Розділ «Тема 39. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ. ТИП ГУБКИ»

Характерні ознаки багатоклітинних тварин

Багатоклітинні організми (Metazoa) – це організми, які складаються із сукупності клітин, групи яких спеціалізуються на виконанні певних функцій, утворюючи якісно нові структури: тканини, органи, системи органів. У більшості випадків завдяки такій спеціалізації окремі клітини не можуть існувати поза організмом. Підцарство Багатоклітинні налічує близько ЗО типів. Організація будови та життєдіяльності багатоклітинних тварин відрізняється багатьма ознаками від організації одноклітинних.

■ У зв'язку з появою органів, формується порожнина тіла – простір між органами, який забезпечує їх взаємозв'язок. Порожнина може бути первинною вторинною і змішаною.

■ У зв'язку з ускладненням способу життя формується радіальна (променева) або двобічна (білатеральна) симетрія, що дає підстави поділяти багатоклітинних тварин на радіальносиметричних та двобічносиметричних.

■ Із зростанням потреб у їжі виникають ефективні засоби переміщення, які дозволяють проводити активний пошук їжі, що зумовлює появу опорно-рухової системи.

■ Багатоклітинним тваринам потрібно набагато більше їжі, ніж одноклітинним, і тому більшість тварин переходить до живлення твердою органічною їжею, що зумовлює виникнення травної системи.

■ У більшості організмів зовнішні покриви непроникні, тому обмін речовин між організмом і середовищем відбувається через обмежені ділянки його поверхні, що зумовлює виникнення дихальної системи.

■ Із збільшенням розмірів з'являється кровоносна система, яка розносить кров завдяки роботі серця або пульсуючих судин.

■ Формуються видільні системи для виведення продуктів обміну

■ Виникають регуляторні системи – нервова та ендокринна, які координують роботу всього організму.

■ У зв'язку з появою нервової системи з'являються нові форми подразливості – рефлекси.

■ Розвиток багатоклітинних організмів з однієї клітини – це тривалий і складний процес, у зв'язку з чим ускладнюються життєві цикли, які неодмінно будуть включати ряд стадій: зигота – зародок – личинка (маля) – молода тварина – доросла тварина – статевозріла тварина – старіюча тварина – померла тварина.

Загальні ознаки будови й життєдіяльності представників типу Губки

Різноманітність губок

Тип Губки поєднує три класи сучасних видів.

Вапнякові губки – група виключно морських поодиноких або колоніальних організмів, які мешкають на невеликій глибині і мають всі три типи будови тіла. Розміри тіла – до 7 см у висоту.

Скелет вапнякових губок складається з дрібних три- і чотирипроменевих вапнякових голок, які утворююються всередині склероцитів. Представниками вапнякових губок є клатріна, сікони та ін.

Скляні губки – група морських поодиноких або колоніальних організмів, які мешкають, переважно, на великих глибинах і мають сиконоїдний тип будови тіла. Розміри тіла – від 50 см у висоту і більше. Скелет скляних губок складається з дрібних кремнієвих шестипроменевих голок. Мезоглея майже повністю редукована. Представниками скляних губок є корзинка Венери з видовженим циліндричним тілом, мішкоподібні губки Росса, велетенський монорафіс із циліндричним тілом до 1 м та ін.

Звичайні губки – група морських і прісноводних, поодиноких та колоніальних організмів, які мешкають на різних глибинах і мають лейконоїдний тип будови тіла. До цього класу належить більшість сучасних видів губок, які мають кремнієвий або роговий скелет. До звичайних губок належать губки кліони, здатні