Розділ «Сприйняття інформації мозком»

Біологія

Інформація надходить у головний мозок людини завдяки сенсорним системам. На шляху провідних шляхів аналізаторів у стовбурі головного мозку розташована ретикулярна формація, або сітчастий утвір. Ретикулярна формація – це скупчення особливих нейронів, яке проходить через увесь стовбур головного мозку. Функції сітчастого утвору пов'язані з особливостями його нейронів: вони мають довгі розгалужені дендрити і двогілчасті аксони та здатні безперервно генерувати імпульси з частотою 5-10 за 1 с. Завдяки будові своїх відростків нейрони сітчастого утвору контактують з відростками нейронів висхідних і низхідних шляхів. Таким чином, ретикулярна формація одержує інформацію від усіх органів чуттів, від інших зовнішніх і внутрішніх органів організму, оцінює її і вибірково передає в лімбічну систему й кору великих півкуль, виконуючи функцію сприйняття інформації. Інша важлива функція сітчастого утвору пов'язана з постійною активністю нейронів, що зумовлює безперервний тонічний вплив формації на розміщені вище й нижче структури мозку.

Психічні процеси як основа пізнання людиною навколишнього світу ВНД людини є фізіологічною основою психічних процесів. Зміна психічного стану людини позначається на діяльності фізіологічних систем, і навпаки, функціональний стан організму зумовлює психіку людини.

Психічні процеси – процеси відображення людиною об'єктивної дійсності за допомогою ЦНС. До психічних процесів належать відчуття, сприйняття, уявлення, уява, мислення, пам'ять, емоції, почуття, увага і воля. Виділяють також усвідомлені та неусвідомлені психічні процеси. Відмінність між ними полягає у задіюванні структур і рівні активації мозку. Якщо "працює" невелика кількість нейронів кори й лідкірки, то такі процеси здійснюються як підсвідомі, а якщо реакції відбуваються за участю значної частини мозку, то вони усвідомлюються. Підсвідомість є своєрідним фільтром для всієї інформації, що надходить до мозку. Основу процесів, що здійснюються на рівні підсвідомості, становить життєвий досвід, міцні навички. Особливу групу неусвідомлених форм діяльності мозку становлять механізми творчості, формування здогадок, припущень. Коли ж потрібне нестереотипне рішення, тоді вмикаються свідомі механізми поведінкових реакцій.

Крім психічних процесів, у складі психічних явищ виділяють ще психічні стани (спокій, зацікавленість та ін.) та психічні властивості (рішучість, наполегливість тощо). Прояви роботи мозку у вигляді психічних явищ вивчає наука психологія. Усі психічні явища мають рефлекторне походження. Ідею про те, що психічна діяльність людини є рефлекторною, вперше висловив 1863 року І. М. Сєченов (1829-1905). Подальший розвиток цих поглядів здійснив І. П. Павлов, який довів, що психічна діяльність здійснюється умовнорефлекторними мозковими механізмами.

Найважливішою рисою людської психіки є те, що, як продукт мозку, вона відображає не його роботу безпосередньо, а зовнішній світ, об'єктивну реальність.

Психіка, крім регулятивної, мотиваційної та комунікативної функцій, виконує ще й пізнавальну. Пізнавальна функція психічних процесів виявляється в активізації всіх пізнавальних процесів при виконанні певного завдання. Під час діяльності людина сприймає і переробляє інформацію, осмислює різні варіанти дій у процесі мислення, використовує засвоєні знання, навички і вміння та прогнозує можливі ситуації.


Навчення та його види


Навчення (научіння, научування) – стійкий у часі процес зміни поведінки людини на основі досвіду, що відображає дії людини і реакцію оточення на ці дії. Навчення має на увазі набуття людиною знань, умінь, навичок і нових форм поведінки. На відміну від педагогічного поняття навчання, термін "навчення" застосовується переважно в психології поведінки і охоплює широке коло процесів формування індивідуального досвіду. Основними формами навчення є імпринтинг, наслідування, звикання, научіння вікарне, научіння латентне, інсайт та ін.

Імпринтинг (закарбування) – специфічна форма научіння, психофізіологічний механізм, відповідно до якого образ, сприйнятий у певний кризовий період розвитку, міцно запам'ятовується в мозку, трансформуючись у стійку програму поведінки. Термін запропонував Конрад Лоренц. Закарбування відбувається впродовж перших годин після народження (сензитивний період).

Наслідування – форма научіння, яка полягає у відтворенні людиною рухів та вчинків інших людей. У розвитку дитини наслідування набуває особливого значення на ранніх етапах онтогенезу і є важливим механізмом адаптації до навколишнього середовища.

Звикання – форма научіння, за якого поступово зникає реакція на певний подразник. Його можна спостерігати у випадках тривалого повторення стимулів, які не підкріплюються. Звикання не пов'язане із втомою чи виснаженням організму, а замовлене зниженням сигнальності діючого подразника.

Научіння вікарне – форма научіння, яка відбувається в процесі спостереження за діями інших людей.

Научіння латентне – форма научіння, яка проявляється в результаті мимовільного ознайомлення з процесом виконання дії у певній ситуації.

Інсайт (осяяння) – форма научіння, яка формує таке мислення, за якого розв'язування відбувається не внаслідок сприймання окремих частин ситуації, а внаслідок швидкого розуміння цілого. Поняття "інсайт" використовують при вивченні творчості і вважають однією з найголовніших стадій творчого процесу. Яскравим прикладом осяяння є історія відкриттів Архімеда, І. Ньютона.


Відображення та його етапи



Навички та звички


Навичка – дія, яка внаслідок багаторазових повторень доведена до високого рівня досконалості і виконується на частково автоматизованому рівні. Це способи, які спрямовані на швидке і успішне виконання дії. Для утворення навички необхідне багаторазове цілеспрямоване вправляння. У процесі вправляння змінюються прийоми виконання дії: зникають зайві рухи, прискорюється її виконання. Утворення складних навичок відбувається важко і поступово, у декілька етапів: 1) сприймання зразка виконання дії; 2) формування нервової моделі дії; 3) первісне виконання дії; 4) багаторазове вправляння у виконанні дії. У цілому навичка є дуже нестійким утворенням. Сторонні зовнішні подразники, тривала перерва у її виконанні, емоційні напруження призводять до її порушення (деавтоматизація навички). Утворені навички можуть бути перенесені з одного виду діяльності на подібний йому інший. Наприклад, навички водіння мотоциклом полегшують формування навичок водіння автомобілем. Значення навичок полягає в тому, що:

■ при наявності навичок діяльність людини відбувається швидше і продуктивніше, без зайвих затрат енергії;

■ навички полегшують роботу мозку, підвищують його працездатність;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Біологія» автора Соболь В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сприйняття інформації мозком“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Тема 1. БІОЛОГІЯ – НАУКА ПРО ЖИТТЯ

  • Тема 2. СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Основні ознаки живої природи

  • Різноманітність живої природи

  • Розділ 2. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 3. ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 4. НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ В ОРГАНІЗМАХ

  • Тема 5. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ. МАЛІ ОРГАНІЧНІ МОЛЕКУЛИ

  • Тема 6. МАКРОМОЛЕКУЛИ. ЛІПІДИ. ВУГЛЕВОДИ. ПЕПТИДИ

  • Тема 7. МАКРОМОЛЕКУЛИ. БІЛКИ.

  • Тема 8. МАКРОМОЛЕКУЛИ. НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ

  • Тема 9. БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

  • Розділ 3. КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 10. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛІТИН

  • Тема 11. ПОВЕРХНЕВИЙ АПАРАТ КЛІТИН

  • Тема 12. ЦИТОПЛАЗМА. ДВОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 13. ОДНОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 14. НЕМЕМБРАННІОРГАНЕЛИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. ЯДРО

  • Тема 15. КЛІТИННИЙ ЦИКЛ. ПОДІЛ КЛІТИН

  • Тема 16. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В КЛІТИНІ

  • Тема 17. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ

  • Реакції матричного синтезу

  • Тема 18. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. ФОТОСИНТЕЗ. ХЕМОСИНТЕЗ

  • Тема 19. НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ

  • Розділ 4. ОРГАНІЗМЕНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 20. ОРГАНІЗМ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Тема 21. ПРОКАРІОТИ

  • Тема 22. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА РОСЛИНИ

  • Тема 23. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. КОРІНЬ

  • Тема 24. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. ПАГІН

  • Тема 25. ЛИСТОК ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПАГОНА

  • Тема 26. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. КВІТКА

  • Тема 27. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. НАСІНИНА. ПЛІД

  • Тема 28. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ЖИВЛЕННЯ, ДИХАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ РЕЧОВИН, ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 29. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. РОЗМНОЖЕННЯ, РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН

  • Тема 30. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ПОДРАЗЛИВІСТЬ ТА РЕГУЛЯЦІЯ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • Тема 31. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВОДОРОСТІ

  • Тема 32. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ. МОХОПОДІБНІ

  • Тема 33. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПЛАВУНОПОДІБНІ. ХВОЩОПОДІБНІ. ПАПОРОТЕПОДІБНІ

  • Тема 34. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ГОЛОНАСІННІ

  • Тема 35. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПОКРИТОНАСІННІ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ГРИБИ

