Розділ «Сучасні екологічні проблеми»

За останні сто років у взаємовідносинах людини і біосфери спостерігається, по- перше, збільшення кількості населення Землі (1830 р. – 1 млрд; 1994 р. – 5,5 млрд), по-друге, різке зростання промислового виробництва, виробництва енергії, продуктів сільського господарства. Це привело до різкого зростання антропогенного впливу на середовище, масштаби якого стають планетарними, а за кількісним ефектом діяльність людини перевищує багато природних процесів.

Дія людини на біосферу може бути прямою (штучне розведення риб, пряме винищення рослин і тварин та ін.) та непрямою (зміни в угрупуваннях через зміни в кліматі). За результатом вплив людини умовно поділяють на позитивний (насаджування лісів, очищення водойм та ін.) та негативний (забруднення атмосфери, гідросфери тощо).

Вплив людини на літосферу:

• Виснаження та ерозія ґрунтів. Ерозія – руйнування верхніх горизонтів ґрунту сильними вітрами (вітрова ерозія) або водними потоками (водна ерозія).

• Виключення із землекористування дедалі більшої площі земель через заболочування, засолення, опустелювання, розширення відкритих розробок.

• Забруднення важкими металами (свинець, олово, цинк, мідь та ін.), синтетичними речовинами.

• Добування нафти, газу, вугілля, використання підземних вод приводить до обвалів, зсувів.

Вплив людини на атмосферу:

• Забруднення оксидами Сульфуру, Нітрогену, Карбону, сажею, метаном та ін.

• Руйнування озонового шару хлорфторвуглецями CFCl3, CF2Cl2, які використовуються в холодильній промисловості та при виробництві аерозолей, та утворення озонових дір. Озонові "діри" – локальні ділянки озоносфери, де концентрація озону істотно (на 40...50%) менша за звичайну. Поява озонових дір становить реальну екологічну небезпеку для відповідного регіону у зв'язку з послабленням захисту всього живого від згубної дії "жорсткого" ультрафіолетового випромінювання.

• Підвищення концентрації СO2 і СН4 в результаті спалювання органічного палива, що зумовлює "парниковий ефект". Парниковий ефект, тепличний ефект – нагрівання нижніх шарів атмосфери і поверхні Землі внаслідок поглинання водяною парою, вуглекислим газом відбитого від поверхні планети теплового випромінювання. За останні 200 років вміст СO2 в атмосфері зріс майже на 25%, а температура підвищилася на 0,5°С.

• Утворення фотохімічного смогу з вихлопних газів автотранспорту над промисловими містами. Смог – видиме сильне забруднення повітря, що характеризується поєднанням частинок пилу, краплин туману, газоподібних забруднювачів і диму. Головне джерело смогу – продукти згоряння вугілля, мазуту, соляри, вихлопи автотранспорту.

• Утворення кислотних опадів унаслідок забруднення атмосфери діоксидом Сульфуру, оксидами Нітрогену, хлороводнем. Кислотні опади – атмосферні опади, кислотність яких перевищує нормальне значення (pH < 5,5).

Вплив людини на гідросферу:

• Нераціональне використання запасів прісної води.

• Забруднення водойм нафтопродуктами, отрутохімікатами, мінеральними добривами, побутовими і промисловими відходами та ін.

Вплив людини на біосферу:

■ Радіоактивне забруднення призводить до накопичення в живих організмах радіоактивних металів: стронцію-90 (замість Кальцію, до якого він близький) і Цезію-137 (замість Калію) та ін.

■ Важливим чинником впливу людини на розповсюдження організмів є інтродукція (лот. introductio – введення) – переселення окремих видів рослин і тварин за межі їхнього природного ареалу та адаптація до нових умов існування. Інтродукція може бути свідомою та несвідомою. Свідомо людина ввозить у новий район цінні в господарському чи естетичному відношенні рослини. Треба зауважити, що більша частина культурних рослин вирощується далеко за межами природного поширення своїх диких предків. Інколи країна, куди інтродуковано рослини, стає для них другою батьківщиною. Так, батьківщина кави – Африка, а какао – тропічна Америка. Тепер головний експортер кави – Бразилія, а какао – Гана.