Структурно-функціональна організація людського організму
Організм – це історично сформовано цілісна біологічна система, яка здатна до саморегуляції, самовідтворення та самооновлення. Організм людини має складну будову і виконує складні функції. Тому необхідно розрізняти окремо особливості структурної й функціональної організації організму. Структурна організація людського організму пов'язана з такими рівнями, як молекулярний, клітинний, тканинний, органний і системний. Рівень організації живої матерії – це місце біологічної системи з певними структурно-функціональними особливостями в загальній системі живої матерії. Знання функцій та структур на кожному рівні допомагає розкривати особливості функціювання організму людини в цілому.
Але для виконання будь-якої функції необхідне поєднання певної кількості структурних утворень. Тому функціональна організація відрізняється від структурної. Основою життєдіяльності організму є фізіологічні процеси – складна форма взаємодії та єдності біохімічних і біофізичних змін у клітинах. Групи клітин об'єднуються в органах для виконання певних функцій у функціональні одиниці. Постійне поєднання органів для виконання певної фізіологічної функції називають фізіологічною системою. Тимчасове ж поєднання органів різних фізіологічних систем утворює функціональну систему. Отже, схема функціональної організації: фізіологічні процеси – функціональні одиниці – фізіологічні системи – функціональні системи для здійснення фізіологічних функцій.
Властивість – це вираження сутності системи у її відношенні до навколишнього. Кожна властивість є наслідком здійснених фізіологічних функцій. Основними властивостями людського організму є саморегуляція, самооновлення, самовідтворення, обмін речовин, адаптивність, ріст, розвиток, спадковість, мінливість, гомеостаз, подразливість та ін.
Основними фізіологічними функціями людського організму є опора, рух, живлення, травлення, дихання, виділення, транспортування речовин, розмноження, регуляція процесів та ін.
Молекулярний рівень організації організму людини
Клітинний рівень організації організму людини
Клітина – елементарна жива система, основна структурна та функціональна одиниця живого, яка здатна до саморегуляції, самовідтворення й самовідновлення.
Кожна клітина має характерну форму, розмір, тривалість життя, які залежать від її функцій. В організмі людини виділяють близько 200 різних типів клітин: кулясті (яйцеклітина), видовжені (міоцити), дископодібні (еритроцити), зірчасті (нейрони), плоскі, кубічні, циліндричні (епітеліоцити) та ін. Розміри клітин коливаються від 4-5 мкм (у тромбоцитів) до 200 мкм (у яйцеклітини). Незважаючи на різноманітність, у всіх клітин організму людини є певні подібні ознаки будови й життєдіяльності. Клітини організму людини складаються з трьох частин: поверхневий апарат, цитоплазма та ядро.
Поверхневий апарат – частина клітини, яка її оточує і забезпечує обмін речовин із зовнішнім середовищем, міжклітинну взаємодію, клітинний рух, сприйняття подразнень тощо.
Цитоплазма – частина клітини, розташована між поверхневим апаратом то ядром. До складу цитоплазми клітин людини входять цитозоль, органели і включення, з якими і пов'язане здійснення основних життєвих функцій організму.
Будова і функції складових елементів цитоплазми
Елементи | Будова | Функції |
Цитозоль | Напіврідкий розчин неорганічних і органічних сполук | Забезпечує обмін речовин, енергії та інформації між елементами клітини |
Мітохондрїї | Двомембранні органели з ферментами на внутрішній мембрані | Окиснення органічних речовин. Синтез АТФ |
Ендоплазматична сітка | Система мембран, що утворюють велику кількість канальців | Транспортування речовин в клітині, участь у синтезі білків, жирів і вуглеводів |
Апарат Гольджі | Система цистерн, трубочок і міхурців біля ядра або клітинного центру | Накопичення, виведення і зміна синтезованих клітиною речовин й утворення лізосом |
Лізосоми | Одномембранні міхурці, що містять травні ферменти | Перетравлювання їжі, знищення відмерлих структур |
Рибосоми | Органели у вигляді гранул у цитоплазмі і на гранулярній ЕПС | Синтез білків |
Клітинний центр | Складається з 2 центріолей і ділянки цитоплазми поблизу ядра | Участь у поділі клітин, організація цитоскелету |
Включення | Непостійні утвори у вигляді гранул, краплин, зерен, кристалів | Запасання поживних речовин |
Ядро – неодмінна частина клітини, головним завданням якої є збереження спадкової інформації та регуляція процесів Ті життєдіяльності.
Будова і функції складових елементів ядра
Елементи | Будова | Функції |
Ядерна оболонка | Складається з двох ядерних мембран, у яких є ядерні пори | Забезпечується обмін речовин між ядром і цитоплазмою |
Ядерний сік | Напіврідкий розчин неорганічних та органічних сполук | Є опорою для елементів ядра та забезпечує їх взаємодію |
Ядерце | Комплекс білків і РНК | Утворення рибосом |
Хромосоми | Комплекси білків і ДНК. У ядрі кожної людської клітини є 46 хромосом, які містять майже 100 000 генів | Збереження і передача спадкової інформації, регуляція процесів життєдіяльності клітини |
Диплоїдний набір хромосом у клітинах людини складається з 46 хромосом, що утворюють 23 пари. Кожна пара утворена двома однаковими (гомологічними) хромосомами. За Міжнародною Денверською класифікацією хромосоми людини поділяють на 7 груп, які позначають латинськими літерами А, В, С, D, E, F і G. Усі пари хромосом мають порядкові номери. Найбільша пара гомологічних хромосом – перша. Однакові хромосоми чоловіка і жінки називають аутосомами (22 пари), а хромосоми, за якими чоловіча і жіноча стать відрізняються, називають статевими. їх позначають X та Y. Хромосомний набір чоловіка записують – 44А+ XV, жінки – 44А+ XX.
Тканинний рівень організації організму людини
Тканина – система клітин і позаклітинних структур, подібних за походженням, розташуванням, будовою та функціями. Наука про тканини називається гістологією. Тканини тварин і людини, на відміну від рослинних тканин, мають міжклітинну речовину та утворюються із зародкових листків. Багато тканин у зрілому стані мають стовбурові клітини, завдяки яким відбувається поповнення замість загиблих і відновлення при пошкодженнях. Виникають тканини внаслідок спеціалізації клітин на виконанні певних функцій або диференціації клітин. Як і у тварин, в організмі людини виділяють 4 типи тканин.
Епітеліальні тканини
• Походження. З усіх трьох зародкових листків (екто-, енто- і мезодерми).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Біологія» автора Соболь В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 56. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК ЦІЛІСНА БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА“ на сторінці 1. Приємного читання.