Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

Судова медицина

Смерть клінічна – стан організму, що настає після припинення серцевої діяльності та дихання та триває 3-5 хв., тобто до початку незворотних змін у вищих відділах ц.н.с.

Смерть індивідуальна – момент, коли під час розвитку смерті порушується інтегративна діяльність ц.н.с.; життєдіяльність інших органів та тканин, у т.ч. і стовбурної частини головного мозку, ще може бути поновленою. Індивідуальна смерть розвивається через короткий проміжок часу (3-6 хв.) після клінічної смерті.

Смерть біологічна – останній етап помирання, що характеризується розвитком у організмі незворотних змін. У різних тканинах та органах ці зміни розвиваються не одночасно.

Проміжок часу між смертю клінічною та смертю біологічною називають "проміжним життям” це одна з фаз помирання (проміжна стадія).

“Смерть клітинна” – проміжок часу від моменту настання смерті організму як цілого до повної загибелі окремих органів та тканин; клітинна смерть триває до 20 год. і характеризується наявністю суправітальних реакцій у тканинах, що переживають. Переживання тканин у судово- медичній практиці дозволяє визначити давність настання смерті.

Смерть мозку (син. мозкова смерть) – патологічний стан, пов'язаний із тотальним некрозом головного мозку, а також перших шийних сегментів (С1-2) спинного мозку зі збереженням серцевої діяльності та газообміну за умови безперервної штучної вентиляції легень. При цьому збільшується маса головного мозку, тканина його стає в'ялою, з'являються субарахноїдальні крововиливи, у шийних сегментах спинного мозку іноді спостерігається картина геморагійного інфаркту.

Смерть мозку зумовлена припиненням кровообігу в головному мозку, що виникає внаслідок швидкого підвищення внутрішньочерепного тиску до рівня системного артеріального тиску. Діагностується мозкова смерть за даними електроенцефалографії, яка свідчить про т.зв. електричне мовчання кори головного мозку. Поняття "смерть мозку” не ідентичне поняттю "смерть біологічна”, хоча вона настане обов'язково. Час, протягом якого під час мозковій смерті може зберігатися, або медикаментозно підтримуватися більш або менш адекватна серцева діяльність, за умови виконання штучної вентиляції легень, коливається від кількох годин до 5- 6 діб, іноді до 4 тижнів. Для констатації смерті мозку використовується електроенцефалографія – метод електрофізіологічного об'єктивного дослідження функціонального стану головного мозку, який грунтується на графічній реєстрації його біопотенціалів.

Смерть уявна (летаргія) син.: "мале життя", істеричний сон, летаргічний сон, уявна смерть – стан патологічного сну з більш-менш виразним ослабленням фізіологічних проявів життя, з нерухомістю, значним зменшенням обміну та зменшенням або відсутністю реакції на звукові, тактильні та больові подразники. Причини виникнення летаргії до кінця не з'ясовані.

У судово-медичного експерта іноді виникає необхідність встановити або виключити факт летаргії під час огляду трупа на місці події. У разі підозри на уявну смерть слід надати першу медичну допомогу та направити потерпілого до лікарні. Якщо летаргія не діагностується, то можливий розтин "трупа" уявно померлої людини, що в судово-медичній практиці трапляється дуже рідко, бо на час розтину вже є вірогідні ознаки смерті (трупні плями, задубіння трупа тощо).

Таким чином, помирання людини це складний багатоетапний процес, який можна зобразити схематично (мал. 167).

У судовій медицині традиційно розрізняють насильницьку та ненасильницьку смерть.

Насильницька смерть – категорія смерті, яка визначається тим, що смерть людини настала внаслідок ушкоджувальної дії на організм різних чинників навколишнього середовища. Залежно від характеру зовнішніх чинників розрізняють насильницьку смерть від механічних ушкоджень, гострої гіпоксії, дії критичних температур, електрики, променевої енергії, високого та низького атмосферного тиску, отруєння тощо.

У соціально-правовому відношенні виділяють групи обставин та умови, за яких чинник навколишнього середовища був спрямований на людину та призвів до насильницької смерті. Такі обставини та умови об'єднані в юридичних поняттях роду насильницької смерті, якими є вбивство, самогубство та нещасний випадок. Питання про рід насильницької смерті визначається не судово-медичним експертом, а органами слідства та судом за даними судово-медичної експертизи та з урахуванням обставин конкретного випадку. Цей рід смерті є юридичним поняття та вимагає визначення з урахуванням умислу та заподіяння ушкоджень.

Схематичне зображення фаз помирання (W. Dürwald): A – у випадку повільного помирання; Б – у випадку швидкої смерті.

Мал. 167. Схематичне зображення фаз помирання (W. Dürwald): A – у випадку повільного помирання; Б – у випадку швидкої смерті.

Насильство – певна дія на людину різних чинників навколишнього середовища, що, порушуючи фізіологічні функції або анатомічну цілісність тканин та органів, призводять до розладу здоров'я, або до смерті. До таких чинників належать: механічна травма, вплив критичних температур, електрики, хімічних речовин, атмосферного тиску, іонізуючого випромінювання тощо. Заподіяні шляхом насильства ушкодження є предметом слідства та об'єктом судово-медичної експертизи. Наслідком насильства є знаки насильства – сліди, що виникають на шкірі від дії зовнішніх чинників (садна, синці, рани тощо). Під час експертної оцінки знаків насильства слід мати на увазі можливість їх штучного походження з метою симуляції нападу, пограбування тощо.

Убивство – навмисне або через необережність протиправне позбавлення людини життя; рід насильницької смерті. Воно може бути заподіяне шляхом фізичної дії на організм людини (заподіянням механічних ушкоджень, задушенням тощо), з використанням природних сил та явищ (утоплення, переохолодження тіла), а також джерел підвищеної небезпеки (електричний струм, автотранспортні засоби, різні механізми тощо). Убивство може бути наслідком бездіяльності особи, обов'язком якої є відвернення небезпечних для життя обставин, якщо була така можливість. У всіх випадках між діями та бездіяльністю винного та смертю потерпілого має бути визначеним причинний зв'язок (причинність), у розкритті якого значна роль належить судово-медичній експертизі. Установлення факту вбивства – прерогатива органів слідства та суду.

Судово-медичний експерт повинен визначити наявність ушкоджень та визначити зв'язок їх із настанням смерті. Оскільки умисел або необережність неможливо визначити шляхом аналізу ушкоджень, що стали причиною смерті внаслідок дії, або бездіяльності іншої особи, судово- медичний експерт діагностує лише категорію смерті (насильницька, ненасильницька) та її вид (причину), але не рід смерті (убивство, самогубство, нещасний випадок).

Самогубство (син. суїцид) – умисне позбавлення себе життя; один із різновидів насильницької смерті. Воно може бути заподіяне активним (нанесення ушкоджень, повішення, утоплення, отруєння тощо) та пасивним шляхом (голодування). У всіх випадках самогубства труп обов'язково підлягає судово-медичній експертизі. Визначення самогубства як роду насильницької смерті не належить до компетенції судово-медичний експерта, бо не може бути визначене лише за даними медичного характеру та є прерогативою судово-слідчих органів. Незакінчене самогубство – суїцидальна спроба, буває істинне та демонстративне – з метою залякування оточуючих.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа
  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами