Розділ «Поділ геологічної історії Землі на ери та періоди»

Біологія

Еволюція живої природи перебуває у тісному взаємозв'язку з геологічною історією Землі, з кліматичними змінами, історію розвитку Землі виділяють на ери та періоди.

Геохронологічна історія Землі

Назва ериТривалість ериПеріоди
Архейська ера (ера найдавнішого життя)Близько 2000 млн років-
Протерозойська ера (ера раннього життя)Близько 1900 млн роківРифейський. Вендський
Палеозойська ера (ера давнього життя)Близько 330 млн роківКембрій. Ордовик. Силур. Девон. Карбон. Перм
Мезозойська ера (ера середнього життя)Близько 175 млн роківТріасовий. Юрський. Крейдяний
Кайнозойська ера (ера нового життя)Близько 65 млн роківПалеоген. Неоген. Антропоген


Розвиток життя в архейську еру



Особливості еволюції прокаріотів


1. Еволюція будови прокаріотів практично не відбувалася і сучасні форми практично не відрізняються від викопних. Це пояснюється тим, що: 1) прокаріоти нездатні до диференціації клітин та ускладнення організації; 2) мають просту будову генома (єдина кільцева нитка ДНК); 3) у них легко здійснюється горизонтальне (між різними видами) транспортування спадкової інформації; 4) спадкові властивості можуть значно змінюватися під впливом плазмід.

2. Відбувається переважно біохімічна еволюція, прокаріоти здатні опановувати нові адаптаційні зони, виробляючи нові ферменти для засвоєння нових поживних речовин.

3. На сьогодні прокаріотичні екосистеми є нестійкими до впливів довкілля. Це пояснюється тим, що: 1) ланцюги живлення у них мало розгалужені; 2) видова різноманітність незначна; 3) здатність до саморегуляції невисока.

Отже, в археї: а) в атмосфері накопичилася значна кількість 02, що привело до появи аеробного дихання; б) виник озоновий екран, що захищає поверхню Землі від ультрафіолету; в) виникли водні прокаріотичні екосистеми, які були досить нестійкими до змін довкілля.

Загальна характеристика життя в археї

Середовище еволюційних подій археюОсновні еволюційні події археюОсновні ароморфози архею
ВоднеВиникнення прокаріот (бактерій і ціанобактерій)Бродіння, фотосинтез, хемосин- 1 тез, аеробне дихання та ін.


Розвиток життя в протерозойську еру



Розвиток життя в палеозойській ери


Палеозойська ера (ера давнього життя) тривала близько 330 млн. років. Ера характеризується великим різноманіттям живих організмів і складається з шести періодів: кембрійського, ордовикського, силурійського, девонського, кам'яновугільного та пермського. Періоди кембрій, ордовік, силур отримали назви, які походять від найменувань давніх кельтських племен.

Кембрій. На початку ери в кембрійський період (тривалість близько 80 млн років) життя все ще існувало у воді. Найхарактернішою еволюційною подією періоду була масова поява тварин з мінералізованим скелетом. Наприклад, завдяки кораловим поліпам починають утворюватися коралові рифи, виникають і поширюються трилобіти. Трилобіти – клас вимерлих морських зябродихаючих членистоногих, еліптичне тіло яких складалося з головного, тулубового і хвостового відділів. Зі спинної сторони були вкриті дуже мінералізованим хітиновим покровом, з черевної – тонкою мембраною. Більшість трилобітів були донними тваринами. Повністю вимерли наприкінці палеозою.

Ордовик. Назва періоду, який тривав близько 60 млн років, походить від назви стародавнього племені ордовиків, що мешкало в Уельсі. Життя продовжує розвиватися у водному середовищі. У цей час у тваринному світі з'являються перші хребетні, якими були панцирні безщелепні, або щиткові, які належали до круглоротих. Щиткові – це вимерлі хребетні тварини, видовжене тіло яких було вкрите захисними щитками з кісткової тканини, які часто зливалися у суцільний панцир. У них ще не було щелеп, але внаслідок ароморфозу виникли череп і хребці. У морях існували велетенські головоногі молюски з конусоподібними черепашками (до 6 м завдовжки) та морські лілії (до 20 м завдовжки), у прісних водоймах – найбільші серед усіх членистоногих ракоскорпіони (завдовжки до 2 м).

Силур. Цей період, який тривав 40 млн років, названий на честь давнього кельтського племені силурів. Найхарактернішою особливістю силурійського періоду є поступове опускання суші, яка опинялася під водою. Серед рослин силурійських водних басейнів переважали водорості: зелені, червоні, бурі, які за своєю будовою майже не відрізнялися від сучасних. У силурі відбувся вихід рослин і безхребетних тварин на суходіл. Першими наземними рослинами були риніофіти і псилофіти. Псилофіти – це вищі спорові рослини, які мали стеблоподібну наземну частину і кореневище, від якого відходили ризоїди. Виникнення цих рослин обумовили такі ароморфози, як поява тканин (покривних, механічних) та органів (стебло). Рослини могли існувати на суходолі, оскільки бактерії, ціанобактерії, одноклітинні тварини вже сформували тонкий шар ґрунту. У цей час з'явились і гриби, життєдіяльність яких також сприяла ґрунтоутворенню. Разом із псилофітами на суходіл вийшли перші безхребетні тварини, якими були павукоподібні. Псилофіт

Девон. Назва періоду (тривалість близько 50 млн років) походить від назви англійського графства Девоншир. У девонський період відбувся важливий ароморфоз у рослинному світі – це диференціація тіла рослини на пагін і корінь. Першими листостебловими рослинами були мохи. Спорідненість мохів з водоростями і псилофітами виявляється в тому, що їхня протонема подібна до зелених водоростей, замість коренів вони мають ризоїди, запліднення відбувається у водному середовищі. У девонський період від псилофітів виникають і вищі спорові судинні: плауни, хвощі, папороті. У них утворились добре сформовані корені, провідні тканини, але для розмноження їм необхідна вода, у якій переміщуються статеві клітини. Таким чином, в девоні від псилофітів узяли свій початок мохоподібні, хвощеподібні, плавуноподібні та папоротеподібні.

Девон називають періодом риб. Початок їм дали безщелепні щиткові. У первісних риб, якими були щелепнороті панцирні риби, унаслідок ароморфозу утворився щелепний апарат, що дав їм змогу активно полювати, захоплювати здобич. Це сприяло підвищенню рівня організації нервової системи, органів чуття, вдосконаленню інстинктів. З'являються хрящові, дводишні й кистепері риби. Дві останні групи риб здатні дихати і зябрами (у воді), і легенями (на повітрі). Кистепері риби, які населяли прісні водойми в девонський період, зробили важливий крок в еволюції тварин – дали початок першим наземним хребетним, якими були найдавніші земноводні стегоцефали. Скелет плавців кистеперих гомологічний скелету п'ятипалої кінцівки стегоцефалів, як і в сучасних земноводних, яйця і личинки могли розвиватися лише у воді, тому ці тварини змушені були жити поблизу водойм. Найвідомішими викопними земноводними є іхтіостеги і акантостеги. У цих тварин були довгі, рибоподібні тіла, чотири лапи, але лопастеподібні хвости, як у риб. Незважаючи на свою близьку спорідненість з рибами, вони мали багато пристосувань для життя на суші, вони дихали частково легенями, а частково – шкірою. Їх скелет був достатньо міцним, щоб витримати вагу власного тіла, яка відчувалася після виходу з води. Отже, в девоні з'являються риби і виходять на суходіл перші хребетні тварини – земноводні.

Карбон. Назва цього періоду тривалістю близько 70 млн років пов'язана з утворенням кам'яного вугілля, чому сприяли відмерлі деревоподібні папороті, хвощі й плавуни. Карбон характеризується активним розвитком органічного світу в морі та на суші. Клімат кам'яновугільного періоду був теплим, вологим, атмосфера містила велику кількість вуглекислого газу, що сприяло бурхливому розвитку вищих спорових судинних рослин. Деякі хвощі, плавуни, папороті досягали 30-40 метрів у висоту. Розвиток наземної рослинності сприяв формуванню ґрунту, а з решток рослин цього періоду утворилося кам'яне вугілля. У рослинному світі відбувся такий важливий ароморфоз, як поява насіння. У насінні нагромаджувалися поживні речовини, воно мало оболонку, яка захищала його від несприятливих умов. Насінним рослинам для запліднення насінини вода не потрібна, що дало їм змогу завоювати суходіл. Першими насінними рослинами були насінні папороті.

Псилофіт

Псилофіт

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Біологія» автора Соболь В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поділ геологічної історії Землі на ери та періоди“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Тема 1. БІОЛОГІЯ – НАУКА ПРО ЖИТТЯ

  • Тема 2. СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Основні ознаки живої природи

  • Різноманітність живої природи

  • Розділ 2. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 3. ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 4. НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ В ОРГАНІЗМАХ

  • Тема 5. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ. МАЛІ ОРГАНІЧНІ МОЛЕКУЛИ

  • Тема 6. МАКРОМОЛЕКУЛИ. ЛІПІДИ. ВУГЛЕВОДИ. ПЕПТИДИ

  • Тема 7. МАКРОМОЛЕКУЛИ. БІЛКИ.

  • Тема 8. МАКРОМОЛЕКУЛИ. НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ

  • Тема 9. БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

  • Розділ 3. КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 10. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛІТИН

  • Тема 11. ПОВЕРХНЕВИЙ АПАРАТ КЛІТИН

  • Тема 12. ЦИТОПЛАЗМА. ДВОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 13. ОДНОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 14. НЕМЕМБРАННІОРГАНЕЛИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. ЯДРО

  • Тема 15. КЛІТИННИЙ ЦИКЛ. ПОДІЛ КЛІТИН

  • Тема 16. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В КЛІТИНІ

  • Тема 17. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ

  • Реакції матричного синтезу

  • Тема 18. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. ФОТОСИНТЕЗ. ХЕМОСИНТЕЗ

  • Тема 19. НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ

  • Розділ 4. ОРГАНІЗМЕНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 20. ОРГАНІЗМ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Тема 21. ПРОКАРІОТИ

  • Тема 22. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА РОСЛИНИ

  • Тема 23. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. КОРІНЬ

  • Тема 24. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. ПАГІН

  • Тема 25. ЛИСТОК ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПАГОНА

  • Тема 26. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. КВІТКА

  • Тема 27. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. НАСІНИНА. ПЛІД

  • Тема 28. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ЖИВЛЕННЯ, ДИХАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ РЕЧОВИН, ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 29. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. РОЗМНОЖЕННЯ, РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН

  • Тема 30. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ПОДРАЗЛИВІСТЬ ТА РЕГУЛЯЦІЯ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • Тема 31. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВОДОРОСТІ

  • Тема 32. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ. МОХОПОДІБНІ

  • Тема 33. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПЛАВУНОПОДІБНІ. ХВОЩОПОДІБНІ. ПАПОРОТЕПОДІБНІ

  • Тема 34. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ГОЛОНАСІННІ

  • Тема 35. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПОКРИТОНАСІННІ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ГРИБИ

  • Тема 36. ГРИБИ. ЛИШАЙНИКИ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ТВАРИНИ

  • Тема 37. ТВАРИНИ

  • Тема 38. ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ

  • Роль одноклітинних тварин у природі та житті людини

  • Тема 39. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ. ТИП ГУБКИ

  • Тема 40. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ. ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ, АБО ЖАЛКІ

  • Тема 41. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ

  • Тема 42. ТИП ПЕРВИННОПОРОЖНИННІ, АБО КРУГЛІ ЧЕРВИ

  • Тема 43. ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, АБО КІЛЬЧАКИ

  • Тема 44. ТИП МОЛЮСКИ, АБО М'ЯКУНИ

  • Тема 45. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. РАКОПОДІБНІ

  • Тема 46. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. ПАВУКОПОДІБНІ

  • Тема 47. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. КОМАХИ

  • Значення комах у природі та житті людини

  • Тема 48. ТИП ГОЛКОШКІРІ

  • Тема 49. ТИП ХОРДОВІ

  • Тема 50. НАДКЛАС РИБИ

  • Тема 51. КЛАС ЗЕМНОВОДНІ, АБО АМФІБІЇ

  • Тема 52. КЛАС ПЛАЗУНИ, АБО РЕПТИЛІЇ

  • Тема 53. КЛАС ПТАХИ

  • Тема 54. КЛАС ССАВЦІ

  • ЛЮДИНА

  • Тема 55. БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

  • Тема 56. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК ЦІЛІСНА БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Принципи регуляції цілісності організму людини

  • Тема 57. ОПОРА І РУХ

  • Тема 58. КРОВ І ЛІМФА

  • Тема 59. КРОВООБІГ І ЛІМФООБІГ

  • Будова та функції кровоносних судин

  • Рух крові судинами

  • Лімфообіг та його значення

  • Перша допомога при кровотечах

  • Серцево-судинні захворювання та їх профілактика

  • Тема 60. ДИХАННЯ

  • Нервова і гуморальна регуляція дихання

  • Хвороби дихальної системи та їх профілактика

  • Перша допомога при зупинці дихання

  • Вплив паління на організм людини

  • Тема 61. ЖИВЛЕННЯ

  • Недостатнє і надмірне харчування

  • Нервово-гуморальна регуляція діяльності травної системи

  • Хвороби шлунково-кишкового тракту та заходи запобігання їм

  • Тема 63. ШКІРА

  • Роль шкіри в теплорегуляції організму людини

  • Тема 64. ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 65. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 66. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 67. СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

  • Тема 68. ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ

  • Сприйняття інформації мозком

  • Пам'ять, її структура, механізми, види та розвиток

  • Біоритми – фізіологічна основа чергування сну та активності

  • Тема 69. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ

  • Перша і друга сигнальні системи

  • Фізіологічні основи мови

  • Функціональна спеціалізація кори півкуль великого мозку

  • Здібності людини. Обдарованість

  • Індивідуальні особливості поведінки людини

  • Особистість та її формування: виховання і самовиховання

  • Порушення ВНД та їх вплив на організм людини

  • Тема 70. ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

  • Основні етапи Історичного розвитку виду Людина розумна

  • Людські раси, їх походження

  • ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 71. РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 72. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 73. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

  • Тема 74. ЗЧЕПЛЕНЕ УСПАДКУВАННЯ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА

  • Тема 75. ЗАКОНОМІРНОСТІ МІНЛИВОСТІ

  • Закон гомологічних рядів спадкової мінливості організмів

  • Генетика популяцій

  • Тема 76. СЕЛЕКЦІЯ

  • Центри походження та різноманітності культурних рослин

  • Особливості селекції рослин, тварин і мікроорганізмів

  • Розділ 5. НАДОРГАНІЗМОВІ РІВНІ ЖИТТЯ

  • Тема 77. ЕКОЛОГІЯ

  • Поняття про середовище існування

  • Тема 78. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ ТА ЕКОСИСТЕМНИЙ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Правило екологічної піраміди

  • Тема 79. БІОСФЕРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Жива речовина біосфери, її властивості та функції

  • Колообіг речовин у біосфері як необхідна умова YY існування

  • Сучасні екологічні проблеми

  • Вчення В. І, Вернадського про біосферу та ноосферу, його значення для уникнення глобальної екологічної кризи

  • Червона та Зелена книга

  • Природоохоронні території

  • Природоохоронне законодавство України

  • Тема 80. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ

  • Сучасні погляди на еволюцію органічного світу

  • Тема 81. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

  • Проблема виникнення життя на Землі

  • Поділ геологічної історії Землі на ери та періоди