Розділ «Жива речовина біосфери, її властивості та функції»

Жива речовина – уся сукупність живих організмів на планеті. Понят "живої речовини" ввів у науку В. І. Вернадський. Жива речовина є найбільш потужним геохімічним і енергетичним чинником, провідною силою планетарного розвитку. На її частку припадає всього 0,01% від маси всієї біосфери (97% – рослини і 3% – тварини та інші організми), проте саме з нею пов'язані найважливіші функції живої оболонки. Основними властивостями живої речовини є високоорганізована внутрішня структура, обмін речовин, ріст, самовідтворення, здатність нагромаджувати і передавати енергію ланцюгами живлення, зміна абіотичного середовища, адаптивність та ін.

Найбільше скупчення живої речовини спостерігається на межі трьох оболонок: атмо-, гідро- і літосфери (у тропічних лісах і тропічній літоралі).

Функціями живої речовини в біосфері є:

■ газова – вплив живих організмів на газовий склад атмосфери (утворення кисню, виділення вуглекислого газу, фіксація Нітрогену тощо);

■ концентраційна – поглинання живими організмами певних хімічних елементів і їх накопичення (накопичення молюсками в черепашках Кальцію, діатомовими водоростями, хвощами, злаками – сполук Силіцію, морськими водоростями – Йоду);

■ окиснювально-відновна – живі організми окиснюють та відновлюють певні сполуки (залізо-, сіркобактерії);

■ біохімічна – синтез і розщеплення органічних сполук, що обумовлює біологічний колообіг та біогенну міграцію атомів.

Роль живих організмів у перетворенні оболонок Землі Живі організми беруть участь у перетворенні оболонок Землі, тобто забезпечують планетарну роль живої речовини.

За участю живого відбувається:

■ Утворення осадових порід (вапняк із черепашок молюсків).

■ Утворення корисних копалин (кам'яне вугілля із вимерлих хвощів, плавунів і папоротей, поклади сірки сіркобактеріями).

■ Руйнування гірських порід (лишайники).

■ Утворення ґрунту (ґрунтові бактерії).

■ Утворення кисню, з якого формується озоновий екран Землі (рослини, ціанобактерії).

■ Вплив на концентрацію азоту та утворення оксидів Нітрогену, амоніаку.

■ Вплив на концентрацію вуглекислого газу (тварни в результаті дихання).

■ Заболочування (торфові мохи) та ін.