Розділ «Тема 26. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. КВІТКА»

Генеративні органи

Генеративні органи – органи, які виконують функцію статевого розмноження, формування зачатків нового покоління, їх захисту та розселення. У рослин вони разом з органами нестатевого (спорангії), статевого (гаметангії) і вегетативного (видозміни вегетативних органів – цибулина, кореневище, бульба) розмноження належать до репродуктивних органів, тобто органів, які виконують функцію розмноження. Генеративні органи забезпечують існування виду, його розмноження, продовження у нащадках. їхнє значення полягає у тому, щоб сформувати зачатки нового покоління, захистити їх до настання готовності розвиватися і забезпечити їх розселення. Органи, які забезпечують таке розмноження, у різних рослин мають різну будову. У водоростей генеративними органами є одноклітинні гаметангії та спорангії, у вищих спорових рослин – багатоклітинні гаметангії та спорангії, у голонасінних органами статевого розмноження є чоловічі та жіночі шишки, у покритонасінних – квітка, насіння та плід. Квітка – це генеративний орган, пристосований до статевого розмноження з подальшим утворенням насіння і плодів. Насінина є генеративним органом, який містить усередині зародок майбутньої рослини і запас поживних речовин для його розвитку. Зверху вона захищенна насінною шкіркою, яка дозволяє їй переносити несприятливі умови середовища. Плід – це генеративний орган з насіниною, яка вкрита сухим чи соковитим оплоднем. Призначення плоду полягає у захисті насіння та його поширенні у середовищі. Отже, вегетативні органи забезпечують потреби та існування окремої особини, а генеративні – існування виду в цілому.

Квітка, її функції, будова та різноманітність

Суцвіття. їх різноманіття та біологічне значення

Суцвіття – сукупність квіток, розташованих на загальній осі. Суцвіття – це пагін або система пагонів, які несуть квітки і позбавлені вегетативних листків. У суцвіттях різних рослин є різна кількість квіток – від декількох (наприклад, у вишні) до кількох тисяч (у пальм). За розмірами суцвіття бувають від декількох сантиметрів (береза) до 12-14 м (у деяких пальм). Найбільше суцвіття у світі розвивається у таліпотової пальми, яка росте в північній частині Індії. Ця пальма цвіте всього один раз у житті, після чого гине. При цьому на її вершині утворюється величезне суцвіття із кількох тисяч квіток. Його довжина дорівнює 14 м. А в Україні найбільші за розмірами суцвіття мають кукурудза (Zea mays) та соняшник (Helianthus annuus). Утворення суцвіть, їхня будова, порядок розпускання квіток мають пристосувальний характер до різноманітних чинників запилення. У комахозапильних рослин квітки зібрані у суцвіття, добре помітні на відстані (кошик соняшника). У вітрозапильних наявність суцвіть підвищує можливість потрапляння пилку на маточку (у пшениці). Крім того, у суцвіттях утворюється більша кількість плодів, ніж в окремих квітках, що сприяє зростанню чисельності виду та його поширенню.

За характером галуження головної осі та розташування квіток розрізняють різні типи суцвіть.

Прості суцвіття – суцвіття з однією віссю, яка може бути видовженою і вкороченою.

• Китиця – на видовженій головній осі сидять на квітконіжках окремі квітки (черемха, капуста, смородина, конвалія).

• Колос – на видовженій головній осі сидять квітки без квітконіжок (подороник, осока, вербена).

• Щиток – суцвіття, уздовж головної осі якого розміщені квітки на квітконіжка різної довжини (яблуня, груша, глід).

• Зонтик – суцвіття, у якому квітки сидять на верхівці головної осі на квітконіжках однакової довжини (вишня, цибуля).

• Качан – суцвіття, подібне до колоса, але має потовщену вісь (кукурудза, рогіз, аїр).

• Головка – суцвіття із вкороченою і потовщеною головною віссю, на якій сидять квітки на вкорочених квітконіжках (конюшина).

• Кошик – суцвіття із сидячих квіток, які розміщені на розширеній тарілкоподібній головній осі (соняшник, ромашка).

Складні суцвіття – суцвіття, які утворюються із простих унаслідок розгалуження головної осі.

• Складний колос – вісь галузиться на прості колоски (пшениця, жито, пирій).

• Волоть – суцвіття складається з простих китиць або колосків, розташованих на бічних відгалуженнях головної осі (овес, бузок, виноград).

• Складний зонтик – суцвіття, бічні осі якого закінчуються простими зонтиками (морква, кріп, петрушка).

• Складний щиток – суцвіття, яке складається з простих щитків (горобина) або кошиків (пижмо, деревій, горобина).