Розділ «Тема 58. КРОВ І ЛІМФА»

Біологія


Внутрішнє середовище організму: кров, лімфа і тканинна рідина


Внутрішнє середовище організму – сукупність рідин (крові, міжклітинної рідини то лімфи), які забезпечують обмін речовин та гомеостаз в організмі. Життя будь-якого організму можливе тільки за умови безперервного контакту з навколишнім середовищем, із якого він бере поживні речовини і куди виділяє продукти своєї життєдіяльності. У багатоклітинних організмів у контакт із зовнішнім середовищем вступають тільки клітини, розташовані на зовнішній поверхні організму, тому в них формується внутрішнє середовище. Особливостями внутрішнього середовища є відносна сталість складу та фізичних і хімічних властивостей, динамічність складу та властивостей, рідкий стан та ін. Внутрішнє середовище забезпечує оптимальну життєдіяльність усіх клітин організму, його тканин і органів, що, у свою чергу зумовлює широкі можливості пристосування особин до різних умов довкілля.

Між кров'ю, тканинною рідиною та лімфою існує тісний взаємозв'язок. Тканинна рідина утворюється з крові шляхом фільтрації плазми крізь стінку кровоносних капілярів. У венозному кінці капілярів відбувається зворотній процес – реабсорбція тканинної рідини. У кровоносне русло повертається близько 90% тканинної рідини, а решта (приблизно 2-4 л за добу) профільтровується в лімфатичні капіляри. Лімфа повільно тече в лімфатичних судинах і потрапляє у вени. Так відбувається колообіг позаклітинних рідин внутрішнього середовища. Неперервне змішування крові, тканинної рідини і лімфи допомагає підтримувати сталість їхнього складу.


Кров, її об'єм, склад, властивості та функції



Плазма крові, її хімічний склад та значення основних компонентів


Плазма крові – рідка частина крові, що містить основні та додаткові компоненти. Це колоїдний розчин різних речовин, що перебувають у динамічній рівновазі з тканинною і внутрішньоклітинною рідинами. У нормі концентрації одних речовин залишаються постійними, а вміст інших може коливатися у вузьких межах.

Хімічний склад плазми

Основні компоненти (наявні в постійній концентрації)Додаткові компоненти (концентрація змінюється і має незначний вплив на властивості плазми)
Вода (90-92%). Мінеральні йони (0,9%). Білки плазми (7-8%). Глюкоза (0,12%)Поживні речовини (ліпіди, амінокислоти), вітаміни, мікроелементи (Сu, Go, I, Ζn, Μη). Гормони і ферменти. Проміжні продукти обміну (молочна, піровиноградна кислоти). Кінцеві продукти обміну (СO2, сечовина, сечова кислота, аміак, білірубін, креатинін та ін.)

Вода плазми крові є розчинником для різних речовин, які транспортуються кров'ю, забезпечує регуляцію концентрації речовин у клітинах і міжклітинному середовищі, підтримує кров'яний тиск, забезпечує перерозподіл тепла в організмі завдяки своїй великій теплоємності і теплопровідності та ін.

Переважна більшість білків надходить у кровоносне русло з печінки – основного органу біосинтезу білків плазми. Основними білками плазми є:

■ альбуміни – виконують транспортну (переносять тироксин, солі важких металів, деякі ліки), осморегуляторну (підтримують сталість осмотичного тиску, який регулює розподіл води між плазмою і міжклітинною рідиною), резервну (у плазмі дорослої людини розчинено близько 200 г білків) функції;

■ глобуліни – виконують транспортну (альфа-глобуліни переносять глюкозу, мідь крові; бета-глобуліни транспортують залізо, ліпіди), захисну (гама-глобулінами є антитіла, фібриноген переходить у фібрин у процесі зсідання крові) функції;

■ фібриноген – здійснює в процесі зсідання крові захисну функцію (переходить за певних умов у нерозчинний білок фібрин).


Форменні елементи крові, їх будова та функції


Уперше клітини крові виявив італійський анатом і лікар М. Мальпігі (1665). Серед формених елементів крові розрізняють еритроцити, лейкоцити і тромбоцити.

