Розділ «Тема 29. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. РОЗМНОЖЕННЯ, РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН»

Біологія


Розмноження рослин


Розмноження – це процес відтворення собі подібних організмів, який забезпечує неперервність життя видів. У рослин виділяють дві основні форми розмноження – нестатеве та статеве.

Нестатеве розмноження – це розмноження, яке відбувається за участю нестатевих клітин лише одного організму. Тому всі народжені нащадки будуть подібними до цього материнського організму. Нестатеве розмноження обмежує різноманітність нових особин, але може за короткий час забезпечити утворення великої кількості нащадків. У рослин існує декілька типів нестатевого розмноження: поділ навпіл, спороутворення, вегетативне розмноження тощо. Поділ навпіл – це розмноження шляхом утворення з однієї материнської клітини двох таких самих дочірніх. Розмножуються поділом навпіл серед рослин одноклітинні водорості (хламідомонада, хлорела, евглена). В умовах, коли тепло, багато світла і води, ці рослини розмножуються дуже швидко. Спороутворення – це розмноження шляхом утворення спеціальних клітин, із яких виникає нове покоління рослин. Розмножуються спорами в рослинному світі водорості та вищі спорові (мохи, хвощі, плауни, папороті). При вегетативному розмноженні нова рослина бере початок не зі спеціальних окремих клітин, а з групи звичайних клітин будь-якої частини материнської рослини: стебла, листка, кореня, частини слані. У рослин саме цей тип розмноження є найпоширенішим. Нестатеве розмноження, зазвичай, відбувається тоді, коли у навколишньому середовищі є сприятливі умови (наявність води, тепла тощо).

Статеве розмноження – це розмноження, яке відбувається за участю статевих клітин, як правило, двох батьківських організмів. За усіх випадків статевого розмноження статеві клітини зливаються і відбувається запліднення, яке здійснює поєднання ознак двох батьківських особин. Тому статеве розмноження забезпечує утворення різних особин, що полегшує пристосування виду до змін довкілля. Статеве розмноження пов'язане з утворенням статевих клітин, або гамет. Гамети – це статеві клітини, які містять гаплоїдну кількість хромосом. Гамети у рослин можуть бути однаковими або різними за особливостями будови, розмірами, рухливістю. Тому в рослин виділяють різні типи статевого розмноження: ізогамія (гамети однакові за розмірами і будовою), гетерогамія (гамети різні), оогамія (чоловіча – дрібна і рухлива, а жіноча – велика та нерухлива) та ін. У багатоклітинних рослин є спеціальні органи статевого розмноження – гаметангії. Ці органи утворюють гамети, які бувають двох типів – чоловічі та жіночі. Чоловічі гамети називаються сперматозоїдами, а жіночі – яйцеклітинами. Статеве розмноження характерне для водоростей, вищих спорових і насінних рослин. Після утворення гамет має відбутися їхня зустріч і поєднання з утворенням зиготи. Зигота – це клітина, що утворюється внаслідок злиття чоловічої та жіночої гамет. Вона містить подвійний набір хромосом, тобто є диплоїдною. Із заплідненої яйцеклітини розвивається зародок – зачаток нової особини.

Отже, у рослин, як і в інших клітинних організмів, дві основних форми розмноження – нестатеве і статеве.


Органи розмноження вищих спорових рослин


У вищих спорових рослин упродовж життя спостерігається чергування поколінь, які розмножуються нестатево за участю спор (спорофітне покоління, або спорофіт) і статево за участю гамет (гаметофітне покоління, або гаметофіт). На спорофіті вищих рослин утворюються органи – спорангії, які забезпечують нестатеве розмноження. Отже, спорангії – це органи нестатевого розмноження, які утворюють спори. Спорангії вищих спорових рослин завжди багатоклітинні. Різноспорові вищі рослини утворюють мікро- і мегаспорангії, у яких розвиваються відповідно мікроспори і мегаспори. Зі спор виростають особини статевого покоління з органами – гаметангіями, які забезпечують статеве розмноження. Отже, гаметангії – це органи статевого розмноження, які утворюють гамети. Гаметангії в рослин поділяються на чоловічі та жіночі і є, як правило, багатоклітинними. Антеридії – це чоловічі статеві органи, які формуються на гаметофіті й утворюють рухливі сперматозоїди. Під час достигання вони розриваються, і тоді чоловічі гамети виходять назовні, активно рухаються у воді і підпливають до органів з жіночими гаметами. Архегонії – це жіночі статеві органи, які формуються на гаметофіті й утворюють яйцеклітини. Під час достигання архегонії на верхівці відкриваються канальцями, які містять слиз. У вищих рослин є види, у яких чоловічі та жіночі статеві органи містяться на одній і тій самій особині, тоді гаметофіт називають двостатевим (плавуноподібні, папоротеподібні), а також види, у яких чоловічі та жіночі статеві органи містяться на різних особинах, тоді гаметофіти – одностатеві (мохоподібні, хвощолодібні).

Для запліднення сперматозоїд має потрапити в зовнішнє середовище і запліднити яйцеклітину, що міститься всередині жіночого статевого органа. У водоростей статеве розмноження здійснювалося за участю води, зазвичай, перед настанням несприятливих умов. Сперматозоїди перепливали до яйцеклітин і відбувалося запліднення. Але на суші, де живуть вищі спорові рослини, повітря є середовищем, яке сприяє випаровуванню води. Тому у вищих рослин спочатку формуються стійкі проти висихання спори. Вони розсіюються, потрапляють у сприятливі умови і з них виростає покоління, що утворює гамети. І саме на цьому етапі вода для них є вирішальним чинником існування, оскільки забезпечує зустріч чоловічих гамет із жіночими і, відповідно, запліднення та статеве розмноження. Із гамет після запліднення утворюється зигота, яка дає початок поколінню, що формує спори.

Отже, вищі спорові рослини розмножуються нестатево за допомогою спор, які утворює спорофіт, і статево за участю гамет, які формуються на гаметофіті, а для запліднення їм необхідна вода.

Значення спор для рослин

Спори – це спеціальні утвори, які служать для нестатевого розмноження і вищих спорових рослин, які живуть на суходолі, і водоростей, які, здебільшого, мешкають у воді. Вони мають зазвичай округлу форму і вкриті дуже стійкою оболонкою (навіть подвійною), яка захищає від несприятливих умов. Наприклад, спори мохів не втрачають здатності до проростання після кількагодинного перебування при температурі – 200°С чи короткочасного нагрівання до +100°С. Головними відмінностями спор від насіння є відсутність зародка та незначна кількість поживних речовин. У нижчих рослин поділ клітин у момент спороношення мітотичний або мейотичний, тому в них можуть формуватися відповідно мітоспори і мейоспори. Для вищих рослин обов'язковим є утворення спор шляхом мейозу, завдяки чому вони будуть мати одинарний (гаплоїдний) набір хромосом і забезпечувати утворення гаметофітного (гаплоїдного) покоління. Спори у наземних рослин можуть бути однаковими і різними за розмірами. Дрібні спори, з яких розвивається чоловічий гаметофіт, називають мікроспорами, а спори більших розмірів, які дають початок жіночому гаметофіту – мегаспорами. Спори бувають рухливі (зооспори) і нерухливі (апланоспори). Зооспори мають різні пристосування для руху у воді: різну кількість джгутиків (2, 4 або багато), відсутність твердої полісахаридної оболонки тощо.

Отже, спори – це особливі мікроскопічні клітини, які служать для нестатевого розмноження та розселення рослин.


Вегетативне розмноження рослин


Вегетативне розмноження – це розмноження вегетативними органами, їх видозмінами або багатоклітинними частинами материнського організму. Властиве для багатоклітинних рослин, за винятком голонасінних. Вегетативне розмноження – це нестатеве розмноження, тому для нього будуть характерними такі особливості, як:

• в основі такий поділ клітин, як мітоз;

• клітини, які беруть участь, називаються соматичними і мають диплоїдний набір хромосом;

• участь у розмноженні бере одна материнська особина;

• покоління, яке утворюється, є генетично точними копіями батьківських особин та ін.

