Мал. 180. Номограма для визначення давності смерті у випадку температури навколишнього середовища (повітря) +23,2°С та вище (С. Henbge).
Таблиця 52
Строки розвитку та зникання трупного заклякання в окремих групах м'язів
(В.Е. Локтев, Б.А. Федосюткин)
| Група м'язів | Час появи трупного заклякання (год.) | Час зникання трупного заклякання (год.) | ||
| мінімум | максимум | мінімум | максимум | |
| Нижня щелепа | 2 | 6 | 24 | 40 |
| Шия, пальці рук та ніг | 3 | 7 | 28 | 41 |
| Передпліччя | 4 | 8 | 30 | 44 |
| Плечі | 6 | 10 | 31 | 46 |
| Стегна | 7 | 11 | 31 | 46 |
| Стінка живота | 8 | 12 | 35 | 50 |
Одним з критеріїв визначення давності настання смерті є ознаки переживання тканин (син.: посмертні, суправітальні реакції), що являють собою здатність тканин трупа певний час після настання смерті (до розвитку "клітинної смерті") реагувати на механічне, електричне та хімічне подразнення.
Механічне подразнення м'язів шляхом удару середньої сили неврологічним молотком викликає в перші 2-2,5 год. після смерті локальне скорочення м'язів. Протягом 6-8-ми год. після смерті від сильного удару тупим твердим предметом виникає ідіомускулярна пухлина (м'язовий валик).
Електрична збудливість м'язів визначається за допомогою спеціальних приладів; інформативним є електроподразнення м'язів рота та ока (табл. 53).
Реакція зіниць виникає внаслідок введення 1%-го розчину пілокарпіну чи атропіну (адреналіну) у передню камеру ока.
Можливе також визначення давності настання смерті за суправітальними реакціями шляхом визначення реакції потових залоз, визначення спроможності тканин змінювати забарвлення під час фарбування внаслідок посмертних змін.
У таблиці 53 наведено зведені дані про критерії визначення давності настання смерті.
Таблиця 53
Зведені дані для визначення давності настання смерті (за умови перебування трупа без верхнього одягу в умовах кімнатної температури)
| Ознака | Строк після смерті | Виразність ознаки |
| 1 | 2 | 3 |
| Феномен Белоглазова | Виразний через 15 хв. після смерті | |
| Плями Лярше | Виявляються через 2-3 години після смерті у разі відкритих очей | |
| Механічне подразнен- ня м'язів у точках Zsako | до 1 год.. | виразне скорочення м'язів |
| 2-3 год.. | Окремі фібриляції м'язів | |
| Ідіомускулярна пухли- на | 0-3 год. | Добре виражена |
| 4-6 год. | Слабо виражена | |
| 10-12 год | Заглиблення на місці удару | |
| Електричне подразнення м'язів ока | 0-3 год. | Стиснення вій, скорочення м'язів всього обличчя |
| 4-6 год. | Змикання вій | |
| 10-12 год | Фібриляція м'язів вій | |
| Електричне подразнення м'язів рота | 0-3 год. | Скорочення м'язів рота, шиї змикання вій |
| 4-6 год. | Скорочення м'язів рота | |
| 10-12 год | Фібриляція м'язів рота | |
| Подразнення м'язів райдужки ока пілокарпіном | 0-3 год. | Звуження зіниці протягом 3-5 сек. |
| 4-12 год. | Звуження зіниці протягом 6-15 сек. | |
| 24 год. | Звуження зіниці протягом 20-30 сек | |
| Електричне подразнення м'язів райдужки ока | 0-3 год. | Швидке звуження зіниці понад 1/2 діаметра |
| 4-6 год. | Звуження та деформація зіниці | |
| 10-24 год | Слабко виразна деформація зіниці (помітна лише при збільшенні) | |
| Охолодження трупа на дотик | До 1 год. | Труп теплий |
| 2-3 год. | Охолодження відкритих частин тіла | |
| 4-6 год. | Охолодження під одягом | |
| 10-12 год | Виразне охолодження під одягом | |
| Ректальна температура | 4-6 год. | +34°С |
| 10-12 год | +29 – +30°С | |
| 24 год. | +21 – +22°С | |
| 36 год | Дорівнює температурі навколишнього середовища | |
| Трупні плями | До 1 год. | Відсутні |
| 2-6 год. | Внаслідок натискання пальцем зникають та швидко відновлюються | |
| 10-12 год | Зникають та відновлюються через 3-5 хв. | |
| 24 год | Бліднуть та відновлюються через 10- 15 хв. | |
| 36 год | Бліднуть та відновлюються через 15- 25 хв | |
| 2 доби – 2 тижні | Не бліднуть | |
| М'язове задубіння | До 1 год. | Відсутнє |
| 2-3 год. | Є в жувальних м'язах | |
| 4-12 год. | Охоплює всі м'язи тіла | |
| 24 -36 год. | Добре виразне | |
| 2 -3 доби | Початок зникання задубіння | |
| 1 тиждень | Закінчення зникання задубіння | |
| Гниття | 36 год. | Трупна зелень у здухвинній ділянці |
| 2 -3 доби | Трупна зелень живота | |
| 1 тиждень | Трупна зелень по всій шкірі; гнильна венозна сітка; початок гнильної емфіземи | |
| 2 тижні | Виразна гнильна емфізема, гнильні пухирі; виразна гнильна венозна сітка; виділення рідини з рота та носа | |
| Мухи | 4-12 год. | Відкладання яєць |
| 24 год. | Поява личинок | |
| 36 год. -1 тиждень | Збільшення розмірів личинок | |
| 2 тижні | Початок заляльковування |
Дослідження динаміки активності окремих ферментів (лактат-, сукцинат-, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, кислої та лужної фосфатаз, катепсинів) холін- та цитохромоксидазної активності разом з іншими методами дозволяє досить точно визначити давність настання смерті протягом перших 48 год.
Давність настання смерті у випадку утопленим або тривалість перебування у воді визначають за виразністю мацерації шкіри (дані наведені в розділі про утопленим).
Дані судово-медичної ентомологія про будову, розвиток та життєдіяльність деяких видів комах, що приймають участь у руйнування трупа використовуються в судово-медичній експертній практиці для вирішення питання про давності настання смерті. У попередніх розділах наведено дані про строки руйнування трупа внаслідок дії ентомофауни.
Найбільше значення для руйнування трупа мають мухи – двокрилі коротковусі комахи підряду Bmchycera Cyclorrhapha; мухи некрофаги (падальні мухи) переважно харчуються трупами, м'ясними залишками. У судовій медицині циклічність розвитку мух використовується для орієнтовного визначення давності настання смерті шляхом виконання ентомологічної експертизи.
У теплу пору року після настання смерті біля очей, носа та рота покійника мухи відкладають яйця. На другу добу з'являються личинки черв'якоподібної форми, що поїдають тканини трупа. На другому тижні вони потовщуються до 0,3-0,4 см та мають довжину до 1,5 см. У кінці другого тижня з'являються лялечки, що утворюють псевдококони, або пупарії, у яких містяться лялечки. Личинки окремих видів мух занурюються в землю на глибину 15-20 см. Через 15-30 діб із лялечок виходять дорослі мухи. Огляд трупа вимагає опису проявів розвитку мух, збирання личинок та лялечок для виконання ентомологічної експертизи.
Можливе також визначення давності настання смерті за змінами трави та ентомологічними даними в ложе трупа (під трупом) або за ступенем проростання рослин через скелетований труп (за даними ботанічної експертизи).
Визначення давності поховання – експертне визначення часу поховання, як правило, за наявності пізніх змін на трупі. Якщо на трупі збереглися м'які тканини, то давність поховання визначається з урахуванням умов поховання (характер ґрунту, вологість, температура) за проявом гниття, муміфікації, утворенням жировоску. При цьому слід визначити чи не виконувалося бальзамування, яке суттєво впливає на руйнування трупа.
У випадку ексгумації скелетованого трупа визначення давності поховання можливе за даними дослідження кісток: макроскопічного та мікроскопічного дослідження, емісійного спектрального аналізу, виявлення білків та ознак декальцинації, але з обов'язковим урахуванням умов поховання (характер ґрунту, вологість тощо). Повний розклад м'яких тканин трупа, у т.ч. зв'язок та хрящів, за умови поховання трупів без домовини в малогумусному ґрунті, розвивається приблизно через 2-3 роки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення давності настання смерті та давності поховання“ на сторінці 2. Приємного читання.
