– тривалість впливу;
– можливість отримання електротравми за даних умов.
Електротравма – травма, спричинена дією на організм електричного струму; її слід відрізняти від ушкодження вольтовою дугою (опік, світлове ураження очей). Електротравма виникає внаслідок дії на організм технічної та атмосферної електрики (блискавки). У разі смертельного ураження призначається судово-медична експертиза для визначення причини смерті та обставин, у випадку несмертельного ураження – для визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження, а також ступеня стійкої втрати працездатності.
Результат дії електрики на організм людини визначається багатьма чинниками: силою струму, що проходить через організм (смертельним є струм понад 0,05-0,1 ампер); станом організму; „петлею струму” (найнебезпечнішим є варіант, коли струм проходить через серце чи голову) (мал. 127). Окрім наведених варіантів „петель струму” можливо проходження струму й через інші ділянки тіла, у т.ч. й через голову чи тулуб людини. Смерть розвивається внаслідок зупинки дихання чи серцевої діяльності.
Мал. 127. Різновиди напрямків протікання електричного струму через тіло людини (різновиди петель струму) (Смольянинов В.М., 1975): 1- права повна петля струму; 2 – ліва повна петля струму; 3 – права петля струму; 4 – ліва петля струму; 5 – права коса петля струму; 6 – ліва коса петля струму; 7 – верхня петля струму; 8 – поперечна петля струму; 9 – нижня петля струму.
Трапляються випадки ураження "шаговою напругою" – внаслідок наявності різниці потенціалів на ґрунті, що утворюється біля обірваної високовольтної лінії електромережі чи розряді блискавки в землю (мал. 128). У таких випадках струм проходить від однієї ноги до другої – по нижній "петлі струму", але коли внаслідок судом людина падає, то нижня петля перетворюється в повну, яка є більш небезпечною.
Мал. 128. Схема ураження технічною електрикою за рахунок шагової напруги; А – місце падіння провідника електричного струму високої напруги; Б, В – точки на поверхні ґрунту між якими виникає різниця потенціалів, яка спричиняє ураження електричним струмом.
Для діагностики електротравми найбільше значення мають знаки струму або електромітка – своєрідне ушкодження шкіри, яке виникає на місці контакту із джерелом струму, найчастіше на кистях рук. Електромітка являє собою ущільнені, сірувато-жовті, гладкі, підвищені ділянки запалі в центрі. Форма її часто відповідає формі провідника електроструму. Якщо мало місце ураження вольтовою дугою, то розвивається обвуглювання тканин. Відбувається металізація шкіри. Електромітка може мати вигляд садна, поверхневої рани, нагадує колено-різані та колеш рани, іноді рани з обвугленими краями (мал. 129,130), що робить схожими їх на вогнестрільні рани, але вони не мають ранового каналу.
У діагностиці електротравми важлива роль належить гістологічному дослідженню електромітки, під час якого виявляється в роговому шарі епідермісу багато порожнин, клітини базального та частково шипуватого шару мають подовжену форму. Спектральне дослідження виконують із метою виявлення металізації.
Несмертельна електротравма може ускладнюватися розвитком електрогенного набряку та електрогенного некрозу.
Електрогенний некроз – некроз шкіри, м'яких тканин та кісток, який розвивається через 3-4 тижні після ураження електрикою. Він зумовлений ураженням судин.
Мал. 129. Електромітка у вигляді опіку та обвуглення кисті руки, внаслідок дії напруги 10 кіловольт.
Мал. 130. Те ж саме спостереження. Електромітка у вигляді садна на коліні.
Електрогенний набряк виникає внаслідок дії електрики на тканину (шкіру); локалізується найчастіше навколо електромітки, але іноді займає відносно значну поверхню – усе обличчя або цілу кінцівку.
Під час огляду осіб, які постраждали від дії електрики, часто виявляються такі наслідки: рубці, психічні порушення, різні функціональні розлади ц.н.с. та внутрішніх органів. У таких випадках судово-медична експертиза виконується за участю відповідних фахівців.
На тілі людини в разі ураження атмосферною електрикою утворюються "фігури блискавки" (кераніографія. фульгурація) – деревоподібні розгалужені лінії темно-червоного кольору на поверхні шкіри (мал. 131). У живих осіб вони зберігаються кілька днів, а на трупі швидко зникають.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Електротравма“ на сторінці 2. Приємного читання.
