Розділ «Тема 41. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ»

Загальна характеристика Плоских червів

Плоскі черви – багатоклітинні двобічносиметричні безпорожнинні тварини, у яких тіло має шкірно-м'язовий мішок і під час ембріонального розвитку закладаються три зародкові листки. Тип Плоскі черви об'єднує майже 12 тисяч видів (в Україні – близько 1300), більшість яких є паразитами людини та тварин. Вільноживучі плоскі черви живуть у прісних і морських водоймах, у вологій підстилці тропічних лісів. Розміри коливаються від декількох міліметрів до 30 метрів. У плоских червів порівняно з кишковопорожнинними значно ускладнена організація: а) поява двобічної симетрії; б) закладання в ембріогенезі трьох зародкових листків: екто-, мезо- і ентодерми; в) формування шкірно-м'язового мішка, травної, видільної, нервової, статевої систем; г) поділ нервової системи на центральну і периферичну.

Особливості будови

Тіло плоских червів має чітко виражені тканини всіх 4 основних типів, з яких формуються органи і системи органів. Форма тіла сплощена у спинно-черевному напрямку, має вигляд листка, пластинки, стрічки тощо.

Симетрія двобічна (білатеральна), з'явилася в процесі еволюції як пристосування до активного способу життя. У тілі вже розрізняють головний і хвостовий кінці, спинну і черевну частини.

Зародкові листки – ектодерма, ентодерма і мезодерма. У процесі зародкового розвитку закладається третій зародковий листок, який виникає вперше саме у плоских червів. Мезодерма – середній зародковий шар, властивий зародкам багатоклітинних тришарових тварин.

Покриви становлять собою шкірно-м 'язовий мішок, який складається з одношарового епітелію та 2-3 шарів м'язів. У вільноживучих епітелій має війки, у паразитів – утворює тегумент. Тегументом називають оболонку із ущільненої цитоплазми клітин, що злилися між собою, яка здатна одночасно протидіяти перетравлюючій дії травних соків і всмоктувати продукти з порожнини кишок.

Порожнина тіла відсутня, проміжки між органами заповнені паренхімою. Паренхімо – пухка сполучна тканина, що виконує різноманітні функції: запасання поживних речовин, їх транспортування, виведення продуктів обміну, підтримання форми тіла та ін.

Особливості процесів життєдіяльності

Опора здійснюється завдяки клітинам паренхіми та шкірно-м'язовому мішку.

Рух забезпечується гладкими м'язами, які утворені з кільцевих, поздовжніх і діагональних м'язових волокон.

Травлення у травній системі, яка складається з переднього (ротовий отвір, глотка) і середнього (сліпо замкнена середня кишка) відділів. Заднього відділу немає. Неперетравлені рештки сидаляються через ротовий отвір. У деяких паразитичних видів (стьожкові черви) травна система взагалі відсутня і поживні речовини надходять через покриви.

Транспорт речовин по тілу відбувається шляхом дифузії. Кровоносна система у всіх плоских червів відсутня.

Дихання здійснюється через поверхню тіла. Дихальна система у всіх плоских червів також відсутня. У вільноживучих представників дихання аеробне, у паразитів – анаеробне за рахунок розщеплення глікогену. Анаеробне дихання – здатність організмів розщеплювати складні органічні речовини без участі кисню до більш простих з метою отримання енергії для процесів життєдіяльності.

Виділення здійснюється за участю видільної системи. З'являється в процесі еволюції вперше і побудована по типу протонефридіїв. Протонефридії – органи виділення деяких безхребетних тварин, які складаються із канальців, що починаються клітинами зірчастої форми, від яких у просвіт канальців спрямовані війки. Продукти обміну можуть накопичуватися в особливих клітинах паренхіми.

Регуляція функцій реалізується за участю нервової системи вузлового (гангліонарного) типу, яка розділена на центральну (ЦНС) то периферійну (ПНС). ЦНС складається з головного нервового вузла і нервових стовбурів, сполучених кільцевими перетинками. ПНС представлена нервовими відростками та нервовими закінченнями. У плоских червів відомі лише безумовні рефлекси.

Подразливість забезпечується органами чуттів у вигляді сенсил. Сенсиломи називають органи чуттів безхребетних тварин, які мають вигляд нерухомих війок чи інших утворів (волосин, виростів), до яких підходять нервові закінчення. У вільноживучих на голові можуть бути прості очі, органи рівноваги – стотоцисти. У паразитів органи чуттів розвинені слабко.

Розмноження статеве, яке здійснюється статевою системою із жіночих та чоловічих органів. У більшості плоских червів статева система гермафродитна. Гермафродитами є організми, які мають водночас жіночі та чоловічі статеві органи. Запліднення внутрішнє, може бути перехресним або внаслідок самозапліднення.

Розвиток у більшості вільноживучих – прямий. Паразитичні форми мають непрямий розвиток, у процесі якого личинка зазнає значних перетворень. Для життєвих циклів багатьох паразитичних видів необхідною є зміна хазяїв – одного чи двох проміжних та остаточного. Проміжні хазяї– організми, у тілі яких паразит розвивається та часто розмножується нестатево або партеногенетично. Остаточні хазяї – організми, в тілі яких паразит розмножується статевим способом.