Розділ «Тема 25. ЛИСТОК ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПАГОНА»

Біологія


Листок та особливості його будови


Листок – це складова частина пагона, що характеризується обмеженим ростом, має двобічну симетрію і плоску форму. Наростає листок основою за рахунок вставного росту (в однодольних) або всією поверхнею (у дводольних). Цей орган пристосований до здійснення фотосинтезу, газообміну та транспірації. Крім основних функцій, листок може виконувати ще й інші, додаткові: запасання поживних речовин, видалення продуктів обміну внаслідок листопаду, вегетативне розмноження, захист рослин від поїдання і несприятливих впливів середовища тощо.

Морфологічна будова листків

Найзагальнішими елементами морфологічної будови листка є пластинка, черешок за основа (підніжжя). Листкова пластинка забезпечує основні функції листка, у зв'язку з чим має плоску форму із зовнішнім і внутрішнім боком, які відрізняються за опушенням, кольором, характером жилок.

Черешок орієнтує пластинку відносно сонячних променів, проводить воду з мінеральними солями та продукти фотосинтезу і прикріплює листок до стебла. Черешки відіграють важливу роль у розташуванні листків на пагоні, за якого вони не затіняють один одного. Основа листка майже непомітна або ж має вигляд подушечки. У деяких рослин основа, розширюючись, утворює трубчасту піхву, яка охоплює стебло (злаки, осокові). Піхва захищає пазушні бруньки та вставну меристему від дії несприятливих чинників. На місці переходу піхви у листкову пластинку є язичок, який перешкоджає проникненню води, спор грибів чи личинок комах до пазухи листка.

Крім пластинки і черешка, листки багатьох рослин мають особливі вирости – прилистки. У гороху, конюшини вони мають листкоподібну форму і здійснюють фотосинтез, а в акацій – нагадують форму колючок, які захищають рослини від поїдання тваринами. Пластинка листка має жилки, які складаються з провідних та механічних тканин, тобто є судинно-волокнистими пучками, що поєднують стебло із листком. Вони забезпечують проведення до листків неорганічних та виведення з нього органічних сполук і надають йому міцності. Іншими словами, виконують механічну та провідну функції.

Анатомічна будова листків

Щоб краще зрозуміти значення листків у житті рослини, слід ознайомитися з внутрішньою будовою листкової пластинки. Листок, як і всі інші органи, має клітинну будову і утворений покривною, основною, провідною і механічною тканинами.

Будова листка: 1 – вузол; 2 – листкова пазуха; З – черешок; 4 – листкова пластинка; 5 – жилки; 6 – основа

Будова листка: 1 – вузол; 2 – листкова пазуха; З – черешок; 4 – листкова пластинка; 5 – жилки; 6 – основа

Внутрішня будово листка: 1 – верхня шкірко; 2 – стовпчасто паренхімо; З – ксилема; 4 – флоемо; 5 – продих; 6 – склеренхімо; 7 – нижня шкірко; 8 – коленхімо; 9 – камбій; 10 – мезофіл

Внутрішня будово листка: 1 – верхня шкірко; 2 – стовпчасто паренхімо; З – ксилема; 4 – флоемо; 5 – продих; 6 – склеренхімо; 7 – нижня шкірко; 8 – коленхімо; 9 – камбій; 10 – мезофіл

Покривна тканина утворює верхню та нижню шкірку (епідерму), яка захищає внутрішні клітини від несприятливих впливів середовища. Клітини епідерми живі, щільно з'єднані між собою, хлоропластів, здебільшого, немає, що сприяє кращому проникненню світла. Часто захисна функція посилюється восковою плівкою (кутикула), волосками (трихоми) на поверхні листка. У шкірці є продихи – утвори з парних живих спеціалізованих клітин епідерми, які регулюють газообмін і випаровування води. Продих складається з двох клітин-замикачів, між якими є продихова щілина. У більшості дводольних рослин замикаючі клітини мають бобоподібну форму, в однодольних – видовжену. Продихи, як правило, розміщені на нижньому боці листків, у багатьох ксерофітів – і на нижньому, і на верхньому. А ось у листків злаків і плаваючих водяних рослин ці утвори розташовуються на верхньому боці. Характерною особливістю будови замикаючих клітин продихів є нерівномірне потовщення їх оболонок. Ця особливість пов'язана з механізмом продихових рухів, основою яких с зміна тургориого стану.

Між верхньою і нижньою шкіркою розташовується м'якоть листка (мезофіл) – основна тканина, клітини якої неоднорідні. Мезофіл утворений стовпчастими клітинами, губчастими клітинами та міжклітинниками. Стовпчасті клітини прилягають до верхньої поверхні листка й утворюють стовпчасту, або палісадну, паренхіму. Вони мають велику кількість хлоропластів і тому найактивніше здійснюють функцію фотосинтезу. Залежно від природи рослини і сили освітлення клітини стовпчастої паренхіми складені в один, два і більше шарів. Над нижньою епідермою розташовані клітини і міжклітинники, які утворюють губчасту паренхіму. Кількість хлоропластів у губчастих клітинах менша, тому в цьому шарі м'якоті фотосинтез проходить менш активно, проте значно активніше протікають процеси дихання та випаровування води.

