Рекомендується виконувати огляду трупа в такій послідовності: місцезнаходження трупа, положення та поза трупа; предмети на трупі та безпосередньо біля нього; одяг та взуття трупа; загальні відомості про труп; наявність та прояв трупних змін; ознаки переживання тканин; особливості частин тіла трупа та їх ушкодження; ложе трупа.
Положення трупа буває: труп лежить, сидить, стоїть, висить (повне висіння; неповне висіння – у положенні стоячи, сидячи, на колінах, лежачи) тощо.
Поза – умисно чи мимовільно надане тілу положення. Поза трупа – взаємне розміщення частин тіла трупа одна відносно іншої. Під час опису пози трупа слід зазначити положення голови відносно середньої лінії тіла (нахилена вліво, вправо), сагітальної (повернена вправо, уліво) та фронтальної (нахилена вниз, відхилена назад) площин. Далі вказують на положення голови (торкається підборіддям грудей, лівою щокою торкається зони лівого плечового суглоба тощо). Опис верхніх та нижніх кінцівок виконують із зазначенням положення їх у цілому або окремих їхніх сегментів відносно сагітальної та фронтальної площин (відведена вправо, уліво, назад, під яким кутом), зігнуті та розігнуті, де і яких частин тіла торкаються. Трапляються випадки, коли труп має специфічну позу: "позу боксера", позу "калачиком", позу людини, що спить, тощо. Під час опису пальців верхніх кінцівок слід указати їх позицію (зігнуті, зігнуті в кулак, розігнуті). Опис пози трупа повинен бути таким, щоб за необхідності позу можна було реконструювати.
Трапляються випадки, коли труп є "неповним". "Неповний труп" – труп, що не має певних відокремлених частин тіла. Це свідчить, як правило, про зміну його початкової пози або місцезнаходження. Це буває тоді, коли частини трупа розтягають тварини або тоді, коли злочинець не встиг закінчити розчленування трупа та винести його з місця злочину повністю. Експерт описує всі виявлені на місці події частини трупа.
Під одягом розуміють сукупність предметів (в т.ч. взуття), що людина носить для захисту тіла від негативних впливів зовнішнього середовища, він виконує також естетичні функції, віддзеркалює статеві, вікові та національні особливості.
Одяг може бути речовим доказом за наявності на ньому ушкоджень, нашарувань або забруднень, що виникли в зв'язку із травмою. Пошкодження на одягові бувають основним джерелом інформації щодо характер} травми в разі, коли зроблено хірургічну обробку рани, а також у разі дослідження скелетованих, гнилих та розчленованих трупів та в інших випадках. Велике значення має дослідження одягу для вирішення питання щодо форми та розмірів колючої та колючо-різальної зброї, а взуття – для вирішення питання про напрямок удару за слідами ковзання. Одяг є важливою ознакою для ідентифікації особи.
Важливим етапом огляду місця події за участю лікаря є виявлення об'єктів біологічного походження: слідів крові, виділень організму (сперма, слина, сеча, піт, кал тощо), інших речових доказів (медичних документів, ліків, залишків їжі тощо). Опис слідів біологічного походження буде наведено в розділу про судово-медичну експертизу речових доказів.
Ознаками переміщення трупа (зміни первинної пози та місцезнаходження трупа) можуть бути: виявлення слідів волочіння тіла; невідповідність ранніх трупних змін, зокрема, трупних плям, позі трупа; невідповідність ложа трупа ушкодженням, які є на ньому, та трупним явищам; ознаки інсценування самогубства або нещасного випадку; розчленування трупа. Усі ці ознаки заносяться до протоколу огляду місця події.
Ложе трупа – поверхня, на якій знайдено труп.
У межах ложе трупа виділяють три зони:
• 1) власне ложе (поверхня, що безпосередньо контактує із трупом);
• 2) зона проектування (обмежена проекцією силуету трупа);
• 3) зона трупних виділень (ділянка поверхні, по якій розтікаються продукти розкладу трупа).
Під час опису ложе трупа зазначають характер поверхні (підлога дерев'яна чи інша, сніг, ґрунт тощо), наявність відбитка тіла трупа, забруднення та певних предметів. Якщо труп знайдено на відкритій місцевості влітку, то під ним трава може бути пожовклою через зникнення в ній хлорофілу – це свідчить про те, що труп лежить не менше 6-8-ми днів, а через 11-20 діб трава гине. У разі виявлення трупа взимку під ним може не бути снігу, що дозволяє орієнтовно визначити час події (мал. 183). У ложе трупа можуть бути (як і на самому трупі) личинки мух (на 7-й день від початку їх розвитку). Личинки, лялечки та комахи під трупом у ґрунті можуть бути на глибині до 15-20 см; їх слід зібрати для ентомологічного дослідження.
Мал. 183. Труп переміщено й помітним є те, що під ним сніг відсутній.
У разі перебування трупа у воді, що може бути зумовлене втепленням, смертю у воді внаслідок захворювань чи травми, викиданням трупа у воду тощо, лікар-експерт повинен описати виявлені ним ознаки перебування трупа у воді: мокрий одяг, мокре волосся, ''гусяча” шкіра, зморщування сосків, навколососкових кружал і мошонки, червоний колір трупних плям, мацерація шкіри тощо.
Дослідження трупа
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його“ на сторінці 2. Приємного читання.