Ґрунтується вегетативне розмноження на явищі регенерації – відновленні цілого організму з його частин унаслідок поділу клітин. Під час вегетативного розмноження у багатьох рослин відбувається відокремлення багатоклітинних частин рослинного організму, які розвиваються в нові організми. Досить часто рослини утворюють структури, спеціально призначені саме для вегетативного розмноження: цибулини, кореневища, бульби тощо. Більшість рослин зі спеціалізованими органами вегетативного розмноження втрачають здатність до розмноження насінням, передаючи функції як розмноження, так і запасання поживних речовин цим органам. У результаті вегетативного розмноження відбувається поява великої кількості однакових нащадків, які є копією материнської рослини. Усі вони є клонами – потомством, яке утворюється з однієї материнської особини вегетативним шляхом. Таке вегетативне розмноження, або клонування, дозволяє людині зберігати сортові ознаки багатьох культурних рослин. Проте інколи при значній тривалості може знизитися стійкість рослин і скоротитися – їх загальний вік. Нині розроблено метод культури клітин або тканин, який дозволяє отримувати клони рослин, вирощуючи їх на поживному середовищі з однієї клітини або групи клітин. Клонування рослин дозволяє вирощувати цінні чи рідкісні рослинні організми з окремих клітин (наприклад, вирощування женьшеню), швидко отримувати велику рослинну масу для одержання з неї важливих речовин.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Біологія» автора Соболь В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 29. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. РОЗМНОЖЕННЯ, РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Тема 1. БІОЛОГІЯ – НАУКА ПРО ЖИТТЯ

  • Тема 2. СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Основні ознаки живої природи

  • Різноманітність живої природи

  • Розділ 2. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 3. ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 4. НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ В ОРГАНІЗМАХ

  • Тема 5. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ. МАЛІ ОРГАНІЧНІ МОЛЕКУЛИ

  • Тема 6. МАКРОМОЛЕКУЛИ. ЛІПІДИ. ВУГЛЕВОДИ. ПЕПТИДИ

  • Тема 7. МАКРОМОЛЕКУЛИ. БІЛКИ.

  • Тема 8. МАКРОМОЛЕКУЛИ. НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ

  • Тема 9. БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

  • Розділ 3. КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 10. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛІТИН

  • Тема 11. ПОВЕРХНЕВИЙ АПАРАТ КЛІТИН

  • Тема 12. ЦИТОПЛАЗМА. ДВОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 13. ОДНОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 14. НЕМЕМБРАННІОРГАНЕЛИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. ЯДРО

  • Тема 15. КЛІТИННИЙ ЦИКЛ. ПОДІЛ КЛІТИН

  • Тема 16. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В КЛІТИНІ

  • Тема 17. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ

  • Реакції матричного синтезу

  • Тема 18. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. ФОТОСИНТЕЗ. ХЕМОСИНТЕЗ

  • Тема 19. НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ

  • Розділ 4. ОРГАНІЗМЕНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 20. ОРГАНІЗМ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Тема 21. ПРОКАРІОТИ

  • Тема 22. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА РОСЛИНИ

  • Тема 23. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. КОРІНЬ

  • Тема 24. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. ПАГІН

  • Тема 25. ЛИСТОК ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПАГОНА

  • Тема 26. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. КВІТКА

  • Тема 27. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. НАСІНИНА. ПЛІД

  • Тема 28. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ЖИВЛЕННЯ, ДИХАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ РЕЧОВИН, ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 29. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. РОЗМНОЖЕННЯ, РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН
  • Тема 30. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ПОДРАЗЛИВІСТЬ ТА РЕГУЛЯЦІЯ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • Тема 31. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВОДОРОСТІ

  • Тема 32. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ. МОХОПОДІБНІ

  • Тема 33. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПЛАВУНОПОДІБНІ. ХВОЩОПОДІБНІ. ПАПОРОТЕПОДІБНІ

  • Тема 34. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ГОЛОНАСІННІ

  • Тема 35. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПОКРИТОНАСІННІ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ГРИБИ

  • Тема 36. ГРИБИ. ЛИШАЙНИКИ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ТВАРИНИ

  • Тема 37. ТВАРИНИ

  • Тема 38. ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ

  • Роль одноклітинних тварин у природі та житті людини

  • Тема 39. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ. ТИП ГУБКИ

  • Тема 40. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ. ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ, АБО ЖАЛКІ

