Розділ «Тема 52. КЛАС ПЛАЗУНИ, АБО РЕПТИЛІЇ»

Біологія


Загальна характеристика плазунів


Плазуни – це хордові хребетні холоднокровні тварини, пристосовані до наземного способу життя. Налічують близько 8 000 (в Україні ”21) видів рептилій. Більшість веде наземний спосіб життя, але деякі за час історичного розвитку перейшли до існування в прісних водоймах і навіть у морях (це такі вторинноводяні тварини, як крокодили, морські черепахи та змії). Плазуни пристосовані до життя в різних умовах на всіх материках, крім Антарктиди. Походження плазунів пов'язане з низкою ароморфозів. 1) поява яйцевих оболонок;!) поява грудної клітки; 3) розвиток п'ятипалих кінцівок, 4) розвиток на поверхні тіла рогових утворів, 5) поява кори півкуль великого мозку та ін. Наука, яка вивчає плазунів, називається герпетологією.

Особливості зовнішньої будови

Відділи тіла – голова, шия, тулуб, хвіст, п'ятипалі кінцівки (розташовані по боках тулуба).

Покриви тіла – шкіра суха, без залоз, вкрита роговими утворами (лусочками, щитками або пластинками), що зменшує випаровування вологи з поверхні тіла. Властиве линяння, яке у багатьох видів відбувається кілька разів на рік. У зовнішній частині внутрішнього шару шкіри часто знаходяться спеціальні клітини з пігментами ” хроматофори, завдяки яким деякі плазуни (наприклад, хамелеони) здатні змінювати забарвлення свого тіла за порівняно короткий час.

Особливості внутрішньої будови та процесів життєдіяльності плазунів

Опора здійснюється за участю ендоскелета з ознаками пристосування до наземного способу життя:

1. Череп кістковий. Його мозковий відділ зміцнений накладними кістками, а у вісцеральному відділі зміцнюється щелепний апарат та його зв'язок з мозковою коробкою. Залишки зябрових дуг перетворені на скелет язика, і уперше з'являється вторинне тверде піднебіння, яке при утриманні здобичі не порушує дихання.

2. Скелет тулуба зміцнюється, що пов'язано з більшою рухливістю плазунів та вдосконаленням їхнього дихання. Хребет з 5 відділів: шийний (атлант і епістрофей забезпечують рухливість голови), грудний, поперековий, крижовий і хвостовий. Подовжується шийний відділ (від 7 до 10 хребців) і змінюється будова двох перших шийних хребців. Перший з них – атлант – набуває форми кільця, а другий – епістрофей – забезпечений зубоподібним відростком, що входить в кільце атланта. Завдяки такому вдосконаленню голова набуває здатності не тільки рухатися у вертикальній площині щодо першого шийного хребця, а й повертатися. Збільшення рухливості голови, що несе органи чуття, разом з подовженням шийного відділу сприяє кращій орієнтації тварини в зовнішньому середовищі. З'являється грудна клітка (у змій і безногих ящірок відсутня), яка забезпечує реберний тип дихання.

3. Скелет кінцівок складається з тих самих кісток, що і в земноводних, але значно міцніший. Плечовий пояс утворений воронячими кістками, лопатками, ключицями та грудиною, тазовий пояс – з тазових кісток, які зрослися з 2 крижовими хребцями. Кінцівки п'ятипалі з дещо видовженими елементами плеча, передпліччя, стегна, гомілки і зменшеними розмірами кисті та стопи. Характерні зчленування, що збільшують рухливість кисті і стопи.

Рух за допомогою мускулатури, яка втратила сегментарний характер і є більш диференційованою, ніж у земноводних. У зв'язку з появою грудної клітки з'являються міжреберні м'язи.

Травлення відбувається в травній системі, яка залишається досить примітивною, але з більшою диференціацією, що дає можливість краще засвоювати їжу. Зуби не диферененційовані. У змій з'являються отруйні зуби, що мають борозни або канали для відтоку отрути з отруйної залози.