  • Тема 36. ГРИБИ. ЛИШАЙНИКИ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ТВАРИНИ

  • Тема 37. ТВАРИНИ

  • Тема 38. ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ

  • Роль одноклітинних тварин у природі та житті людини

  • Тема 39. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ. ТИП ГУБКИ

  • Тема 40. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ. ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ, АБО ЖАЛКІ

  • Тема 41. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ

  • Тема 42. ТИП ПЕРВИННОПОРОЖНИННІ, АБО КРУГЛІ ЧЕРВИ

  • Тема 43. ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, АБО КІЛЬЧАКИ

  • Тема 44. ТИП МОЛЮСКИ, АБО М'ЯКУНИ

  • Тема 45. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. РАКОПОДІБНІ

  • Тема 46. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. ПАВУКОПОДІБНІ

  • Тема 47. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. КОМАХИ

  • Значення комах у природі та житті людини

  • Тема 48. ТИП ГОЛКОШКІРІ

  • Тема 49. ТИП ХОРДОВІ

  • Тема 50. НАДКЛАС РИБИ

  • Тема 51. КЛАС ЗЕМНОВОДНІ, АБО АМФІБІЇ

  • Тема 52. КЛАС ПЛАЗУНИ, АБО РЕПТИЛІЇ

  • Тема 53. КЛАС ПТАХИ

  • Тема 54. КЛАС ССАВЦІ

  • ЛЮДИНА

  • Тема 55. БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

  • Тема 56. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК ЦІЛІСНА БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Принципи регуляції цілісності організму людини

  • Тема 57. ОПОРА І РУХ

  • Тема 58. КРОВ І ЛІМФА

  • Тема 59. КРОВООБІГ І ЛІМФООБІГ

  • Будова та функції кровоносних судин

  • Рух крові судинами

  • Лімфообіг та його значення

  • Перша допомога при кровотечах

  • Серцево-судинні захворювання та їх профілактика

  • Тема 60. ДИХАННЯ

  • Нервова і гуморальна регуляція дихання

  • Хвороби дихальної системи та їх профілактика

  • Перша допомога при зупинці дихання

  • Вплив паління на організм людини

  • Тема 61. ЖИВЛЕННЯ

  • Недостатнє і надмірне харчування

  • Нервово-гуморальна регуляція діяльності травної системи

  • Хвороби шлунково-кишкового тракту та заходи запобігання їм

  • Тема 63. ШКІРА

  • Роль шкіри в теплорегуляції організму людини

  • Тема 64. ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 65. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 66. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 67. СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

  • Тема 68. ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ

  • Сприйняття інформації мозком
  • Пам'ять, її структура, механізми, види та розвиток

  • Біоритми – фізіологічна основа чергування сну та активності

  • Тема 69. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ

  • Перша і друга сигнальні системи

  • Фізіологічні основи мови

  • Функціональна спеціалізація кори півкуль великого мозку

  • Здібності людини. Обдарованість

  • Індивідуальні особливості поведінки людини

  • Особистість та її формування: виховання і самовиховання

  • Порушення ВНД та їх вплив на організм людини

  • Тема 70. ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

  • Основні етапи Історичного розвитку виду Людина розумна

  • Людські раси, їх походження

  • ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 71. РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 72. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 73. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

  • Тема 74. ЗЧЕПЛЕНЕ УСПАДКУВАННЯ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА

  • Тема 75. ЗАКОНОМІРНОСТІ МІНЛИВОСТІ

  • Закон гомологічних рядів спадкової мінливості організмів

  • Генетика популяцій

  • Тема 76. СЕЛЕКЦІЯ

  • Центри походження та різноманітності культурних рослин

  • Особливості селекції рослин, тварин і мікроорганізмів

  • Розділ 5. НАДОРГАНІЗМОВІ РІВНІ ЖИТТЯ

  • Тема 77. ЕКОЛОГІЯ

  • Поняття про середовище існування

  • Тема 78. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ ТА ЕКОСИСТЕМНИЙ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Правило екологічної піраміди

  • Тема 79. БІОСФЕРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Жива речовина біосфери, її властивості та функції

  • Колообіг речовин у біосфері як необхідна умова YY існування

  • Сучасні екологічні проблеми

  • Вчення В. І, Вернадського про біосферу та ноосферу, його значення для уникнення глобальної екологічної кризи

  • Червона та Зелена книга

  • Природоохоронні території

  • Природоохоронне законодавство України

  • Тема 80. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ

  • Сучасні погляди на еволюцію органічного світу

  • Тема 81. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

  • Проблема виникнення життя на Землі

  • Поділ геологічної історії Землі на ери та періоди