Розділ «Біоритми – фізіологічна основа чергування сну та активності»

Біологічні ритми – регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя. Наука, яка вивчає біоритмічні процеси – хронобіологія. Сформувалися біоритми в процесі еволюції, і тому спадково закріплені. Виникнення ритмів зумовлено періодичними коливаннями основних абіотичних чинників, обертанням Землі навколо своєї осі та навколо Сонця, ритмікою внутрішніх процесів саморегуляції. При захворюваннях біологічна ритміка процесів порушується.

Класифікація біологічних ритмів:

• за процесами, які їх породжують: зовнішні (ритм "сон – неспання") та внутрішні (ритм дихання, серцебиття, травлення та ін);

• за періодом ритмічних змін: добові (коливання артеріального тиску, температури), місяцеві (менструальний цикл у жінок), річні (народження потомства);

• за рівнем організації: клітинні, організмові, популяційні тощо.

Значення біоритмів у житті людини:

■ є важливим механізмом регуляції функцій, які забезпечують сталість внутрішнього середовища та пристосованість до змін довкілля;

■ вивчення біоритмів дає змогу людині виробити найсприятливіший режим роботи і відпочинку, що зменшує вірогідність захворювань;

Сон і активність є основними функціональними станами, у яких проходить життя людини. Вони хоч і протилежні, але тісно взаємопов'язані, й розглядати їх слід в єдиному циклі "сон – активність". Цей цикл регулюється механізмами "біологічного годинника" за допомогою гормонів епіфіза. Перехід до сну та послідовний перехід з однієї фази сну в іншу зумовлені інтенсивністю впливів на кору великого мозку з боку: 1) стовбурної частини мозку; 2) гіпоталамуса; 3) підкіркових центрів. Передачу збуджувальних та гальмівних впливів у нервовій системі здійснюють хімічні речовини – регулятори сну.

Сон – умова дотримання режиму праці та відпочинку

Основні правила гігієни сну