Розділ «Тема 75. ЗАКОНОМІРНОСТІ МІНЛИВОСТІ»

Мінливість та її форми

Мінливість – здатність організмів набувати нових ознак, які є причиною відмінностей між особинами в межах виду. Мінливість як властивість живого протилежна спадковості. Джерелами мінливості можуть бути комбінації та рекомбінації генетичного матеріалу, зміни структури гена або хросмосом, вплив умов середовища. Залежно від природи мінливості розрізняють дві основні її форми: спадкову і неспадкову. Перша з них пов'язана зі зміною генотипу, друга – фенотипу. Неспадкову мінливість Ч. Дарвін називав визначеною, а спадкову мінливість – невизначеною.

Форми мінливості

Спадкова і неспадкова мінливість забезпечують усю різноманітність індивідуальних відмінностей організмів. Роль кожної з форм мінливості в еволюції органічного світу різна. Спадкова мінливість є елементарним чинником еволюції, який постачає матеріал для природного і штучного добору. Неспадкова мінливість забезпечує пристосування організмів до умов середовища, що змінюється.

Модифікаційна мінливість та YY властивості

Комбінативна мінливість та її джерела

Комбінативна мінливість – це форма спадкової мінливості, яка зумовлена виникненням різних поєднань алельних генів (рекомбінацій). Причиною виникнення є комбінації генів при статевому розмноженні та рекомбінації при кросинговері. Зміни генотипу особин відбуваються при схрещуванні у разі статевого розмноження (комбінативну мінливість спостерігають і в організмів, які розмножуються нестатевим або вегетативним способом (наприклад, у бактерій є трансдукція, кон'югація і трансформація). Зміни генофонду популяцій здійснюються внаслідок зміни частоти зустрічальності алелей і генотипів. За комбінативної мінливості успадковуються нові поєднання генів, а самі гени при цій мінливості не змінюються.

Джерелами комбінативної мінливості є:

1) рекомбінація генів завдяки кросинговеру;

2) незалежне розходження гомологічних хромосом при мейозі;

3) випадкове злиття гамет при заплідненні.

Значення комбінативної мінливості:

■ для організму може бути: а) адаптивною, забезпечує пристосування до умов середовища; б) нейтральною, не впливає на пристосованість; в) шкідливою через виникнення несприятливих комбінацій генів;

■ для еволюції– відіграє важливу роль у створенні нових форм як у природі, так і в господарстві людини (як чинник, що обумовлює урізноманітнення спадкового матеріалу для природного і штучного добору).

Мутаційна мінливість та її властивості

Типи мутацій

Мутації – стійкі зміни генетичного апарату, які виникають раптово і призводять до змін тих чи інших спадкових ознак організму. Основи вчення про мутації заклав нідерландський ботанік та генетик Гуго де Фріз (1848-1935), який і запропонував цей термін. Основними положеннями мутаційної теорії є:

■ мутації виникають раптово;

■ зміни, спричинені мутаціями, стійкі і можуть успадковуватися;