Розділ «Тема 33. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПЛАВУНОПОДІБНІ. ХВОЩОПОДІБНІ. ПАПОРОТЕПОДІБНІ»

Біологія


Відділ Плавуноподібні



Характерні риси будови та розвитку плавуноподібних


Плавуноподібні (Licopodiophyta) – це відділ вищих спорових судинних рослин, у яких спорофіт уже має справжні корені, стебла та листки. Сучасні плавуноподібні включають близько 1200 видів, з них в Україні зустрічається 12 видів.

Сучасні плавуноподібні – виключно трав'янисті рослини, які нагадують зелені мохи. Але, на відміну від мохоподібних, у їхньому розвитку переважаючим поколінням вже є спорофіт. Найхарактернішою особливістю будови спорофіта плавунів є поява справжніх коренів, листківіа стебел. Справжніми органами називають органи, які мають провідні тканини, що обумовлює їхню більшу досконалість. Стебло плавунів повзуче, дихотомічно розгалужене, довге (до 3 м). Вкрите одношаровою епідермою з продихами, камбій відсутній, густо вкрите листочками. Листки – вічнозелені, дуже дрібні, мають одну жилку та продихи, являють собою вирости стебла, тому їх називають філоїдами. Коренева система утворена додатковими коренями, які вже не лише закріплюють рослину в ґрунті, а й поглинають воду з розчиненими солями. Спорангії розташовуються на спеціалізованих листках і зібрані на верхівках пагонів у колоски – стробіли. Це сприяє кращому звільненню і розсіюванню спор. Спори захищені товстою оболонкою і можуть мати запас поживних речовин для розвитку статевого покоління. Гаметофіт плавуноподібних невеличкий, самостійний, сланевої будови, має ризоїди. Серед плавуноподібних є рівно- та різноспорові рослини. У рівноспорових спори однакові, із кожної виростає однодомний гаметофіт. Він розвивається в ґрунті, позбавлений хлорофілу, має гетеротрофне живлення і дозріває протягом 1-15 років. Такі заростки змушені вступати у співіснування з грибами, які допомагають їм розвиватися. У різноспорових утворюються спори різної величини, із яких виростають дводомні гаметофіти. Із великих спор із запасом поживних речовин розвиваються жіночі гаметофіти, з менших – чоловічі. Ці гаметофіти є надземними, мають хлорофіл, автотрофне живлення і дозрівають протягом кількох тижнів. Розмножуються плавуноподібні нестатево за допомогою спор, статево за участю гамет. Плавуни, у яких гаметофіт дозріває протягом багатьох років, розмножуються в основному вегетативно.

Отже, найхарактернішими ознаками плавуноподібних є переважання спорофіта над гаметофітом і поява справжніх коренів, листків та стебел з провідними тканинами.

Особливості поширення та різноманітності плавуноподібних

Плавуноподібні – найдавніші сучасні вищі спорові рослини. Усі сучасні представники відділу – це багаторічні вічнозелені трави, поширені на зволожених ділянках лісів, особливо хвойних. Пристосованість до умов наземного середовища в них уже краща, ніж у мохоподібних: спорофіт та гаметофіт є самостійними організмами життєвого циклу, менша залежність цих вищих рослин від води, краща захищеність спор та ін. Також вони мають на своїй поверхні воскоподібну плівку, яка захищає їх від надмірного випаровування води. Але значного поширення вони не досягли, оскільки їх можливості фотосинтезу обмежуються через слабко розвинені дрібні листки і спостерігається залежність від води.

Відділ Плавуноподібні об'єднує два класи: Плавуновидні та Молодильниковидні. До класу Плавуновидних відносять рівноспорові рослини, які у флорі України представлені родами язиколист, плавун, лікоподієла, діфазіаструм та баранець.

Плавун булавовидний – це багаторічна рівноспорова дводомна рослина заввишки до 50 см. На відміну від інших плавунів цей плавун може створювати невеличкі зарості. Стебло довге, повзуче, з м'якими, ланцетними, загостреними в довгий білий волосок листками. Від цього стебла по всій довжині виникають розгалужені корені. Окремі висхідні пагони несуть на ніжках великі спороносні жовтувато-зеленуваті колоски-стробіли. Росте у хвойних та мішаних лісах лісостепової зони. Спороносить у липні-серпні. Спори потрапляють у ґрунт, де можуть зберігатися, не проростаючи, протягом багатьох років. Після проростання утворюється заросток, у клітини якого проникають нитки гриба. Гаметофіт безбарвний, розвивається разом з нитками гриба дуже повільно (18-20 років).

Клас Молодильниковидних включає лише різноспорові форми. В Україні зустрічаються представники таких родів, як Плаунок та Молодильник. Рід Плаунок, або Селагінела, включає два види, які зустрічаються в Карпатах: плавунок плавуновидний та плавунок швейцарський. Обидва види зникають і занесені до Червоної книги України. Молодильник озерний – невеличка підводна рослина, 5-20 см заввишки, з укороченим бульбоподібним стеблом, який зрідка трапляється в деяких озерах України і значно частіше – в озерах Білорусі та Прибалтики.

