Розділ «Пам'ять, її структура, механізми, види та розвиток»

Біологія

Пам'ять – це психофізіологічний процес, за якого людина здатна запам'ятовувати, зберігати, відтворювати та забувати інформацію. Фізіологічною основою пам'яті є утворення в корі головного мозку тимчасових нервових зв'язків, які можуть зберігатися і актуалізуватися в майбутньому під впливом різних подразників. Особливістю пам'яті людини є те, що вона формується, головним чином, на мовній основі, а інформація зберігається у формі загальних положень, узагальнень, понять. У процесах пам'яті провідна роль належить запам'ятовуванню, яке впливає на повноту, точність відтворення матеріалу та міцність і тривалість його збереження.

Пам'ять
Запам'ятовування інформації (закріплення в пам'яті певних знань)Зберігання інформації (утримання закодованої інформації в мозку)Відтворення інформації (пригадування певних знань)
Механічне запам'ятовування. Осмислене запам'ятовування. Мимовільне запам'ятовування. Довільне запам'ятовуванняСенсорна пам'ять. Короткотривала пам'ять. Довготривала пам'ять: ■ процедурна, ■ декларативнаМимовільне відтворення. Довільне відтворення

Структура пам'яті. Наукова концепція, що розкриває структуру і особливості діяльності пам'яті, має назву трикомпонентної моделі пам'яті. її запропонував американський психолог Р.-Ч. Аткінсон у другій половині XX ст. Згідно з цією концепцією пам'ять є результатом спільної діяльності трьох основних блоків: сенсорної, короткотривалої і довготривалої пам'яті. У сенсорній пам'яті інформація зберігається короткий час (до 1 с) майже в повному обсязі й існує у вигляді закодованих сигналів, які надійшли від органів чуттів. З цього блоку до короткотривалого сховища передається лише частина інформації. Обсяг короткотривалої пам'яті, представлений у вербально-акустичному коді, невеликий (7±2 інформаційних сигнали), інформація зберігається приблизно 30 с. Блок довготривалої пам'яті має необмежений обсяг пам'яті, інформація у ньому представлена у вигляді семантичних кодів і може зберігатися дуже довго.

Механізм пам'яті. Чуттєве відображення того, з чим доводилося людині стикатися в житті, залишає в мозку пам'ятні сліди. Пам'ятні сліди – це сліди нервових процесів, що збереглися в корі великого мозку. Сенсорна пам'ять здійснює закарбування інформації завдяки збудженню нервових центрів і утворенню "доріжок" нервовими імпульсами від органів чуттів. Основою короткотривалої пам'яті є процеси активного внутрішнього проговорювання, які відіграють роль повторення матеріалу. При цьому нервові імпульси циркулюють в замкнених ланцюжках нейронів, формуючи образи короткотривалої пам'яті. При декількаразовому повторенні інформації тривала циркуляція цих імпульсів спричиняє структурні зміни в нейронах, що забезпечує довготривалу пам'ять. Зберігання інформації зумовлено, найвірогідніше, перебудовою молекул РНК і утворенням специфічних білків. Із усієї інформації, що надходить у мозок, у довготривалій пам'яті зберігається лише 1%. Основними властивостями пам'яті є: обсяг, тривалість, швидкість, точність та ін.


Різновиди довготривалої пам'яті: процедурна та декларативна


Інформацію в довготривалій пам'яті можна класифікувати на процедурну та декларативну.

Процедурна пам'ять – це пам'ять на дії, сліди якої містяться в підкірці. Тому використання цього виду пам'яті в поведінці може здійснюватися без усвідомлення таких дій. Процедурна пам'ять заснована на біохімічних та біофізичних змінах, що відбуваються тільки в тих нервових мережах, які безпосередньо беруть участь у засвоєних діях. Це нейрони чутливих і рухових центрів мозку, які забезпечують специфічність виконання дій. Процедурна пам'ять зберігає інформацію про причинно- наслідкові зв'язки між подіями.

Декларативна пам'ять – це пам'ять на об'єкти, події, епізоди. Саме за допомогою цієї пам'яті ми розрізняємо знайомі та незнайомі події. Організація декларативної пам'яті потребує переробки інформації в скроневих частках мозку і таламусі. Структурою, важливою для декларативної пам'яті, є також морський коник (гіппокамп) лімбічної системи. Така пам'ять формується досить швидко і часто базується на асоціаціях одночасно діючих подразників. Декларативна пам'ять є усвідомленою, тобто людина знає, яку інформацію потрібно відтворювати.

Види пам'яті

Враховуючи шлях засвоєння інформації, характер сприйняття, на якому ґрунтується пам'ять, розрізняють чотири її види: моторну, емоційну, образну та словесно-логічну.

Моторна пам'ять – це пам'ять рухів. Рухова, або моторна, пам'ять проявляється в запам'ятовуванні й відтворенні рухів та їх систем. Вона лежить в основі формування рухових навичок та звичок. Усі люди мають рухову пам'ять. У результаті індивідуальних особливостей (природжених і набутих) кожна людина має свій темп, стиль руху при ходінні, писанні, у праці, грі, спорті тощо.

Емоційна пам'ять – це пам'ять на пережиті почуття. Позитивні або негативні почуття не зникають безслідно, а запам'ятовуються і відтворюються за певних умов. Емоційна пам'ять впливає на формування особистості людини. Вона дає змогу людині регулювати свою поведінку залежно від раніше пережитих почуттів. Пережиті й збережені в пам'яті почуття виступають як спонукальні сили для діяльності людини.

Образна пам'ять – це збереження і відтворення образів раніше сприйнятих предметів та явищ дійсності. Образна пам'ять буває зоровою, слуховою, дотиковою, нюховою та смаковою. Високого розвитку образна пам'ять досягає в людей художніх професій: художників, музикантів, письменників. Деякі люди мають надзвичайно яскраво виражену пам'ять, що зветься ейдетичною. Точність відтворення об'єктів, що сприймаються, істотно залежить від участі мови у закріпленні цих образів. Найважливішу роль тут відіграє правильне пояснення того, що сприймається.

Словесно-логічна пам ять – це запам'ятовування і відтворювання думок. Думки не існують поза мовою, поза тими чи іншими словами та висловами. Тому такий вид пам'яті називають не просто логічним, а словесно-логічним. Відтворення думок не завжди відбувається в тому самому словесному вираженні, у якому вони були спершу висловлені. Запам'ятовування і відтворення смислового матеріалу тісно пов'язано з процесами мислення, з розумовим розвитком людини, запасом її знань.

Розвиток пам'яті

Пам'ять можна розвивати, тренувати і зміцнювати. Щоб запам'ятовування відбувалося ефективно, потрібно дотримуватися певних рекомендацій, які базуються на психологічних законах пам'яті.

1. Перед вивченням матеріалу поставте декілька запитань для зацікавлення, оскільки цікаве запам'ятовується набагато краще (закон інтересу). Для запам'ятовування важливим є перше враження, його якість і глибина. Воно посилюється комплексним сприйманням об'єкта різними органами чуття.

2. Осмислюйте матеріал, який вивчаєте, адже чим глибше усвідомлюється інформація, тим краще запам'ятовується (закон осмислення). При великому обсязі матеріалу розподіляйте його на окремі змістові блоки. У процесі осмислення матеріалу важливе місце мають займати умовно-символічні позначення (формули, схеми, графіки).

3. Намагайтеся відшукати застосування інформації, яку будете запам'ятовувати, тому що матеріал, який бере участь у практичній діяльності, запам'ятовується краще (закон дії). Ще геніальний італієць Леонардо да Вінчі (1452-1519) вказував: "вивчаючи рух води, не забудь з кожного відкритого явища зробити висновок для практики, щоб твоя наука не залишилася непотрібною".

4. Навчіться зосереджувати довільну і післядовільну увагу на інформації, яку запам'ятовуєте. Також велике значення має чітке визначення мети та завдань запам'ятовування. Якщо людина дала установку на запам'ятовування, то вивчення матеріалу буде значно ефективнішим (закон установки)

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Біологія» автора Соболь В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пам'ять, її структура, механізми, види та розвиток“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Тема 1. БІОЛОГІЯ – НАУКА ПРО ЖИТТЯ

  • Тема 2. СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Основні ознаки живої природи

  • Різноманітність живої природи

  • Розділ 2. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 3. ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 4. НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ В ОРГАНІЗМАХ

  • Тема 5. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ. МАЛІ ОРГАНІЧНІ МОЛЕКУЛИ

  • Тема 6. МАКРОМОЛЕКУЛИ. ЛІПІДИ. ВУГЛЕВОДИ. ПЕПТИДИ

  • Тема 7. МАКРОМОЛЕКУЛИ. БІЛКИ.

  • Тема 8. МАКРОМОЛЕКУЛИ. НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ

  • Тема 9. БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

  • Розділ 3. КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 10. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛІТИН

  • Тема 11. ПОВЕРХНЕВИЙ АПАРАТ КЛІТИН

  • Тема 12. ЦИТОПЛАЗМА. ДВОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 13. ОДНОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 14. НЕМЕМБРАННІОРГАНЕЛИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. ЯДРО

  • Тема 15. КЛІТИННИЙ ЦИКЛ. ПОДІЛ КЛІТИН

  • Тема 16. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В КЛІТИНІ

  • Тема 17. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ

  • Реакції матричного синтезу

  • Тема 18. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. ФОТОСИНТЕЗ. ХЕМОСИНТЕЗ

  • Тема 19. НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ

  • Розділ 4. ОРГАНІЗМЕНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 20. ОРГАНІЗМ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Тема 21. ПРОКАРІОТИ

  • Тема 22. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА РОСЛИНИ

  • Тема 23. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. КОРІНЬ

  • Тема 24. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. ПАГІН

  • Тема 25. ЛИСТОК ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПАГОНА

  • Тема 26. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. КВІТКА

  • Тема 27. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. НАСІНИНА. ПЛІД

  • Тема 28. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ЖИВЛЕННЯ, ДИХАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ РЕЧОВИН, ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 29. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. РОЗМНОЖЕННЯ, РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН

  • Тема 30. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ПОДРАЗЛИВІСТЬ ТА РЕГУЛЯЦІЯ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • Тема 31. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВОДОРОСТІ

  • Тема 32. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ. МОХОПОДІБНІ

  • Тема 33. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПЛАВУНОПОДІБНІ. ХВОЩОПОДІБНІ. ПАПОРОТЕПОДІБНІ

  • Тема 34. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ГОЛОНАСІННІ

  • Тема 35. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПОКРИТОНАСІННІ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ГРИБИ

  • Тема 36. ГРИБИ. ЛИШАЙНИКИ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ТВАРИНИ

  • Тема 37. ТВАРИНИ

  • Тема 38. ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ

  • Роль одноклітинних тварин у природі та житті людини

  • Тема 39. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ. ТИП ГУБКИ

  • Тема 40. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ. ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ, АБО ЖАЛКІ

  • Тема 41. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ

  • Тема 42. ТИП ПЕРВИННОПОРОЖНИННІ, АБО КРУГЛІ ЧЕРВИ

  • Тема 43. ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, АБО КІЛЬЧАКИ

  • Тема 44. ТИП МОЛЮСКИ, АБО М'ЯКУНИ

  • Тема 45. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. РАКОПОДІБНІ

  • Тема 46. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. ПАВУКОПОДІБНІ

  • Тема 47. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. КОМАХИ

  • Значення комах у природі та житті людини

  • Тема 48. ТИП ГОЛКОШКІРІ

  • Тема 49. ТИП ХОРДОВІ

  • Тема 50. НАДКЛАС РИБИ

  • Тема 51. КЛАС ЗЕМНОВОДНІ, АБО АМФІБІЇ

  • Тема 52. КЛАС ПЛАЗУНИ, АБО РЕПТИЛІЇ

  • Тема 53. КЛАС ПТАХИ

  • Тема 54. КЛАС ССАВЦІ

  • ЛЮДИНА

  • Тема 55. БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

  • Тема 56. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК ЦІЛІСНА БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Принципи регуляції цілісності організму людини

  • Тема 57. ОПОРА І РУХ

  • Тема 58. КРОВ І ЛІМФА

  • Тема 59. КРОВООБІГ І ЛІМФООБІГ

  • Будова та функції кровоносних судин

  • Рух крові судинами

  • Лімфообіг та його значення

  • Перша допомога при кровотечах

  • Серцево-судинні захворювання та їх профілактика

  • Тема 60. ДИХАННЯ

  • Нервова і гуморальна регуляція дихання

  • Хвороби дихальної системи та їх профілактика

  • Перша допомога при зупинці дихання

  • Вплив паління на організм людини

  • Тема 61. ЖИВЛЕННЯ

  • Недостатнє і надмірне харчування

  • Нервово-гуморальна регуляція діяльності травної системи

  • Хвороби шлунково-кишкового тракту та заходи запобігання їм

  • Тема 63. ШКІРА

  • Роль шкіри в теплорегуляції організму людини

  • Тема 64. ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 65. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 66. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 67. СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

  • Тема 68. ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ

  • Сприйняття інформації мозком

  • Пам'ять, її структура, механізми, види та розвиток
  • Біоритми – фізіологічна основа чергування сну та активності

  • Тема 69. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ

  • Перша і друга сигнальні системи

  • Фізіологічні основи мови

  • Функціональна спеціалізація кори півкуль великого мозку

  • Здібності людини. Обдарованість

  • Індивідуальні особливості поведінки людини

  • Особистість та її формування: виховання і самовиховання

  • Порушення ВНД та їх вплив на організм людини

  • Тема 70. ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

  • Основні етапи Історичного розвитку виду Людина розумна

  • Людські раси, їх походження

  • ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 71. РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 72. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 73. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

  • Тема 74. ЗЧЕПЛЕНЕ УСПАДКУВАННЯ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА

  • Тема 75. ЗАКОНОМІРНОСТІ МІНЛИВОСТІ

  • Закон гомологічних рядів спадкової мінливості організмів

  • Генетика популяцій

  • Тема 76. СЕЛЕКЦІЯ

  • Центри походження та різноманітності культурних рослин

  • Особливості селекції рослин, тварин і мікроорганізмів

  • Розділ 5. НАДОРГАНІЗМОВІ РІВНІ ЖИТТЯ

  • Тема 77. ЕКОЛОГІЯ

  • Поняття про середовище існування

  • Тема 78. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ ТА ЕКОСИСТЕМНИЙ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Правило екологічної піраміди

  • Тема 79. БІОСФЕРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Жива речовина біосфери, її властивості та функції

  • Колообіг речовин у біосфері як необхідна умова YY існування

  • Сучасні екологічні проблеми

  • Вчення В. І, Вернадського про біосферу та ноосферу, його значення для уникнення глобальної екологічної кризи

  • Червона та Зелена книга

  • Природоохоронні території

  • Природоохоронне законодавство України

  • Тема 80. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ

  • Сучасні погляди на еволюцію органічного світу

  • Тема 81. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

  • Проблема виникнення життя на Землі

  • Поділ геологічної історії Землі на ери та періоди