  • Тема 41. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ

  • Тема 42. ТИП ПЕРВИННОПОРОЖНИННІ, АБО КРУГЛІ ЧЕРВИ

  • Тема 43. ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, АБО КІЛЬЧАКИ

  • Тема 44. ТИП МОЛЮСКИ, АБО М'ЯКУНИ

  • Тема 45. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. РАКОПОДІБНІ

  • Тема 46. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. ПАВУКОПОДІБНІ

  • Тема 47. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. КОМАХИ

  • Значення комах у природі та житті людини

  • Тема 48. ТИП ГОЛКОШКІРІ

  • Тема 49. ТИП ХОРДОВІ

  • Тема 50. НАДКЛАС РИБИ

  • Тема 51. КЛАС ЗЕМНОВОДНІ, АБО АМФІБІЇ

  • Тема 52. КЛАС ПЛАЗУНИ, АБО РЕПТИЛІЇ

  • Тема 53. КЛАС ПТАХИ

  • Тема 54. КЛАС ССАВЦІ

  • ЛЮДИНА

  • Тема 55. БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

  • Тема 56. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК ЦІЛІСНА БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Принципи регуляції цілісності організму людини

  • Тема 57. ОПОРА І РУХ

  • Тема 58. КРОВ І ЛІМФА

  • Тема 59. КРОВООБІГ І ЛІМФООБІГ

  • Будова та функції кровоносних судин

  • Рух крові судинами

  • Лімфообіг та його значення

  • Перша допомога при кровотечах

  • Серцево-судинні захворювання та їх профілактика

  • Тема 60. ДИХАННЯ

  • Нервова і гуморальна регуляція дихання

  • Хвороби дихальної системи та їх профілактика

  • Перша допомога при зупинці дихання

  • Вплив паління на організм людини

  • Тема 61. ЖИВЛЕННЯ

  • Недостатнє і надмірне харчування

  • Нервово-гуморальна регуляція діяльності травної системи

  • Хвороби шлунково-кишкового тракту та заходи запобігання їм

  • Тема 63. ШКІРА

  • Роль шкіри в теплорегуляції організму людини

  • Тема 64. ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 65. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 66. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 67. СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

  • Тема 68. ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ

  • Сприйняття інформації мозком

  • Пам'ять, її структура, механізми, види та розвиток

  • Біоритми – фізіологічна основа чергування сну та активності

  • Тема 69. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ

  • Перша і друга сигнальні системи

  • Фізіологічні основи мови

  • Функціональна спеціалізація кори півкуль великого мозку

  • Здібності людини. Обдарованість

  • Індивідуальні особливості поведінки людини

  • Особистість та її формування: виховання і самовиховання

  • Порушення ВНД та їх вплив на організм людини

  • Тема 70. ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

  • Основні етапи Історичного розвитку виду Людина розумна

  • Людські раси, їх походження

  • ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 71. РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 72. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 73. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

  • Тема 74. ЗЧЕПЛЕНЕ УСПАДКУВАННЯ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА

  • Тема 75. ЗАКОНОМІРНОСТІ МІНЛИВОСТІ

  • Закон гомологічних рядів спадкової мінливості організмів

  • Генетика популяцій

  • Тема 76. СЕЛЕКЦІЯ

  • Центри походження та різноманітності культурних рослин

  • Особливості селекції рослин, тварин і мікроорганізмів

  • Розділ 5. НАДОРГАНІЗМОВІ РІВНІ ЖИТТЯ

  • Тема 77. ЕКОЛОГІЯ

  • Поняття про середовище існування

  • Тема 78. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ ТА ЕКОСИСТЕМНИЙ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Правило екологічної піраміди

  • Тема 79. БІОСФЕРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Жива речовина біосфери, її властивості та функції

  • Колообіг речовин у біосфері як необхідна умова YY існування

  • Сучасні екологічні проблеми

  • Вчення В. І, Вернадського про біосферу та ноосферу, його значення для уникнення глобальної екологічної кризи

  • Червона та Зелена книга

  • Природоохоронні території

  • Природоохоронне законодавство України

  • Тема 80. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ

  • Сучасні погляди на еволюцію органічного світу

  • Тема 81. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

  • Проблема виникнення життя на Землі

  • Поділ геологічної історії Землі на ери та періоди