Зажиттєвість ушкодження

Судова медицина

  – заподіяні внаслідок інсценування іншого виду смерті;

  – заподіяні внаслідок розчленування трупа.

Наведемо ознаки основних процесів, що притаманні зажиттєвим ушкодженням.

Запалення – комплексна місцева судинно-мезенхімальна реакція на ушкодження тканини, зумовлена дією різних агентів. Наявність мікроскопічних ознак запалення в зоні ушкодження (альтерації, ексудації, проліферації) є ознакою зажиттєвосгі ушкодження. Запалення буває альтеративним (некроз, дистрофія тканини), ексудативним (катаральним, серозним, фібринозним, геморагійним, гнійним, змішаним), проліферативним (специфічним та неспецифічним), а за перебігом – гострим, підгострим та хронічним. Демаркаційне запалення – зона запалення, що утворюється на межі живої тканини з відмерлою (навколо інфаркту, рани, пуповини у новонароджених тощо). Розвиток реакції запалення внаслідок дії крайніх температур (опіки та обмороження) є ознакою зажиттєвості ушкодження.

Дистрофія – патологічний процес, який розвивається внаслідок порушення обміну речовин і характеризується накопиченням невластивих тканині за якістю або кількістю речовин (білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин або складних сполук). Тяжкі дистрофії розвиваються внаслідок інтоксикації, порушень кровообігу тощо і можуть призводити до значних розладів функцій органів та бути причиною смерті. Наприклад, у осіб, що мали внаслідок травми внутрішньосудинний гемоліз із колапсом та згущенням крові, розвивається гемоглобінурійний нефротичний синдром. Це патологічний стан, який характеризується появою в сечі гемоглобіну та, у зв'язку з цим, розвитком дистрофічних змін в епітелії ниркових канальців. Морфологічні зміни в нирках полягають у наявності гемосидерину в канальцях нефронів та обгурацією їх кров'яним детритом. Можливий тромбоз судин. Селезінка та печінка дещо збільшені. У кістковому мозку – картина реактивного еритропоезу, еритрофагоцитоз. Причиною смерті є уремія. Гострий гемоглобінурійний нефротичний синдром є морфологічною ознакою зажиттєвосгі внутрішньосудинного гемолізу.

Некроз – змертвіння, відмирання частин тканини або органа живого організму, яке супроводжується необоротним припиненням їх життєдіяльності.

Некроз життєво важливих органів може бути причиною смерті, наприклад, інфаркт міокарда, ішемічний некроз головного мозку, некроз коркової речовини нирок (некронефроз), прогресуючий некроз печінки, гострий панкреонекроз. Некроз може закінчуватися організацією некротизованої тканини, регенерацією, утворенням кісти в головному мозкові, приєднанням гнійної інфекції тощо.

Регенерація – відновлення структур організму в процесі життєдіяльності (фізіологічна регенерація) та відновлення структур, які були втрачені внаслідок патологічних процесів (репаративна регенерація). Репаративна регенерація буває повною – відновлення втрачених структур аналогічними тканинами (регенерація епідермісу, епітелію слизових оболонок тощо) і неповною – поява, як правило, замість втраченої тканини сполучної або жирової тканини. Регенерація – провідний механізм одужання у випадку більшості травм.

Важливим чинником судово-медичного визначення зажиттєвості є судинні реакції.

Кровотеча – вихід крові за межі судини внаслідок порушення цілісності або внаслідок підвищення проникності її. Кровотеча буває від розривання, розрізання, роз'їдання патологічним процесом (пухлина, гнійне запалення тощо) стінки судини, а також внаслідок підвищення її проникності – діапедезні кровотечі (у разі наявності авітамінозу С, гіпоксії, лейкозу тощо). Кровотеча буває зовнішньою та внутрішньою. Під час внутрішньої кровотечі кров може накопичуватися в порожнинах перикарда (гемоперикард), плеври (гемоторакс), черевній порожнині (гемоперигонеум). Масивна кровотеча зумовлює розвиток гострої анемії, яка буває безпосередньою причиною смерті. Повільна, але тривала кровотеча може спричинити хронічну анемію.

