Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

Судова медицина

Рекомендується виконувати огляду трупа в такій послідовності: місцезнаходження трупа, положення та поза трупа; предмети на трупі та безпосередньо біля нього; одяг та взуття трупа; загальні відомості про труп; наявність та прояв трупних змін; ознаки переживання тканин; особливості частин тіла трупа та їх ушкодження; ложе трупа.

Положення трупа буває: труп лежить, сидить, стоїть, висить (повне висіння; неповне висіння – у положенні стоячи, сидячи, на колінах, лежачи) тощо.

Поза – умисно чи мимовільно надане тілу положення. Поза трупа – взаємне розміщення частин тіла трупа одна відносно іншої. Під час опису пози трупа слід зазначити положення голови відносно середньої лінії тіла (нахилена вліво, вправо), сагітальної (повернена вправо, уліво) та фронтальної (нахилена вниз, відхилена назад) площин. Далі вказують на положення голови (торкається підборіддям грудей, лівою щокою торкається зони лівого плечового суглоба тощо). Опис верхніх та нижніх кінцівок виконують із зазначенням положення їх у цілому або окремих їхніх сегментів відносно сагітальної та фронтальної площин (відведена вправо, уліво, назад, під яким кутом), зігнуті та розігнуті, де і яких частин тіла торкаються. Трапляються випадки, коли труп має специфічну позу: "позу боксера", позу "калачиком", позу людини, що спить, тощо. Під час опису пальців верхніх кінцівок слід указати їх позицію (зігнуті, зігнуті в кулак, розігнуті). Опис пози трупа повинен бути таким, щоб за необхідності позу можна було реконструювати.

Трапляються випадки, коли труп є "неповним". "Неповний труп" – труп, що не має певних відокремлених частин тіла. Це свідчить, як правило, про зміну його початкової пози або місцезнаходження. Це буває тоді, коли частини трупа розтягають тварини або тоді, коли злочинець не встиг закінчити розчленування трупа та винести його з місця злочину повністю. Експерт описує всі виявлені на місці події частини трупа.

Під одягом розуміють сукупність предметів (в т.ч. взуття), що людина носить для захисту тіла від негативних впливів зовнішнього середовища, він виконує також естетичні функції, віддзеркалює статеві, вікові та національні особливості.

Одяг може бути речовим доказом за наявності на ньому ушкоджень, нашарувань або забруднень, що виникли в зв'язку із травмою. Пошкодження на одягові бувають основним джерелом інформації щодо характер} травми в разі, коли зроблено хірургічну обробку рани, а також у разі дослідження скелетованих, гнилих та розчленованих трупів та в інших випадках. Велике значення має дослідження одягу для вирішення питання щодо форми та розмірів колючої та колючо-різальної зброї, а взуття – для вирішення питання про напрямок удару за слідами ковзання. Одяг є важливою ознакою для ідентифікації особи.

Важливим етапом огляду місця події за участю лікаря є виявлення об'єктів біологічного походження: слідів крові, виділень організму (сперма, слина, сеча, піт, кал тощо), інших речових доказів (медичних документів, ліків, залишків їжі тощо). Опис слідів біологічного походження буде наведено в розділу про судово-медичну експертизу речових доказів.

Ознаками переміщення трупа (зміни первинної пози та місцезнаходження трупа) можуть бути: виявлення слідів волочіння тіла; невідповідність ранніх трупних змін, зокрема, трупних плям, позі трупа; невідповідність ложа трупа ушкодженням, які є на ньому, та трупним явищам; ознаки інсценування самогубства або нещасного випадку; розчленування трупа. Усі ці ознаки заносяться до протоколу огляду місця події.

Ложе трупа – поверхня, на якій знайдено труп.

У межах ложе трупа виділяють три зони:

• 1) власне ложе (поверхня, що безпосередньо контактує із трупом);

• 2) зона проектування (обмежена проекцією силуету трупа);

• 3) зона трупних виділень (ділянка поверхні, по якій розтікаються продукти розкладу трупа).

Під час опису ложе трупа зазначають характер поверхні (підлога дерев'яна чи інша, сніг, ґрунт тощо), наявність відбитка тіла трупа, забруднення та певних предметів. Якщо труп знайдено на відкритій місцевості влітку, то під ним трава може бути пожовклою через зникнення в ній хлорофілу – це свідчить про те, що труп лежить не менше 6-8-ми днів, а через 11-20 діб трава гине. У разі виявлення трупа взимку під ним може не бути снігу, що дозволяє орієнтовно визначити час події (мал. 183). У ложе трупа можуть бути (як і на самому трупі) личинки мух (на 7-й день від початку їх розвитку). Личинки, лялечки та комахи під трупом у ґрунті можуть бути на глибині до 15-20 см; їх слід зібрати для ентомологічного дослідження.

Труп переміщено й помітним є те, що під ним сніг відсутній.

Мал. 183. Труп переміщено й помітним є те, що під ним сніг відсутній.

У разі перебування трупа у воді, що може бути зумовлене втепленням, смертю у воді внаслідок захворювань чи травми, викиданням трупа у воду тощо, лікар-експерт повинен описати виявлені ним ознаки перебування трупа у воді: мокрий одяг, мокре волосся, ''гусяча” шкіра, зморщування сосків, навколососкових кружал і мошонки, червоний колір трупних плям, мацерація шкіри тощо.

Наступний розділ:

Дослідження трупа

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його
  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами