Розділ «Тема 80. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ»

Узагальнюючий характер мають також уявлення про морфологічні шляхи досягнення біологічного прогресу.

Ароморфози (морфофізіологічний прогрес) – еволюційні зміни, які підвищують рівень організації організму в цілому і відкривають нові можливості для пристосування до різноманітних умов існування. Приклади ароморфних еволюційних змін: виникнення кровоносної системи у кільчаків, поява серця у молюсків, виникнення щелеп у риб, поява насіння у насінних папоротей, утворення квітки й плоду у покритонасінних та ін.

Ідіоадаптації – еволюційні зміни, які мають характер пристосування до певних умов і не змінюють рівень організації організмів. Приклади ідіоадаптивних змін: різноманітна будова квіток покритонасінних, кінцівок у ссавців.

Загальна дегенерація (морфофізіологічний регрес) – явище спрощення організмів у процесі еволюції. Приклади загальнодегенеративних змін: зникнення у паразитів органів чуттів, травної системи та ін.

В історії розвитку органічного світу різні шляхи еволюції взаємопов'язані. Ароморфози визначають етапи у розвитку органічного світу, піднімаючи організацію групи на вищий рівень еволюції і відкриваючи перед нею нові можливості для освоєння середовища. Подальший розвиток іде шляхом ідіоадаптацій, які забезпечують освоєння доступної різноманітності умов. При переході організмів у простіші умови формування пристосувань супроводжується спрощенням будови.

Шляхи еволюції органічного світу, чергуючись і поєднуючись, ведуть до ускладнення, прогресивної спрямованості розвитку живої природи, до виникнення доцільності організмів.

Еволюція груп загалом має прогресивний характер і відбувається у двох напрямах: алогенез (кладогенез) і арогенез (анагенез). При алогенезі розвиток групи відбувається в межах однієї адаптивної зони за принципом ідіоадаптацій, коли морфофізіологічні зміни в організмі не приводять ні до істотного ускладнення, ні до спрощення його організації. Арогенез супроводжується переходом групи в іншу адаптивну зону шляхом вироблення ароморфозів.