Крововилив – окремий вид кровотечі, коли кров накопичується в тканинах. Накопичення крові буває у вигляді просочування тканини – геморагійна інфільтрація. Площинні крововиливи, наприклад, у шкірі, слизових оболонках – синці, а точкові – петехії або екхімози. Інший варіант крововиливу – накопичення крові в тканині з утворенням порожнини – гематома. Дрібні крововиливи в життєво важливі органи, наприклад, у стовбур головного мозку, можуть також бути причиною смерті. Зокрема, підоболонкові крововиливи, що часто розвиваються внаслідок черепно-мозкової травми та бувають причиною смерті, слід диференціювати з посмертними, які розвиваються під час спалення та замерзання трупа.

Синець (син. синяк) – крововилив у шкірі та прилеглій клітковині, що утворився внаслідок перпендикулярної або близької до цього напрямку дії удару тупого твердого предмета. Крововилив розвивається через розрив кровоносних судин. Синці мають судово-медичне значення, бо є свідченням насильства – дії тупого твердого предмета. Локалізація крововиливу в переважній більшості випадків збігається з місцем дії травмувальної сили, але іноді під дією своєї маси кров у рихлій клітковині переміщується вниз. Глибокі синці спочатку не видно, бо вони з'являються через певний час, іноді у віддаленому місці. Інколи синці за формою нагадують контактувальну поверхню травмувального предмета або мають неправильну, чи овальну форму. Розміри синців залежать не лише від кількості крові, що вилилась, а й від щільності клітковини. Товсті та глибоко розташовані синці – синього кольору (шкіра в зоні синця може бути трохи піднята), а тонкі та поверхневі – червоного. Із часом колір синців змінюється внаслідок перетворення гемоглобіну, що дає змогу визначити давність ушкодження. Синці є головною ознакою зажиттєвості ушкоджень.

Одним із методів визначення зажиттєвості ушкодження, зокрема, странгуляційної борозни, є проба Бокаріуса. Виконується так: у зоні найвиразнішої ділянки странгуляційної борозни вирізають шматок шкіри разом із незміненою тканиною, ретельно відділяють підшкірну основу, кладуть між двома предметними стеклами, затискають пальцями та роздивляються навпроти світла. Наявність дрібних крововиливів уздовж борозни, особливо в крайових валиках, свідчить про її зажитгєвість. Пробу запропонував М.С. Бокаріус у 1902 році.

Ознакою зажиттєвості ушкодження є також шок – типовий, що розвивається фазово, патологічний процес, який виникає внаслідок розладу нейрогуморальної регуляції, зумовленої екстремальними впливами (механічною травмою, опіком, електротравмою тощо); характеризується значним зменшенням кровообігу тканини, непропорціональним рівню обмінних процесів, гіпоксією та пригніченням функцій організму. Виокремлюють такі види шоку: больовий екзогенний (травматичний, опіковий, внаслідок електротравми); больовий ендогенний (кардіогенний, нефрогенний, абдомінальний, печінковий); гуморальний (гемотрансфузійний, анафілактичний, інсуліновий, токсичний у разі травматичного токсикозу); психогенний (прояв реактивного психозу).

Жирова емболія є ознакою зажиттєвості ушкодження. Вона являє собою перенесення течією крові краплин жиру діаметром 6-8 мкм та більше. Виникає в момент ушкодження або через певний час (через декілька годин або навіть діб). Розрізняють легеневу та мозкову жирову емболію, залежно від переваги симптоматики. Діагноз жирової емболії є достовірним лише у випадку, якщо труп не має ознак гниття. Д ля дослідження беруть легені з декількох ділянок, міокард правого та лівого шлуночків, головний мозок (кора, біла речовина півкуль, судинне сплетіння, мозочок), спинний мозок, нирки та інші органи. Після відповідної фіксації та підготовки тканини без застосування спиртів, гістологічні препарати фарбують для виявлення жиру (судаковими барвниками).

Про зажитгєвість ушкодження свідчать також інші види емболії (повітряна, газова, тромбоемболія, тканинна, сторонніми речовинами тощо).

За активністю та кількістю певних ферментів можна визначити факт зажиттєвості ушкодження та давність заподіяння механічного ушкодження м'яких тканин та внутрішніх органів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зажиттєвість ушкодження“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження
  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами