Розділ «Тема 19. НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ»

• під час переливання крові та хірургічних операцій (наприклад, вірус гепатиту В);

• статевим шляхом (наприклад, вірус простого герпесу 2-го типу, СНІДу);

• поширення арбовірусів за участю переносників, якими можуть бути різноманітні членистоногі (наприклад, вірус кліщового енцефаліту передасться іксодовими кліщами).

Віруси, які потрапили в організм, поширюються через кровоносну, лімфатичну (віруси кору, віспи, СНІДу) чи нервову (віруси сказу, поліомієліту) систему.

Віруси рослин можуть передаватися насінням, бульбами, цибулинами тощо, їх поширюють нематоди, гриби, попелиці. Сама людина може спричинити поширення вірусів під час проведення щеплення та обрізання дерев, пікірування розсади, пасинкування рослин тощо. Нарешті, віруси можуть поширюватися з пилком. Потрапивши в організм рослини, віруси передаються до клітин провідними тканинами хазяїна.

Проникнення вірусів у клітини після Їхнього потрапляння в організм хазяїна може відбуватися декількома шляхами: а) злиттям вірусних оболонок з клітинною мембраною (напр., ВІЛ); б) шляхом ендоцитозу (напр., вірус поліомієліту); в) шляхом ін'єкції молекули нуклеїнової кислоти усередину клітини (напр., бактеріофаг Т- 4); г) через ушкоджені ділянки клітинної стінки (напр., вірус тютюнової мозаїки); д) через плазмодесми (напр., вірус мозаїки картоплі) та ін.

Отже, основною умовою існування вірусів у часі є постійна циркуляція, яка здійснюється за участю різноманітних живих організмів.

Вплив вірусів на організм хазяїна

Проникнувши в клітину, віруси спричиняють у ній інфекційні процеси. Інфекція – це комплекс процесів, які відбуваються під час взаємодії збудника захворювання з організмом хазяїна. Розрізняють гострі інфекції (після утворення нового покоління вірусів клітина гине), хронічні інфекції (нові покоління вірусів утворюються в клітині протягом тривалого часу) та приховані інфекції (вірусні частинки не виділяються в навколишнє середовище).

Проникнення вірусу в клітину може призвести до змін її будови та функцій унаслідок пошкодження клітинних структур. У деяких випадках віруси можуть спричинювати неконтрольований поділ клітин і перетворення їх на пухлинні.

Потрапивши в організм, віруси стають збудниками різноманітних інфекційних вірусних захворювань рослин, тварин і людини. Нині понад 75% усіх інфекційних хвороб припадає на вірусні, які часто призводять до виникнення епідемій серед населення та епізоотій серед тварин.

• Вірусні захворювання людини: а) ДНК-вмісні вірусні інфекції (гепатит В, простий герпес, папілома, натуральна віспа)•, б) РНК-вмісні вірусні інфекції (грип А, В і С, гепатит А, енцефаліт, кір, свинка (епідемічний паротит), краснуха, поліомієліт, сказ, СШД).

• Вірусні захворювання тварин: ящур, чумка собак, чумка курей, чумка ВРХ та ін.

• Вірусні захворювання рослин (у літературі їх описано близько 700): мозаїка тютюну, картоплі, буряків, капусти, смугаста мозаїка пшениці, жовтяниця цукрових буряків, строкатолистість тюльпанів, готика картоплі та ін.

Організм людини і тварин має захисні механізми, здатні протистояти вірусним інфекціям. Основними з них є такі:

• гуморальний імунітет (у відповідь на проникнення вірусів виробляються антитіла);

• вироблення інтерферонів (білки, які пригнічують розмноження вірусів);

• клітинний імунітет (знищення лейкоцитами заражених вірусом клітин).

Для того, щоб уникнути вірусних захворювань, необхідно дотримуватися певних правил: а) хворих людей і тварин слід ізолювати від здорових до їхнього одужання (карантин); б) здійснювати лікування за допомогою антивірусних препаратів, але не антибіотиків; в) знищувати переносників вірусних захворювань; г) проводити профілактичні щеплення, у результаті яких формується імунітет до певних хвороб.

Отже, віруси як внутрішньоклітинні паразити обумовлюють порушення життєвих процесів в організмі хазяїна, відіграючи таким чином негативну роль в житті організмів.