувався, наскільки іншим був би стан сучасного світу в моральному, духовному й матеріальному відношеннях! Егоїзм і зарозумілість не процвітали б так, як бачимо сьогодні, а кожний піклувався б про щастя й добробут інших; не було б і таких злиднів, які бачимо сьогодні в багатьох країнах.

Дотримання Божих принципів мало б уберегти людей від жахливого лиха — пригноблення бідних багатими упродовж багатьох віків, а також від тієї ненависті і недовір'я, з якими бідні ставляться до багатих. Стаючи на перешкоді нагромадженню величезних багатств і потуранню розкошам, які не мають меж, вони запобігли б неосвіченості та виродженню десятків тисяч нещасних убогих людей, за рахунок низько оплачуваної праці яких нагромаджуються колосальні багатства. Вони сприяли б мирному розв'язанню тих проблем, які сьогодні загрожують привести світ до анархії та кровопролиття.