Розділ 42. Повторення Закону

Натхнений пророчим духом, дивлячись у глибину віків, Мойсей змалював жахливі сцени остаточного падіння Ізраїлю як нації та зруйнування Єрусалима римськими військами: “Господь підійме проти тебе народ іздалека, з кінця землі, що злетить на тебе, мов орел; народ, мови якого ти не розумієш; народ жорстокий, що не зважатиме на старих і не має милосердя до дітей”.

За цілі століття вперед він живо змалював картину цілковитого спустошення обітованої землі та жахливих страждань народу, які матимуть місце через багато століть під час облоги Єрусалима Титом. “Він буде жерти плід твоєї худоби і врожаї твоєї землі, аж поки не знищить тебе… Він стане облогою навколо усіх твоїх міст, аж поки не впадуть по всій твоїй країні високі й укріплені мури… Ти їстимеш плід лона свого, тіло синів та дочок своїх, яких дав тобі Господь, Бог твій, під час облоги та в утиску, яким буде гнобити тебе твій ворог”. “Найніжніша й найделікатніша між вами жінка, яка через пещення та ніжність не наважувалася ступити босою ногою на землю, дивитиметься з-під лоба на свого коханого чоловіка й на дітей своїх, що має народити, — бо вона з'їсть їх потайки через брак усього під час облоги та в утиску, яким буде гнобити тебе твій ворог у містах твоїх”.

Мойсей закінчив свою промову такими вражаючими словами: “Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, — життя і смерть пропоную я вам, благословення й прокляття. Вибирай життя, щоб жив ти та потомство твоє; щоб любив Господа, Бога твого, щоб слухався голосу Його та прихиливсь до Нього; бо ж Він життя твоє, і довгота днів твоїх, щоб жити на землі, яку Господь поклявся дати батькам твоїм: Авраамові, Ісаакові та Якову” (Повторення Закону 30:19—20).

Аби ці істини ніколи не стерлися зі свідомості народу, великий вождь втілив їх у слова священної поезії. Ця пісня має не лише історичний, а й пророчий характер. У ній, крім згадки про те, як чудово ставився Бог до Свого народу в минулому, міститься передвіщення великих подій майбутнього, остаточної перемоги вірних при Другому пришесті Христа у силі та славі. Людям було наказано вивчити напам'ять слова цього поетичного твору, в якому описується історія Ізраїлю, і навчати своїх дітей та їх нащадків. Цей твір виконували всі разом під час богослужінь; люди, зайняті щоденною працею, повинні були повторювати його слова. Обов'язком батьків було закарбувати слова цієї пісні у сприйнятливих дитячих умах, аби вони ніколи не забулися.

Через те, що ізраїльтяни особливим чином мали бути хоронителями і шанувальниками Божого Закону, то необхідно було закарбувати в їхній свідомості, а також в свідомості їхніх дітей та внуків значення Божих постанов і важливість їх виконання.

Щодо Своїх постанов Господь звелів: “Ти пильно навчатимеш цьому дітей своїх, і говоритимеш про них, як сидітимеш удома, і коли йтимеш дорогою, коли лежатимеш, і коли вставатимеш… І напишеш їх на одвірках дому свого й на воротах своїх”.

Коли в майбутньому діти запитали б: “Що це за свідоцтва, постанови й закони, що вам дав Господь, Бог наш?” — тоді батьки повинні були розповісти їм історію милостивого ставлення Бога до них, а також як Господь визволив їх, щоб вони могли дотримуватися Його Закону, особливо наголошуючи: “Наказав нам Господь виконувати усі ці постанови з пошани до Господа, Бога нашого, щоб було добре нам в усі дні, і щоб зберегти нас при житті, як і до сьогодні. І буде ця наша праведність у тому, що будемо пильнувати і виконувати усі ці Заповіді перед лицем Господа, Бога нашого, як Він наказав нам”.