Еритроцити – червоні кров'яні тільця, які містять гемоглобін. їх кількість залежить від статі, віку, стану здоров'я, висоти над рівнем моря та ін. Щодня руйнується близько 200 млрд цих клітин. Загальна площа поверхні еритроцитів дорослої людини складає близько 3800 м2, що в 1500 разів перевищує поверхню людського тіла. Утворенню еритроцитів сприяють вітаміни В11, В12, С. Основна функція еритроцитів – транспортування газів. Транспортування кисню здійснюється за допомогою гемоглобіну, а транспортування вуглекислого газу – у вигляді карбгемоглобіну. Приєднання кисню до гемоглобіну з утворенням оксигемоглобіну відбувається при парціальному тиску 70-73 мм. рт. ст. Один грам гемоглобіну може приєднати 1,34 мл кисню.

Гемоглобін – червоний дихальний залізовмісний пігмент еритроцитів. Будову молекули гемоглобіну розшифрували і створили її модель у 1960 році англійські вчені М. Перутц і Д. Кендр'ю. Гемоглобін належить до складних білків – хромопротеїдів, складається з простетичної групи (гема) і білкової частини (глобіну). У молекулі гемоглобіну міститься 1 молекула глобіну і 4 молекули гема, який утримує в своєму складі атом заліза, здатний приєднувати або віддавати кисень без зміни валентності. На біосинтез гемоглобіну впливають вітаміни (В6, В12, фолієва кислота), мікроелементи та ін. В 1 літрі крові міститься 140-160 г гемоглобіну. Сполуками гемоглобіну є:

• оксигемоглобін – сполука гемоглобіну з киснем, яка має яскраво-червоний колір і є нестійкою (НbO2);

• карбгемоглобін – сполука гемоглобіну з вуглекислим газом, яка має темно- червоний колір і є нестійкою(НbСO2);

• карбоксигемоглобін – патологічна сполука гемоглобіну з чадним газом, яка с стійкою і в цій сполуці гемоглобін втрачає здатність переносити кисень (НbСО);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Біологія» автора Соболь В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 58. КРОВ І ЛІМФА“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Тема 1. БІОЛОГІЯ – НАУКА ПРО ЖИТТЯ

  • Тема 2. СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Основні ознаки живої природи

  • Різноманітність живої природи

  • Розділ 2. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 3. ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 4. НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ В ОРГАНІЗМАХ

  • Тема 5. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ. МАЛІ ОРГАНІЧНІ МОЛЕКУЛИ

  • Тема 6. МАКРОМОЛЕКУЛИ. ЛІПІДИ. ВУГЛЕВОДИ. ПЕПТИДИ

  • Тема 7. МАКРОМОЛЕКУЛИ. БІЛКИ.

  • Тема 8. МАКРОМОЛЕКУЛИ. НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ

  • Тема 9. БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

  • Розділ 3. КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 10. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛІТИН

  • Тема 11. ПОВЕРХНЕВИЙ АПАРАТ КЛІТИН

  • Тема 12. ЦИТОПЛАЗМА. ДВОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 13. ОДНОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 14. НЕМЕМБРАННІОРГАНЕЛИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. ЯДРО

  • Тема 15. КЛІТИННИЙ ЦИКЛ. ПОДІЛ КЛІТИН

  • Тема 16. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В КЛІТИНІ

  • Тема 17. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ

  • Реакції матричного синтезу

  • Тема 18. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. ФОТОСИНТЕЗ. ХЕМОСИНТЕЗ

  • Тема 19. НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ

  • Розділ 4. ОРГАНІЗМЕНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 20. ОРГАНІЗМ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Тема 21. ПРОКАРІОТИ

  • Тема 22. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА РОСЛИНИ

  • Тема 23. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. КОРІНЬ

  • Тема 24. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. ПАГІН

  • Тема 25. ЛИСТОК ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПАГОНА

  • Тема 26. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. КВІТКА

  • Тема 27. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. НАСІНИНА. ПЛІД

  • Тема 28. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ЖИВЛЕННЯ, ДИХАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ РЕЧОВИН, ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 29. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. РОЗМНОЖЕННЯ, РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН

  • Тема 30. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ПОДРАЗЛИВІСТЬ ТА РЕГУЛЯЦІЯ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • Тема 31. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВОДОРОСТІ

  • Тема 32. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ. МОХОПОДІБНІ

  • Тема 33. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПЛАВУНОПОДІБНІ. ХВОЩОПОДІБНІ. ПАПОРОТЕПОДІБНІ

  • Тема 34. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ГОЛОНАСІННІ

  • Тема 35. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПОКРИТОНАСІННІ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ГРИБИ

  • Тема 36. ГРИБИ. ЛИШАЙНИКИ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ТВАРИНИ

  • Тема 37. ТВАРИНИ

  • Тема 38. ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ

  • Роль одноклітинних тварин у природі та житті людини

  • Тема 39. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ. ТИП ГУБКИ

  • Тема 40. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ. ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ, АБО ЖАЛКІ

  • Тема 41. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ

  • Тема 42. ТИП ПЕРВИННОПОРОЖНИННІ, АБО КРУГЛІ ЧЕРВИ

  • Тема 43. ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, АБО КІЛЬЧАКИ

  • Тема 44. ТИП МОЛЮСКИ, АБО М'ЯКУНИ

  • Тема 45. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. РАКОПОДІБНІ

  • Тема 46. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. ПАВУКОПОДІБНІ

  • Тема 47. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. КОМАХИ

  • Значення комах у природі та житті людини

  • Тема 48. ТИП ГОЛКОШКІРІ

  • Тема 49. ТИП ХОРДОВІ

  • Тема 50. НАДКЛАС РИБИ

  • Тема 51. КЛАС ЗЕМНОВОДНІ, АБО АМФІБІЇ

  • Тема 52. КЛАС ПЛАЗУНИ, АБО РЕПТИЛІЇ

  • Тема 53. КЛАС ПТАХИ

  • Тема 54. КЛАС ССАВЦІ

  • ЛЮДИНА

  • Тема 55. БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

  • Тема 56. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК ЦІЛІСНА БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Принципи регуляції цілісності організму людини

  • Тема 57. ОПОРА І РУХ

  • Тема 58. КРОВ І ЛІМФА
  • Тема 59. КРОВООБІГ І ЛІМФООБІГ

  • Будова та функції кровоносних судин

  • Рух крові судинами

  • Лімфообіг та його значення

  • Перша допомога при кровотечах

  • Серцево-судинні захворювання та їх профілактика

  • Тема 60. ДИХАННЯ

  • Нервова і гуморальна регуляція дихання

  • Хвороби дихальної системи та їх профілактика

  • Перша допомога при зупинці дихання

  • Вплив паління на організм людини

  • Тема 61. ЖИВЛЕННЯ

  • Недостатнє і надмірне харчування

  • Нервово-гуморальна регуляція діяльності травної системи

  • Хвороби шлунково-кишкового тракту та заходи запобігання їм

  • Тема 63. ШКІРА

  • Роль шкіри в теплорегуляції організму людини

  • Тема 64. ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 65. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 66. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 67. СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

  • Тема 68. ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ

  • Сприйняття інформації мозком

  • Пам'ять, її структура, механізми, види та розвиток

  • Біоритми – фізіологічна основа чергування сну та активності

  • Тема 69. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ

  • Перша і друга сигнальні системи

  • Фізіологічні основи мови

  • Функціональна спеціалізація кори півкуль великого мозку

  • Здібності людини. Обдарованість

  • Індивідуальні особливості поведінки людини

  • Особистість та її формування: виховання і самовиховання

  • Порушення ВНД та їх вплив на організм людини

  • Тема 70. ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

  • Основні етапи Історичного розвитку виду Людина розумна

  • Людські раси, їх походження

  • ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 71. РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 72. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 73. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

  • Тема 74. ЗЧЕПЛЕНЕ УСПАДКУВАННЯ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА

  • Тема 75. ЗАКОНОМІРНОСТІ МІНЛИВОСТІ

  • Закон гомологічних рядів спадкової мінливості організмів

  • Генетика популяцій

  • Тема 76. СЕЛЕКЦІЯ

  • Центри походження та різноманітності культурних рослин

  • Особливості селекції рослин, тварин і мікроорганізмів

  • Розділ 5. НАДОРГАНІЗМОВІ РІВНІ ЖИТТЯ

  • Тема 77. ЕКОЛОГІЯ

  • Поняття про середовище існування

  • Тема 78. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ ТА ЕКОСИСТЕМНИЙ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Правило екологічної піраміди

  • Тема 79. БІОСФЕРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Жива речовина біосфери, її властивості та функції

  • Колообіг речовин у біосфері як необхідна умова YY існування

  • Сучасні екологічні проблеми

  • Вчення В. І, Вернадського про біосферу та ноосферу, його значення для уникнення глобальної екологічної кризи

  • Червона та Зелена книга

  • Природоохоронні території

  • Природоохоронне законодавство України

  • Тема 80. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ

  • Сучасні погляди на еволюцію органічного світу

  • Тема 81. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

  • Проблема виникнення життя на Землі

  • Поділ геологічної історії Землі на ери та періоди