Усередині листкової пластинки розташовані жилки, або судинно-волокнисті пучки, які складаються із елементів провідних тканин – ситоподібних трубок, судин та механічних тканин. Сукупність ситоподібних трубок, які проводять від листка до стебла органічні речовини, утворюють провідну тканину флоему, а сукупність судин, які проводять до листка неорганічні речовини – провідну тканину ксилему. Механічні тканини є своєрідною арматурою листка і забезпечують в складі жилки міцність листкової пластинки. Вони представлені коленхімою та склеренхімними волокноми, можуть бути і склереїди. Коленхіма – тканина, утворена живими клітинами, які розташовуються вище і нижче жилки та надають листку міцності і еластичності. Склеренхіма складається з мертвих видовжених клітин-волокон, які закріплюють судинно-волокнистий пучок і утворюють механічну опору для всього листка. Механічну функцію у листках деяких рослин виконують склереїди, або кам'янисті клітини (у маслини, латаття, камелії). Вони підтримують соковиту багатошарову тканину мезофілу.

Отже, анатомічна будова листка зумовлена його функціями фотосинтезу, газообміну й транспірації.

Різноманітність листків

Листки різних рослин можуть сильно відрізняються між собою за розмірами, формою, опушенням, тривалістю життя тощо. Відмінності у будові листків пов'язані з умовами існування рослин. Особливо важливі чинники, які впливають на особливості їх листків, – доступність води і світла. Наприклад, у латаття, яке живе у воді, листки великі, округлі, а в кактусів, які є мешканцями посушливих ділянок планети, вони перетворилися в колючки.

Листки надзвичайно різноманітні за розмірами. Найбільші листки – до двох і більше метрів у діаметрі – має вікторія королівська, яка живе у водах Амазонки. Найдовші листки – до 30 метрів завдовжки – у пальми рафії, яка росте на берегах цієї самої річки. Але у більшості видів рослин розміри листків коливаються у межах від 3 до 10 см.

Листки поділяють на групи залежно від форми листкової пластинки (наприклад, серце-, нирко-, яйце-, стріло-, списоподібні), форми країв листкової пластинки (цілокраї, виїмчасті, пильності, зубчасті, городчасті), ступеня розчленування {лопатеві, роздільні, розсічені). Залежно від зовнішньої будови, або структури, розрізняють прості листки – з однією листковою пластинкою, на черешку та складні листки – з кількома пластинками-листочками, які опадають самостійно. Прості листки із черешком називають черешковими (наприклад, у яблуні), а без нього – сидячими (у кукурудзи). Складні листки бувають трійчастоскладні (у суниці, конюшини), польчастоскладні (у гіркокаштана, люпину) і перистоскладні (парноперистоскладні у жовтої акації та непарноперистоскладні у білої акації).

Жилкування листків

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Біологія» автора Соболь В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 25. ЛИСТОК ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПАГОНА“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Тема 1. БІОЛОГІЯ – НАУКА ПРО ЖИТТЯ

  • Тема 2. СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Основні ознаки живої природи

  • Різноманітність живої природи

  • Розділ 2. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 3. ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 4. НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ В ОРГАНІЗМАХ

  • Тема 5. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ. МАЛІ ОРГАНІЧНІ МОЛЕКУЛИ

  • Тема 6. МАКРОМОЛЕКУЛИ. ЛІПІДИ. ВУГЛЕВОДИ. ПЕПТИДИ

  • Тема 7. МАКРОМОЛЕКУЛИ. БІЛКИ.

  • Тема 8. МАКРОМОЛЕКУЛИ. НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ

  • Тема 9. БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

  • Розділ 3. КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 10. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛІТИН

  • Тема 11. ПОВЕРХНЕВИЙ АПАРАТ КЛІТИН

  • Тема 12. ЦИТОПЛАЗМА. ДВОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 13. ОДНОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 14. НЕМЕМБРАННІОРГАНЕЛИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. ЯДРО

  • Тема 15. КЛІТИННИЙ ЦИКЛ. ПОДІЛ КЛІТИН

  • Тема 16. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В КЛІТИНІ

  • Тема 17. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ

  • Реакції матричного синтезу

  • Тема 18. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. ФОТОСИНТЕЗ. ХЕМОСИНТЕЗ

  • Тема 19. НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ

  • Розділ 4. ОРГАНІЗМЕНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 20. ОРГАНІЗМ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Тема 21. ПРОКАРІОТИ

  • Тема 22. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА РОСЛИНИ

  • Тема 23. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. КОРІНЬ

  • Тема 24. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. ПАГІН

  • Тема 25. ЛИСТОК ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПАГОНА
  • Тема 26. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. КВІТКА

  • Тема 27. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. НАСІНИНА. ПЛІД

  • Тема 28. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ЖИВЛЕННЯ, ДИХАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ РЕЧОВИН, ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 29. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. РОЗМНОЖЕННЯ, РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН

  • Тема 30. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ПОДРАЗЛИВІСТЬ ТА РЕГУЛЯЦІЯ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • Тема 31. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВОДОРОСТІ

  • Тема 32. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ. МОХОПОДІБНІ

  • Тема 33. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПЛАВУНОПОДІБНІ. ХВОЩОПОДІБНІ. ПАПОРОТЕПОДІБНІ

  • Тема 34. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ГОЛОНАСІННІ

  • Тема 35. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПОКРИТОНАСІННІ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ГРИБИ

  • Тема 36. ГРИБИ. ЛИШАЙНИКИ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ТВАРИНИ

  • Тема 37. ТВАРИНИ

  • Тема 38. ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ

  • Роль одноклітинних тварин у природі та житті людини

  • Тема 39. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ. ТИП ГУБКИ

  • Тема 40. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ. ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ, АБО ЖАЛКІ

  • Тема 41. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ

  • Тема 42. ТИП ПЕРВИННОПОРОЖНИННІ, АБО КРУГЛІ ЧЕРВИ

  • Тема 43. ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, АБО КІЛЬЧАКИ

  • Тема 44. ТИП МОЛЮСКИ, АБО М'ЯКУНИ

  • Тема 45. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. РАКОПОДІБНІ

  • Тема 46. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. ПАВУКОПОДІБНІ

  • Тема 47. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. КОМАХИ

  • Значення комах у природі та житті людини

  • Тема 48. ТИП ГОЛКОШКІРІ

  • Тема 49. ТИП ХОРДОВІ

  • Тема 50. НАДКЛАС РИБИ

  • Тема 51. КЛАС ЗЕМНОВОДНІ, АБО АМФІБІЇ

  • Тема 52. КЛАС ПЛАЗУНИ, АБО РЕПТИЛІЇ

  • Тема 53. КЛАС ПТАХИ

  • Тема 54. КЛАС ССАВЦІ

  • ЛЮДИНА

  • Тема 55. БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

  • Тема 56. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК ЦІЛІСНА БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Принципи регуляції цілісності організму людини

  • Тема 57. ОПОРА І РУХ

  • Тема 58. КРОВ І ЛІМФА

  • Тема 59. КРОВООБІГ І ЛІМФООБІГ

  • Будова та функції кровоносних судин

  • Рух крові судинами

  • Лімфообіг та його значення

  • Перша допомога при кровотечах

  • Серцево-судинні захворювання та їх профілактика

  • Тема 60. ДИХАННЯ

  • Нервова і гуморальна регуляція дихання

  • Хвороби дихальної системи та їх профілактика

  • Перша допомога при зупинці дихання

  • Вплив паління на організм людини

  • Тема 61. ЖИВЛЕННЯ

  • Недостатнє і надмірне харчування

  • Нервово-гуморальна регуляція діяльності травної системи

  • Хвороби шлунково-кишкового тракту та заходи запобігання їм

  • Тема 63. ШКІРА

  • Роль шкіри в теплорегуляції організму людини

  • Тема 64. ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 65. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 66. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 67. СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

  • Тема 68. ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ

  • Сприйняття інформації мозком

  • Пам'ять, її структура, механізми, види та розвиток

  • Біоритми – фізіологічна основа чергування сну та активності

  • Тема 69. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ

  • Перша і друга сигнальні системи

  • Фізіологічні основи мови

  • Функціональна спеціалізація кори півкуль великого мозку

  • Здібності людини. Обдарованість

  • Індивідуальні особливості поведінки людини

  • Особистість та її формування: виховання і самовиховання

  • Порушення ВНД та їх вплив на організм людини

  • Тема 70. ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

  • Основні етапи Історичного розвитку виду Людина розумна

  • Людські раси, їх походження

  • ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 71. РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 72. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 73. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

  • Тема 74. ЗЧЕПЛЕНЕ УСПАДКУВАННЯ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА

  • Тема 75. ЗАКОНОМІРНОСТІ МІНЛИВОСТІ

  • Закон гомологічних рядів спадкової мінливості організмів

  • Генетика популяцій

  • Тема 76. СЕЛЕКЦІЯ

  • Центри походження та різноманітності культурних рослин

  • Особливості селекції рослин, тварин і мікроорганізмів

  • Розділ 5. НАДОРГАНІЗМОВІ РІВНІ ЖИТТЯ

  • Тема 77. ЕКОЛОГІЯ

  • Поняття про середовище існування

  • Тема 78. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ ТА ЕКОСИСТЕМНИЙ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Правило екологічної піраміди

  • Тема 79. БІОСФЕРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Жива речовина біосфери, її властивості та функції

  • Колообіг речовин у біосфері як необхідна умова YY існування

  • Сучасні екологічні проблеми

  • Вчення В. І, Вернадського про біосферу та ноосферу, його значення для уникнення глобальної екологічної кризи

  • Червона та Зелена книга

  • Природоохоронні території

  • Природоохоронне законодавство України

  • Тема 80. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ

  • Сучасні погляди на еволюцію органічного світу

  • Тема 81. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

  • Проблема виникнення життя на Землі

  • Поділ геологічної історії Землі на ери та періоди