Отже, плавуноподібні, порівняно з мохоподібними, мають ряд переваг, які обумовлюють їх кращу пристосованість до умов наземно-повітряного середо• вища.


Значення плавуноподібних у природі та житті людини


На сьогодні плавуноподібні представлені порівняно невеликою кількістю видів, частка яких у рослинному покриві звичайно незначна. Роль сучасних плавуноподібних у природі невелика, вимерлі ж їх дерев'янисті форми (лепідодендрони, сигілярії) відіграли важливу роль в утворенні вугілля. Сотні мільйонів років тому багатоводні річки під час повеней зносили повалені дерева на мілководдя, покривали їх мулом і піском. Під тиском наносів і води деревовидні плавуни, хвощі та папороті спресовувалися і за багато мільйонів років без доступу кисню перетворювалися в кам'яне вугілля. Плавуноподібні тваринами не поїдаються, оскільки містять отруйні речовини. Спори плавунів мають до 50% олії, не змочуються водою і плавають на її поверхні. Очевидно, звідси походить назва рослин – плавуни.

Окремі види плавунів використовують у побуті як декоративні рослини, у медицині – як лікарські. Наприклад, баранець звичайний, який росте в Карпатах і на Поліссі в тінистих лісах, на скелях, у науковій медицині застосовують для лікування

Плавун булавовидний

Плавун булавовидний

алкоголізму, викликання відрази до паління та при деяких захворюваннях очей. У народній медицині траву баранця використовують для лікування від глистів, при нервових і шкірних хворобах.

Слід пам'ятати, що ця рослина досить отруйна, і тому самолікування може призвести до важких наслідків. Спори плавунів використовують у піротехніці для бенгальських вогнів та фейєрверків. Тріск при їхньому згорянні виникає внаслідок гучного лускання оболонок спор, коли олія всередині закипає. Спори плавуна булавовидного під назвою "лікоподій" застосовують як натуральну дитячу присипку і для обсипання таблеток, у ветеринарії – для боротьби з комахами – паразитами домашніх тварин. Пагони цього плавуна використовують у побуті для фарбування шерсті в різні відтінки коричневого кольору, для прикрашання помешкань, створення квіткових композицій, гірлянд тощо. Деякі плавуни – справжні водяні рослини. Так, молодильник озерний добре знайомий акваріумістам. Багате тропічних видів плавунів культивують в оранжереях або в кімнатних умовах як декоративні рослини. В Україні майже всі види плавуноподібних потребують охорони. Занесеними в Червону книгу України є плавун річний, лікоподієла заплавна, баронет звичайний, плавунок (селагінела) плавуновидний, молодильник озерний та ін.

Отже, значення плавуноподібних в природі та житті людини є невеликим але їх вивчають, оскільки вони є частиною рослинного світу.


Відділ Хвощеподібні


Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Біологія» автора Соболь В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 33. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПЛАВУНОПОДІБНІ. ХВОЩОПОДІБНІ. ПАПОРОТЕПОДІБНІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Тема 1. БІОЛОГІЯ – НАУКА ПРО ЖИТТЯ

  • Тема 2. СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Основні ознаки живої природи

  • Різноманітність живої природи

  • Розділ 2. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 3. ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 4. НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ В ОРГАНІЗМАХ

  • Тема 5. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ. МАЛІ ОРГАНІЧНІ МОЛЕКУЛИ

  • Тема 6. МАКРОМОЛЕКУЛИ. ЛІПІДИ. ВУГЛЕВОДИ. ПЕПТИДИ

  • Тема 7. МАКРОМОЛЕКУЛИ. БІЛКИ.

  • Тема 8. МАКРОМОЛЕКУЛИ. НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ

  • Тема 9. БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

  • Розділ 3. КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 10. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛІТИН

  • Тема 11. ПОВЕРХНЕВИЙ АПАРАТ КЛІТИН

  • Тема 12. ЦИТОПЛАЗМА. ДВОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 13. ОДНОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 14. НЕМЕМБРАННІОРГАНЕЛИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. ЯДРО

  • Тема 15. КЛІТИННИЙ ЦИКЛ. ПОДІЛ КЛІТИН

  • Тема 16. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В КЛІТИНІ

  • Тема 17. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ

  • Реакції матричного синтезу

  • Тема 18. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. ФОТОСИНТЕЗ. ХЕМОСИНТЕЗ

  • Тема 19. НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ

  • Розділ 4. ОРГАНІЗМЕНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 20. ОРГАНІЗМ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Тема 21. ПРОКАРІОТИ

  • Тема 22. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА РОСЛИНИ

  • Тема 23. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. КОРІНЬ

  • Тема 24. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. ПАГІН

  • Тема 25. ЛИСТОК ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПАГОНА

  • Тема 26. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. КВІТКА

  • Тема 27. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. НАСІНИНА. ПЛІД

  • Тема 28. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ЖИВЛЕННЯ, ДИХАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ РЕЧОВИН, ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 29. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. РОЗМНОЖЕННЯ, РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН

  • Тема 30. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ПОДРАЗЛИВІСТЬ ТА РЕГУЛЯЦІЯ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • Тема 31. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВОДОРОСТІ

  • Тема 32. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ. МОХОПОДІБНІ

  • Тема 33. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПЛАВУНОПОДІБНІ. ХВОЩОПОДІБНІ. ПАПОРОТЕПОДІБНІ
  • Тема 34. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ГОЛОНАСІННІ

  • Тема 35. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПОКРИТОНАСІННІ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ГРИБИ

  • Тема 36. ГРИБИ. ЛИШАЙНИКИ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ТВАРИНИ

  • Тема 37. ТВАРИНИ

  • Тема 38. ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ

  • Роль одноклітинних тварин у природі та житті людини

  • Тема 39. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ. ТИП ГУБКИ

  • Тема 40. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ. ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ, АБО ЖАЛКІ

  • Тема 41. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ

  • Тема 42. ТИП ПЕРВИННОПОРОЖНИННІ, АБО КРУГЛІ ЧЕРВИ

  • Тема 43. ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, АБО КІЛЬЧАКИ

  • Тема 44. ТИП МОЛЮСКИ, АБО М'ЯКУНИ

  • Тема 45. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. РАКОПОДІБНІ

  • Тема 46. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. ПАВУКОПОДІБНІ

  • Тема 47. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. КОМАХИ

  • Значення комах у природі та житті людини

  • Тема 48. ТИП ГОЛКОШКІРІ

  • Тема 49. ТИП ХОРДОВІ

  • Тема 50. НАДКЛАС РИБИ

  • Тема 51. КЛАС ЗЕМНОВОДНІ, АБО АМФІБІЇ

  • Тема 52. КЛАС ПЛАЗУНИ, АБО РЕПТИЛІЇ

  • Тема 53. КЛАС ПТАХИ

  • Тема 54. КЛАС ССАВЦІ

  • ЛЮДИНА

  • Тема 55. БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

  • Тема 56. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК ЦІЛІСНА БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Принципи регуляції цілісності організму людини

  • Тема 57. ОПОРА І РУХ

  • Тема 58. КРОВ І ЛІМФА

  • Тема 59. КРОВООБІГ І ЛІМФООБІГ

  • Будова та функції кровоносних судин

  • Рух крові судинами

  • Лімфообіг та його значення

  • Перша допомога при кровотечах

  • Серцево-судинні захворювання та їх профілактика

  • Тема 60. ДИХАННЯ

  • Нервова і гуморальна регуляція дихання

  • Хвороби дихальної системи та їх профілактика

  • Перша допомога при зупинці дихання

  • Вплив паління на організм людини

  • Тема 61. ЖИВЛЕННЯ

  • Недостатнє і надмірне харчування

  • Нервово-гуморальна регуляція діяльності травної системи

  • Хвороби шлунково-кишкового тракту та заходи запобігання їм

  • Тема 63. ШКІРА

  • Роль шкіри в теплорегуляції організму людини

  • Тема 64. ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 65. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 66. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 67. СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

  • Тема 68. ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ

  • Сприйняття інформації мозком

  • Пам'ять, її структура, механізми, види та розвиток

  • Біоритми – фізіологічна основа чергування сну та активності

  • Тема 69. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ

  • Перша і друга сигнальні системи

  • Фізіологічні основи мови

  • Функціональна спеціалізація кори півкуль великого мозку

  • Здібності людини. Обдарованість

  • Індивідуальні особливості поведінки людини

  • Особистість та її формування: виховання і самовиховання

  • Порушення ВНД та їх вплив на організм людини

  • Тема 70. ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

  • Основні етапи Історичного розвитку виду Людина розумна

  • Людські раси, їх походження

  • ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 71. РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 72. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 73. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

  • Тема 74. ЗЧЕПЛЕНЕ УСПАДКУВАННЯ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА

  • Тема 75. ЗАКОНОМІРНОСТІ МІНЛИВОСТІ

  • Закон гомологічних рядів спадкової мінливості організмів

  • Генетика популяцій

  • Тема 76. СЕЛЕКЦІЯ

  • Центри походження та різноманітності культурних рослин

  • Особливості селекції рослин, тварин і мікроорганізмів

  • Розділ 5. НАДОРГАНІЗМОВІ РІВНІ ЖИТТЯ

  • Тема 77. ЕКОЛОГІЯ

  • Поняття про середовище існування

  • Тема 78. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ ТА ЕКОСИСТЕМНИЙ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Правило екологічної піраміди

  • Тема 79. БІОСФЕРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Жива речовина біосфери, її властивості та функції

  • Колообіг речовин у біосфері як необхідна умова YY існування

  • Сучасні екологічні проблеми

  • Вчення В. І, Вернадського про біосферу та ноосферу, його значення для уникнення глобальної екологічної кризи

  • Червона та Зелена книга

  • Природоохоронні території

  • Природоохоронне законодавство України

  • Тема 80. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ

  • Сучасні погляди на еволюцію органічного світу

  • Тема 81. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

  • Проблема виникнення життя на Землі

  • Поділ геологічної історії Землі на ери та періоди

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи