Розділ «Тема 51. КЛАС ЗЕМНОВОДНІ, АБО АМФІБІЇ»

Загальна характеристика земноводних

Земноводні – це хордові хребетні холоднокровні тварини, які більшою чи меншою мірою зберігають зв'язок з водним середовищем. Налічують близько 4000 (в Україні – 17) видів земноводних. Походження амфібій пов'язане з низкою таких ароморфозів, як: 1) поява п'ятипалих кінцівок; 2) розвиток легень; 3) поява трикамерного серця; 4) поява двох кіл кровообігу, 5) прогресивний розвиток центральної" нервової системи й органів чуття та ін. Наука, яка вивчає земноводних, називається батрахологією.

Особливості зовнішньої будови

Відділи тіла – голова, тулуб, хвіст є лише у хвостатих земноводних, парні п'ятипалі кінцівки наземного типу (збудовані за принципом тричленистих важелів з кулеподібними суглобами).

Покриви – гола шкіра з багатоклітинними (на відміну від риб, у яких ці залози одноклітинні) слизовими залозами, секрет яких забезпечує зволоження поверхні тіла і захист від проникнення хвороботворних мікроорганізмів та нападу хижаків. Можуть бути отруйні залози. Шкіра прикріплюється лише в певних ділянках і під нею є підшкірні лімфатичні мішки.

Особливості внутрішньої будови та процесів життєдіяльності

Опора пов'язана з ендоскелетом, у якому виділяють три відділи:

• череп кістково-хрящовий, плоский і широкий;

• скелет тулуба: хребет з 4 відділів: шийний (1 хребець), грудний, крижовий (1 хребець) і хвостовий) з'єднання черепа з хребтом – рухоме; ребер і грудної клітки немає;

• скелет кінцівок: плечовий пояс (лопатки, ключиці, воронячі кістки і грудина); тазовий пояс (2 зрощені тазові кістки); скелет вільних передніх кінцівок (плечова, ліктьова і променева кістки, кисть); скелет вільних задніх кінцівок (стегнова, велика та малої гомілкові кістки, стопа).

Рух за участю м'язів, які досягають значного диференціювання у зв'язку зі складними рухами (втрачається сегментація і розвивається міцна мускулатура кінцівок). М'язи у земноводних поділяються на м'язи – антагоністи та м'язи – синергісти.

Травлення в травній системі з довшим, ніж у риб, кишківником.

Дихання відбувається за допомогою шкіри та органів дихальної системи: парних мішкоподібних легенів та дихальних шляхів (ніздрі, ротоглоткова порожнина, трахейно-гортанна камера). Земноводним властиві 4 способи дихання: шкірне, ротове (дифузія через ротовий епітелій), легеневе і зяброве, які доповнюють оди одного. У багатьох виникає голосовий апарат.

Транспортування речовин здійснюється кровоносною системою, яка має низку ускладнень порівняно з рибами: серце трикамерне (два передсердя і шлуночок) і два кола кровообігу – мале і велике. Мале коло кровообігу – рух крові від шлуночка серця до лівого передсердя через легені, у яких відбувається її збагачення киснем. Велике коло кровообігу – рух крові від шлуночка серця до правого передсердя, під час якого відбувається надходження з крові до тканин та органів кисню й поживних речовин. Характерною ознакою земноводних є наявність "третього" кола кровообігу, яке додатково забезпечує оксидування венозної крові. Утворюється це коло шкірними артеріями, капілярами та шкірними венами. До більшості органів кров надходить змішана, але внаслідок наявності комірчин на внутрішній поверхні шлуночка найнасиченіша киснем кров буде поступати до головного мозку. Еритроцити у земноводних утворюються не лише в селезінці, а й у червоному кістковому мозку, який характерний лише для наземних хребетних. Амфібії є холоднокровними тваринами, оскільки в органи надходить переважно змішана кров, що обумовлює невисоку інтенсивність обміну речовин і, відповідно, утворення невеликої кількості тепла.

Виділення за участю видільної системи, яка має тулубові нирки – сечоводи – клоаку – сечовий міхур.

Особливості нервової системи. Головний мозок дещо більший і має ряд прогресивних рис: передній мозок має 2 розділених півкулі, довгастий мозок збільшився. Відходить від головного мозку 10 пар черепно-мозкових нервів. Спинний мозок подібний до спинного мозку риб, але має шийне і поперекове потовщення трохи більших розмірів.

Органи чуттів у земноводних зазнали прогресивного розвитку. Серед органів чуттів земноводних водночас є органи, характерні тільки для водяних організмів, і такі, що притаманні наземним тваринам. До органів чуттів, пов'язаних із водним середовищем, належить бічна лінія (у личинок, водяних хвостатих земноводних).

Внутрішня будова жаби: А – легені; Б – серце; В – печінка; Г – тонка кишка; Д – статева залозо; Е – протока статевої залози; Є – прямо кишка; Ж – сечовий міхур; З – протока сечового міхура; И – клоака; І – сечовід; Й – селезінка; К – нирка; Л – підшлункова залоза; М – шлунок

Розмноження статеве з явищем роздільностатевості. Статеві органи парні, запліднення зовнішнє або внутрішнє, наявний статевий диморфізм. Розмножуються земноводні у воді за допомогою ікри. Кожна ікринка має прозору драглисту оболонку, яка у воді набухає і перешкоджає зближенню ікринок між собою, поліпшуючи доступ до них кисню. Оболонка виконує також роль своєрідної лінзи – фокусуючи сонячні промені на яйце, вона отримує більше тепла. Верхня частина ікри містить чорний пігмент, який поглинає тепло сонячних променів і перешкоджає проникненню ультрафіолетових.