Розділ «Значення комах у природі та житті людини»

Комахи-ґрунтоутворювачі. У тропіках основними ґрунтоутворювачами є терміти, які переробляють у лісах всю відмерлу деревину. Відмерлі рештки тварин, відходи їх життєдіяльності в природі знищуються личинками мух, жуками-гробариками, жуками- гнойовиками.

Комахи-запилювачі. Більшість квіткових рослин (близько 80%) залежать від комах, які запилюють квіти, забезпечуючи таким чином утворення насіння і плодів. Особливо велика роль як запилювачів рослин представників трьох рядів комах – перетинчастокрилих, двокрилих і метеликів.

Комахи – шкідники рослин. Десятки тисяч видів шкідників пристосувалися до розвитку в стеблі (лубоїди, короїди, вусачі), у плодах (плодожерки, довгоносики), у бульбах, цибулинах, кореневищах (ведмедки, личинки хрущів, коваликів), у листках (галові мухи, горіхотворки) тощо. Небезпечними для природи і людини є такі шкідники рослин, як саранові, попелиці, яблунева плодожерка, аґрусова вогнівка, непарний та сосновий шовкопряди, жуки-вусачі, короїди тощо. Великої шкоди на полях і городах завдають колорадський жук, буряковий довгоносик, жук-ковалик та його личинки-дротяники, білани (капустяний, ріп'яний, бруквяний), озима совка, американський білий метелик та ін. Із двокрилих польовим і городнім рослинам шкоди завдають деякі мухи (личинки цибулевої, капустяної, морквяної мухи). Для дерев та кущів саду найбільш звичайними шкідниками є попелиці, яблуневий квіткоїд, суничний довгоносик, малинний жук. На сьогоднішній день великого значення набувають біологічні методи захисту рослин. Біологічний метод боротьби зі шкідниками – знищення шкідливих комах на всіх стадіях розвитку за допомогою їхніх природних ворогів (жаб, ящірок, птахів, землерийок, їжаків, кротів, кажанів та ін). Багато природних ворогів є у шкідників і серед комах: сонечка знищують попелиць та інших шкідників, хижі жуки (жужелиці, скакуни) полюють на гусениць непарного шовкопряда, хижі клопи (подизус, перилюс) є ворогами колорадського жука, їздці вражають личинок білана капустяного, шовкопряда непарного, попелиць, відкладають свої яйця в кліщів, які переносять збудників хвороб.

Муха хатня

Блоха людська

Переносники збудників хвороб. Комахи не лише дошкуляють тваринам і людині своїми укусами, а й переносять збудників небезпечних інфекційних хвороб. Наприклад, блохи (пацюкова, собача, котяча, людська) є переносниками чуми – дуже небезпечного захворювання, від епідемій якого протягом історії людства загинуло кількасот мільйонів людей. Малярійний комар є переносником малярійного плазмодія – збудника малярії, москіти переносять збудників різних видів лихоманки, ґедзі, мухи- жигалки – збудників сибірської виразки, туляремії. Інші представники ряду Двокрилі (хатня муха, зелена, синя, сіра падальні мухи) відомі як механічні переносники на харчові продукти збудників дизентерії, черевного тифу, поліомієліту, туберкульозу. Руді таргани переносять на харчові продукти яйця паразитичних червів, цисти найпростіших, хвороботворні бактерії, які є збудниками дизентерії, черевного тифу тощо.

Одомашнені, або свійські, комахи. До таких комах належать шовковичний шовкопряд, бджола медоносна та ін. Шовкопряд шовковичний – єдиний повністю одомашнений вид метеликів, який у природних умовах зараз не існує. їжею для гусені шовковичного шовкопряда є листки шовковиці. У результаті одомашнення ці комахи втратили здатність літати та в дорослому стані не живляться. Розведенням шовкопряда шовковичного почали займатися в Китаї близько 5 тис. років тому. Медоносна бджола є гуртовою комахою. У кожній бджолиній сім'ї є одна самиця (матка, або цариця), кілька самців (трутнів) і десятки тисяч робочих особин, які є самками з недорозвиненими органами розмноження. Матка відкладає в комірки стільника запліднені (з них розвиваються робочі бджоли й матка) і незапліднені (розвиваються трутні) яйця. Залежно від умов вигодовування личинки перетворюються або на матку, або на робочу бджолу. Одних личинок робочі бджоли вигодовують упродовж усього розвитку лише "молочком" і з них у кінці розвитку формується матка, інших годують "молочком" лише перші три дні, а починаючи з четвертого – сумішшю пилку й меду (розвиваються робочі бджоли).

Голкошкірі – це дуже своєрідна група, ні на яких інших тварин не подібна, походження давнього і незрозумілого.

І. Акімушкін