Ротова порожнинаГлоткаСтраховідШлунокТонка кишкаТовста кишка
Рухливий язик, слина з травними ферментами, зуби дрібніКороткаВидовженийМає добре розвинену мускулатуруЗ дволопатевою печінкою і підшлунковою залозоюНа межі з тонкою кишкою є сліпа кишка. Є клоака

Дихання відбувається в дихальній системі, яка містить парні комірчасті легені (у черепах – губчасті) та дихальні шляхи (ніздрі, гортань, трахея, два бронхи). У плазунів реберний тип дихання, який забезпечується міжреберними м'язами. Ротоглотковий механізм нагнітання повітря зберігається тільки в черепах. Шкірне дихання відсутнє. Отже, органи дихання плазунів відрізняються від таких у земноводних більшим диференціюванням. Вони занурені глибше всередину тіла і з'єднуються з навколишнім середовищем за допомогою добре розвинених дихальних шляхів, що захищає легені від посушливої та охолоджувальної дії повітря.

Транспортування речовин здійснюється замкненою кровоносною системою, яка має трикамерне серце з неповною перегородкою (у крокодилів – чотирикамерне) і два кола кровообігу – мале і велике. У праве передсердя надходить венозна кров від усіх органів, у ліве – артеріальна кров із легеневих вен. Від правої частини шлуночка з венозною кров'ю відходить легенева артерія, від середньої – ліва дуга аорти зі змішаною кров'ю, від лівої – права дуга аорти з артеріальною кров'ю. На спинному боці тіла дуги аорти зливаються в непарну спинну аорту, тому органи (крім органів голови) одержують змішану кров. Таким чином, у плазунів ще не відбувається повного розділення артеріальної та венозної крові і тому вони холоднокровні.

Внутрішня будова ящірки: А – трахея; Б – стравохід; В – серце; Г – легені; Д – шлунок; Е – сім'яник; Є – селезінка; Ж – нирка; З – сім'япровід; И – сечовід; І – клоака; Й – сечовий міхур; К – товста кишка; Л – підшлункова залоза; М – тонка кишка; Н – печінко

Внутрішня будова ящірки: А – трахея; Б – стравохід; В – серце; Г – легені; Д – шлунок; Е – сім'яник; Є – селезінка; Ж – нирка; З – сім'япровід; И – сечовід; І – клоака; Й – сечовий міхур; К – товста кишка; Л – підшлункова залоза; М – тонка кишка; Н – печінко

Виділення здійснюється за участю видільної системи, яка має парні тазові нирки- сечоводи – клоака – сечовий міхур. Важливим пристосуванням для утримання рідини в організмі є утворення такого азотистого продукту виділення як сечова кислота, видалення якої вимагає значно менших затрат води, ніж для виведення сечовини у земноводних.

Регуляція процесів – за участю нервової системи, яка має такі особливості: а) головний мозок більших розмірів: б) передній мозок має кору великих півкуль (завдяки чому перестав бути переважно нюховим і здійснює провідну роль в організації поведінки); в) добре розвинені середній мозок, мозочок і довгастий мозок (має вигин у вертикальній площині); г) від головного мозку відходить 12 пар ЧМН. Кора головного мозку – шар сірої речовини, який вкриває великі півкулі головного мозку в наземних хребетних тварин. Бере участь у регуляції всіх функцій організму і відіграє виключно важливу роль у здійсненні вищої нервової діяльності.

Подразливість як здатність сприймати впливи середовища у плазунів удосконалюється завдяки подальшому розвитку таких органів чуттів, як орган зору, слуху та нюху.

Орган зоруАкомодація за рахунок переміщення кришталика і зміни його форми за допомогою війчастого м'яза. Є три повіки – нижня, верхня і миготлива
Орган слухуВнутрішнє і середнє вухо зі стремінцем і барабанною перетинкою (у змій орган слуху редукований)
Орган нюхуВідкривається назовні ніздрями, має більшу складчастість. Добре розвинений якобсонів орган, який відособився і являє собою сліпо закінчену порожнину
Орган смакуРозвинений дуже слабо. Смакові бруньки в різних місцях ротової порожнини
Орган дотикуПредставлений окремими групами дотикових клітин і язиком

Розмноження статеве з роздільностатевістю особин. Органи розмноження – яєчники і сім'яники – у плазунів істотно не відрізняються від таких у земноводних. Зміни в яєчниках пов'язані тільки з великими розмірами відкладуваних яєць. У плазунів зустрічається також яйцеживонародження (живородні ящірки, веретільниці, мідянки) та живонародження (у деяких змій). В окремих ящірок та змій спостерігається партеногенез. Запліднення внутрішнє. Розмножуються яйцями, які мають яйцеві оболонки (жовткову, білкову та шкаралупову).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Біологія» автора Соболь В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 52. КЛАС ПЛАЗУНИ, АБО РЕПТИЛІЇ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Тема 1. БІОЛОГІЯ – НАУКА ПРО ЖИТТЯ

  • Тема 2. СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Основні ознаки живої природи

  • Різноманітність живої природи

  • Розділ 2. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 3. ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 4. НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ В ОРГАНІЗМАХ

  • Тема 5. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ. МАЛІ ОРГАНІЧНІ МОЛЕКУЛИ

  • Тема 6. МАКРОМОЛЕКУЛИ. ЛІПІДИ. ВУГЛЕВОДИ. ПЕПТИДИ

  • Тема 7. МАКРОМОЛЕКУЛИ. БІЛКИ.

  • Тема 8. МАКРОМОЛЕКУЛИ. НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ

  • Тема 9. БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

  • Розділ 3. КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 10. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛІТИН

  • Тема 11. ПОВЕРХНЕВИЙ АПАРАТ КЛІТИН

  • Тема 12. ЦИТОПЛАЗМА. ДВОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 13. ОДНОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 14. НЕМЕМБРАННІОРГАНЕЛИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. ЯДРО

  • Тема 15. КЛІТИННИЙ ЦИКЛ. ПОДІЛ КЛІТИН

  • Тема 16. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В КЛІТИНІ

  • Тема 17. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ

  • Реакції матричного синтезу

  • Тема 18. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. ФОТОСИНТЕЗ. ХЕМОСИНТЕЗ

  • Тема 19. НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ

  • Розділ 4. ОРГАНІЗМЕНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 20. ОРГАНІЗМ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Тема 21. ПРОКАРІОТИ

  • Тема 22. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА РОСЛИНИ

  • Тема 23. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. КОРІНЬ

  • Тема 24. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. ПАГІН

  • Тема 25. ЛИСТОК ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПАГОНА

  • Тема 26. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. КВІТКА

  • Тема 27. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. НАСІНИНА. ПЛІД

  • Тема 28. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ЖИВЛЕННЯ, ДИХАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ РЕЧОВИН, ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 29. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. РОЗМНОЖЕННЯ, РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН

  • Тема 30. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ПОДРАЗЛИВІСТЬ ТА РЕГУЛЯЦІЯ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • Тема 31. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВОДОРОСТІ

  • Тема 32. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ. МОХОПОДІБНІ

  • Тема 33. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПЛАВУНОПОДІБНІ. ХВОЩОПОДІБНІ. ПАПОРОТЕПОДІБНІ

  • Тема 34. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ГОЛОНАСІННІ

  • Тема 35. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПОКРИТОНАСІННІ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ГРИБИ

  • Тема 36. ГРИБИ. ЛИШАЙНИКИ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ТВАРИНИ

  • Тема 37. ТВАРИНИ

  • Тема 38. ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ

  • Роль одноклітинних тварин у природі та житті людини

  • Тема 39. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ. ТИП ГУБКИ

  • Тема 40. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ. ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ, АБО ЖАЛКІ

  • Тема 41. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ

  • Тема 42. ТИП ПЕРВИННОПОРОЖНИННІ, АБО КРУГЛІ ЧЕРВИ

  • Тема 43. ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, АБО КІЛЬЧАКИ

  • Тема 44. ТИП МОЛЮСКИ, АБО М'ЯКУНИ

  • Тема 45. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. РАКОПОДІБНІ

  • Тема 46. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. ПАВУКОПОДІБНІ

  • Тема 47. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. КОМАХИ

  • Значення комах у природі та житті людини

  • Тема 48. ТИП ГОЛКОШКІРІ

  • Тема 49. ТИП ХОРДОВІ

  • Тема 50. НАДКЛАС РИБИ

  • Тема 51. КЛАС ЗЕМНОВОДНІ, АБО АМФІБІЇ

  • Тема 52. КЛАС ПЛАЗУНИ, АБО РЕПТИЛІЇ
  • Тема 53. КЛАС ПТАХИ

  • Тема 54. КЛАС ССАВЦІ

  • ЛЮДИНА

  • Тема 55. БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

  • Тема 56. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК ЦІЛІСНА БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Принципи регуляції цілісності організму людини

  • Тема 57. ОПОРА І РУХ

  • Тема 58. КРОВ І ЛІМФА

  • Тема 59. КРОВООБІГ І ЛІМФООБІГ

  • Будова та функції кровоносних судин

  • Рух крові судинами

  • Лімфообіг та його значення

  • Перша допомога при кровотечах

  • Серцево-судинні захворювання та їх профілактика

  • Тема 60. ДИХАННЯ

  • Нервова і гуморальна регуляція дихання

  • Хвороби дихальної системи та їх профілактика

  • Перша допомога при зупинці дихання

  • Вплив паління на організм людини

  • Тема 61. ЖИВЛЕННЯ

  • Недостатнє і надмірне харчування

  • Нервово-гуморальна регуляція діяльності травної системи

  • Хвороби шлунково-кишкового тракту та заходи запобігання їм

  • Тема 63. ШКІРА

  • Роль шкіри в теплорегуляції організму людини

  • Тема 64. ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 65. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 66. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 67. СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

  • Тема 68. ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ

  • Сприйняття інформації мозком

  • Пам'ять, її структура, механізми, види та розвиток

  • Біоритми – фізіологічна основа чергування сну та активності

  • Тема 69. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ

  • Перша і друга сигнальні системи

  • Фізіологічні основи мови

  • Функціональна спеціалізація кори півкуль великого мозку

  • Здібності людини. Обдарованість

  • Індивідуальні особливості поведінки людини

  • Особистість та її формування: виховання і самовиховання

  • Порушення ВНД та їх вплив на організм людини

  • Тема 70. ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

  • Основні етапи Історичного розвитку виду Людина розумна

  • Людські раси, їх походження

  • ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 71. РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 72. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 73. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

  • Тема 74. ЗЧЕПЛЕНЕ УСПАДКУВАННЯ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА

  • Тема 75. ЗАКОНОМІРНОСТІ МІНЛИВОСТІ

  • Закон гомологічних рядів спадкової мінливості організмів

  • Генетика популяцій

  • Тема 76. СЕЛЕКЦІЯ

  • Центри походження та різноманітності культурних рослин

  • Особливості селекції рослин, тварин і мікроорганізмів

  • Розділ 5. НАДОРГАНІЗМОВІ РІВНІ ЖИТТЯ

  • Тема 77. ЕКОЛОГІЯ

  • Поняття про середовище існування

  • Тема 78. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ ТА ЕКОСИСТЕМНИЙ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Правило екологічної піраміди

  • Тема 79. БІОСФЕРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Жива речовина біосфери, її властивості та функції

  • Колообіг речовин у біосфері як необхідна умова YY існування

  • Сучасні екологічні проблеми

  • Вчення В. І, Вернадського про біосферу та ноосферу, його значення для уникнення глобальної екологічної кризи

  • Червона та Зелена книга

  • Природоохоронні території

  • Природоохоронне законодавство України

  • Тема 80. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ

  • Сучасні погляди на еволюцію органічного світу

  • Тема 81. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

  • Проблема виникнення життя на Землі

  • Поділ геологічної історії Землі на ери та періоди