У юридичній літературі під лікарською помилкою розуміють протиправне винне діяння медичного працівника, яке спричинило шкоду здоров'ю пацієнта, або випадкове невинне заподіяння шкоди чи обставина, що пом'якшує відповідальність.
Класифікація лікарських помилок може бути виконана за різними ознаками. По-перше, залежно від того, у якій чи сфері чи на якому етапі надання медичної допомоги вони були допущені, можна виділити:
• 1. Діагностичні помилки – помилки в розпізнаванні захворювань та їхніх ускладнень, неврахування чогось або помилковий діагноз захворювання чи ускладнення. Ця група помилок є найбільш численною.
• 2. Лікувально-тактичні помилки, які найчастіше є наслідком діагностичних помилок, хоча такий взаємозв'язок не є абсолютним.
• 3. Технічні помилки (прорахунки в проведенні діагностичних і лікувальних маніпуляцій, процедур, методик, операцій).
• 4. Організаційні помилки – недоліки в організації тих чи інших видів медичної допомоги, відсутність необхідних умов функціонування lid чи іншої служби.
• 5. Деонтологічні помилки – це помилки в поводженні лікаря, його спілкуванні з хворими або їхніми родичами, середнім і молодшим медперсоналом.
• 6. Помилки в заповненні медичної документації (малозрозумілі, неточні записи операцій, неправильне ведення щоденника післяопераційного періоду, виписки при переведенні хворого до іншої медичної установи).
Залежно від причини лікарські помилки можна розділити їх на зумовлені об'єктивними і суб'єктивними причинами. Об'єктивні причини звичайно створюють фон, а реалізується помилка, як правило, у зв'язку із суб'єктивними причинами.
До числа об'єктивних причин лікарських помилок належать відносність медичних знань, імовірність нетипового перебігу хвороби в конкретного пацієнта, викликана особливостями його організму; розходження в рівні кваліфікації, професійного досвіду лікарів, в оснащеності медичних установ діагностичною технікою, їхньої забезпеченості лікарськими засобами. Важливо і те, що постійно з'являються нові захворювання, а раніше відомі, але такі, що рідко зустрічаються на практиці, теж можуть являти собою серйозну діагностичну проблему. Можливі, крім того, так називані сполучені захворювання, які складно розпізнавати і лікувати.
Суб'єктивні причини лікарських помилок дуже різноманітні, наприклад, неповноцінний огляд і обстеження хворого, самовпевненість лікаря, відмовлення від поради колеги чи консиліуму або, навпроти, його бажання прикритися авторитетом консультантів тощо.
Під нещасливими випадками в медичній практиці розуміють несприятливий результат лікування хворого в результаті випадкового збігу обставин. Такі наслідки найчастіше пов'язані з індивідуальною підвищеною чутливістю до окремих лікувальних препаратів або виникають при проведенні різних діагностичних маніпуляцій, тобто їх не можна передбачити при самому сумлінному відношенні медичного персоналу до своїх службових обов'язків.
Під ятрогенними захворюваннями розуміють усі захворювання і патологічні процеси, що виникають під впливом медичних впливів, виконаних із профілактичною, діагностичною чи лікувальною метою. Ятрогенні захворювання можуть бути викликані як помилковими і необгрунтованими медичними впливами, так і правильними, правомірними. До таких захворювань можна віднести внутрішньолікарняне інфікування, лікарські алергії, хвороби оперованих органів, різні варіанти післяопераційної спайкової хвороби, травматичні ушкодження плоду чи породіллі під час пологів тощо. Якщо ятрогенні захворювання є наслідком неякісного лікування або порушення норм професійної етики, їх варто розглядати як підстава для залучення медичної установи чи працівника до юридичної відповідальності.
Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ“ на сторінці 2. Приємного читання.
