Розділ «Будова та функції кровоносних судин»

Кровоносні судини – еластичні трубки, якими кров транспортується до всіх органів і тканин, а потім знову збирається до серця. Вивченням кровоносних судин, поряд із лімфатичними, займається розділ медицини – ангіологія. Кровоносні судини утворюють: а) макроциркуляторне русло – це артерії і вени, якими кров рухається від серця до органів і повертається до серця; б) мікроциркуяяторне русло – включає в себе капіляри, артеріоли й венули, розташовані в органах, які забезпечують обмін речовин між кров'ю і тканинами.

Артерії – кровоносні судини, якими кров рухається від серця до органів і тканин. Стінки артерій мають три шари:

• зовнішній шар побудований з пухкої сполучної тканини, у ньому проходять нерви, що регулюють розширення і звуження судин;

• середній шар складається з гладком'язової оболонки і еластичних волокон (завдяки скороченню чи розслабленню м'язів може змінюватися просвіт судин, регулюючи течію крові, а еластичні волокна надають судинам пружності);

• внутрішній шар – утворений особливою сполучною тканиною, клітини якої мають дуже гладкі оболонки, що не перешкоджають руху крові.

Залежно від діаметру артерій, у них змінюється і будова стінки, тому виділяють три типи артерій: еластичного (наприклад, аорта, легеневий стовбур), м'язового (артерії органів) і змішаного, або м'язово-еластичного (наприклад, сонна артерія) типу.

Капіляри – найдрібніші кровоносні судини, які з'єднують між собою артерії і вени та забезпечують обмін речовин між кров'ю і тканинною рідиною. їх діаметр – близько 1 мкм, загальна поверхня всіх капілярів тіла складає 6300 м2. Стінки складаються з одного шару плоских епітеліальних клітин – ендотелію. Ендотелій – це внутрішній шар плоских, витягнутих у довжину клітин з нерівними хвилястими краями, яким вистелені капіляри, а також усі інші судини і серце. Ендотеліоцити продукують низку фізіологічно активних речовин. Серед них – оксид азоту, що викликає розслаблення гладких міоцитів, зумовлюючи цим розширення судин. В органах капіляри забезпечують мікроциркуляцію крові й утворюють сітку, але можуть формувати і петлі (наприклад, у сосочках шкіри), а також клубочки (наприклад, у нефронах нирок). Різні органи мають різний рівень розвитку капілярної сітки. Наприклад, у шкірі на 1 мм2 є 40 капілярів, а в м'язах – близько 1000. Значний розвиток капілярної сітки має сіра речовина органів ЦНС, ендокринні залози, скелетні м'язи, серце, жирова тканина.

Вени – кровоносні судини, якими кров рухається від органів і тканин до серця. Вони мають таку саму будову стінок, як і артерії, але тонші і менш еластичні. У середніх і деяких великих венах є півмісяцеві клапани, що забезпечують течію крові тільки в одному напрямку. Вени є м'язові (порожнисті) і безм'язові (сітківки ока, кісток). Руху крові по венах до серця сприяють всмоктувальна дія серця, розтягнення порожнистих вен у грудній порожнині під час вдихання повітря, наявність клапанного апарату.

Порівняльна характеристика судин