Судово-медична документація

Судова медицина

Фотографія дослідницька – репродукційна, масштабна, метрична, стереоскопічна, мікрофотографія (з освітленням знизу, зверху, збоку; у поляризованому світлі; фазово-контрастна та люмінесцентна), кольоророзподільна, у інфрачервоних та ультрафіолетових променях, контрастна.

Фотографія відображальна – використовується для об'єктивної фіксації загального виду, характеру та розмірів об'єктів та слідів на них, що підлягають експертизі.

"Фотографічна модель" – спосіб одержання об'ємного зображення об'єкта для дослідження шляхом стереофотографії, що особливо важливо, коли об'єкт не може бути збережений.

Мікрофотографія – фотографічний знімок, зроблений із використанням мікроскопа для значного збільшення об'єктів, що їх досліджують.

Електронограма – фотографічний знімок, зроблений із використанням електронного мікроскопа для значного збільшення ультраструктури клітин, тканин та інших об'єктів.

Топотравмографія – розділ судової медицини, що розробляє методи вимірювання, опису відносно анатомічних структур і зображення на схемах ушкоджень на тілі та в органах. Топотравмографія – один із важливих розділів судово-медичної експертизи, за даними якого органи слідства та суду можуть із певною точністю уявити або, у разі потреби, відтворити події, що пов'язані з ушкодженням організму. Схематичне зображення локалізації на тілі людини ушкоджень (топографія ушкоджень), що виявлені під час експертизи трупа чи опосвідчення живої особи є важливим доповнення до акту експертизи (висновків експерта). На заздалегідь заготовлених контурних схемах тулуба, голови, кінцівок, скелета, черепа тощо експерт умовними позначками (чи різним кольором) позначає виявлені ним ушкодження (садно, крововилив, рана, перелом тощо). Позначення слід виконувати в чіткій відповідності до локалізації та зі збереженням пропорційності (масштабу). Складання схем не звільняє від обов'язку експерта описувати всі ушкодження в акті.

Під час опису ушкоджень або певних особливостей тіла людини в акті слід чітко зазначати ділянки тіла людини – умовно виділені зони поверхні тіла людини. Ділянки є парні (права та ліва) і непарні. Розрізняють лінії тіла: передня серединна, задня серединна, соскова (середньок-лючична), пахвова, лопаткова; ділянки голови: лобова, тім'яна, потилична, скронева, підскронева; ділянки обличчя: носова, ротова, підборідна, очноямкова, підочноямкова, щічна, вилична, привушно- жувальна; ділянки шиї: передня, підщелепний трикутник, сонний трикутник, груднино-ключичнососкоподібна, мала надключична ямка, бічна, лопатковоключичний трикутник (велика надключична ямка), пахвова, пахвова ямка; ділянки живота: підреберна права та ліва, надчеревна, бічна права та ліва, пупкова, пахвинна права та ліва, лобкова; ділянки спини: хребтова, крижова, лопаткова, підлопаткова, поперекова; промежинна ділянка: вихідникова, сечостатева; ділянки верхньої кінцівки: дельтоподібна, передня плеча, задня плеча, передня ліктьова, передня передпліччя, задня передпліччя, тил кисті, долоня кисті; ділянки нижньої кінцівки: сіднична, передня стегна, стегновий трикутник, задня стегна, передня колінна, задня колінна, підколінна ямка, передня гомілки, задня гомілки, п'яткова, тил стопи, підошва стопи.

Лікарське свідоцтво про смерть – юридичний документ, що його видає лише лікар (у т.ч. судово-медичний експерт, який визначив причину смерті). Є підставою для видачі рідним померлого відділом РАГСу свідоцтва про смерть, а також підставою для вирішення інших юридичних питань. Записи робляться лікарем за паспортом померлого, а висновки про хворобу та причину смерті ґрунтуються на даних дослідження трупа (огляд, розтин, аналізи тощо). Лікарське свідоцтво про смерть може бути: остаточним – видається, коли судово-медичний експерт (лікар) вважає, що ним на момент видачі свідоцтва визначена причина смерті; попереднім – видається, коли судово-медичний експерт (лікар) вважає, що ним на момент видачі свідоцтва не визначення причина смерті й він у свідоцтві зазначає ту причину смерті, яку він уважає за ймовірну; на заміну попереднього – видається, коли судово-медичний експерт (лікар) з урахуванням додаткових методів дослідження (гістологічного, токсикологічного, медико-криміналістичного, бактеріологічного тощо) з'ясував причину смерті. У лікарському свідоцтві про смерть причина смерті записується в такій послідовності:

І. а) безпосередня причина смерті – патологічний процес, що несумісний із життям (наприклад, набряк головного мозку, набряк легень, гостре загальне недокрів'я тощо);

• б) ускладнення основного захворювання, що призвело до розвитку патологічного процесу несумісного з життям (наприклад, загальне венозне повнокров'я, гостра кровотеча з рани, паренхіматозна жирова дистрофія печінки, некронефроз тощо);

• в) причина смерті – нозологічна одиниця, що міститься в МКХ (захворювання, травма, патологічний стан).

II. Супутні захворювання, що виявлені під час виконання експертизи, у т.ч. й ті, що зазначені в медичних документах, що пред'явлені як речовий доказ.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судово-медична документація“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація
  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами