Розділ «Тема 80. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ»

Перша половина XIX століття ознаменувалась багатьма відкриттями в різних галузях біології.

Успіхи біології у першій половині XIX століття

Отже, успіхи природничих наук, а також географічні відкриття, практика сільського господарства стали передумовами подальшого розвитку еволюційного вчення, оскільки з'явилося багато нових даних про будову і життєдіяльність живих організмів, про змінність живої природи, що потребувало систематизації та теоретичного пояснення. У суспільстві виникла потреба в теорії, яка б змогла пояснити, як і чому змінюються організми.

Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна Англійський вчений Чарлз Дарвін (1809-1882) – один із найвидатніших біологів світу. Його еволюційна гіпотеза, відома під назвою "дарвінізм", понад 100 років була

Чарлз Дорвім

теоретичним підґрунтям біології. Основними науковими працями Ч. Дарвіна є "Походження видів шляхом природного добору" (1859), "Зміна домашніх тварин і культурних рослин" (1868), "Походження людини і статевий добір" (1871), "Самозапилення і перехресне запилення" (1876) та ін.

Рушійними силами еволюції Дарвін вважав спадкову мінливість і природний добір. Дарвін зібрав численні докази мінливості організмів, які проживають біля людини, та організмів різних видів у природі. В умовах одомашнення на основі спадкової мінливості організмів шляхом штучного відбору людина створила численні породи домашніх тварин і сорти культурних рослин.

Аналогічно Дарвін прийшов до висновку, що і в природних умовах діє чинник, що направляє еволюцію організмів, – природний відбір. Дарвін показав, що в природі організмам будь-якого виду властива постійна боротьба за існування, що складається з їх взаємодій з чинниками зовнішнього середовища і внутрішньо- та міжвидової конкуренції. Результатом спадкової мінливості організмів і боротьби за існування є природний добір – переважне виживання і участь у розмноженні найбільш пристосованих особин кожного виду. Наслідком природного добору є адаптації, видоутворення і прогресивна еволюція живої природи. Окремий випадок природного добору – статевий, що забезпечує розвиток ознак, пов'язаних з функцією розмноження.

Основні положення теорії еволюції Ч. Дарвіна

1. Еволюція полягає в безперервних пристосувальних змінах видів.

2. Кожний вид здатний до необмеженого розмноження.

3. Рушійні сили еволюції та механізм змін організмів:

• основою для еволюції є невизначена (спадкова) мінливість: зміни в організмів можуть бути корисні, шкідливі або нейтральні;

• необмеженому розмноженню перешкоджає обмеженість життєвих ресурсів і більша частина особин гине в боротьбі за існування,

• вибіркове виживання і розмноження найбільш пристосованих особин

Ч. Дарвін назвав природним добором.

4. Під дією природного добору групи особин одного виду накопичують з покоління в покоління різні пристосувальні ознаки і перетворюються в нові види.

5. Нові породи тварин і сорти рослин утворюються під впливом штучного добору.

Значення теорії еволюції Ч. Дарвіна для розвитку природознавства було надзвичайно великим: а) було розкрито наукові основи рушійних сил еволюції і цим стверджено історичний метод пізнання, який орієнтував дослідників не лише на опис явищ природи, а і на пояснення їх суті, на встановлення причин явищ, етапів розвитку; б) доведено, що рушійні сили розвитку природи містяться в ній самій.

Водночас з огляду на тогочасний рівень розвитку біології, вчення Ч. Дарвіна мало ряд недоліків: залишалась нез'ясованою природа спадкової мінливості, елементарною одиницею еволюції вважалася особина, на яку діє природний добір, поняття "вид" залишилось таким самим, як його запропонував К. Лінней.