Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження

Судова медицина

(И.Б. Дмитриев, А.А. Мовшович, 1968)

Метал, що виявляєтьсяРеактив-розчинникРеактив-проявникКолір відбитка в разі наявності металуПримітки
12345
Мідь12%-ний розчин аміакуНасичений рубеано-водневийТемно-зелений або оливково-зелений
Нікель12%-ний розчин аміакуНасичений рубеано-водневийСиньо-фіолетовий
Кобальт12%-ний розчин аміакуНасичений рубеано-водневийЧервоно-бурий
Свинець25%-ний розчин оцтової кислоти або буферна суміш 3 рН=2,80,2% водний розчин родизонату натрію або калію, свіжого приготуванняЧервоно- фіолетовий, з буферною сумішшю (рН=2,8) більш яскравийТака обробка виявляє також барій та стронцій. Для вилучення свинцю відбитки обробляють 10%-ним розчином сульфату калію. За наявності свинцю забарвлення зберігається, а у випадку наявності лише барію та стронцію. – забарвлення зникає.
1%-ний розчин азотної кислоти5%-ний розчин каліюЖовтий після промивання в метиловому спиртіНа хід реакції впливають мідь та залізо. їх вплив зникає після обробки відбитків 25%- ним розчином сірчаної кислоти, після чого йодид свинцю добре помітний
25%-ний розчин оцтової кислоти25%-ний розчин сульфіду натріюТемно- коричневий або чорно- коричневийВикористовується за умови наявності попередніх даних про ушкодженні свинцевими кулями чи дробом. У всіх інших випадках використовується лише після визначення наявності свинцю іншим проявником.
Залізо25%-ний розчин оцтової кислотиРозчин альфанітрозобетанафтолуз їдким натром, свіжого приготуванняЗа умови наявності двохвалентного заліза – зелений, трьох валентного – буро-чорнийЗа умови наявності міді – цегляно- червоного кольору, цинку – жовтого, свинцю – рожевого. Наявність декількох метолів утруднює дослідження, особливо у разі виявлення міді, свинцю, цинку.
25%-ний розчин оцтової кислоти0.05%-ний розчин фероціаніду калію в 10%-ному розчині соляної кислотиСиній
Алюміній10%-ний розчин оцтової кислотиНасичений розчин морину (індикатора) в метиловому спиртіЗелений колір під час перегляду відбитка в ультрафіолетових променях

Приклад виявленні слідів міді на куртці контактно-фифузійним методом: куртка з підозрою на наявність слідів від дії мідного предмета (а), фотопапір з позитивною реакцією на мідь (б).

Мал. 205. Приклад виявленні слідів міді на куртці контактно-фифузійним методом: куртка з підозрою на наявність слідів від дії мідного предмета (а), фотопапір з позитивною реакцією на мідь (б).

Приклад виявлення слідів заліза на одягові контактно- дифузійним методом: сорочка з підозрою на наявність слідів від дії залізного предмета (а), фотопапір з позитивною реакцією на залізо (б).

Мал. 206. Приклад виявлення слідів заліза на одягові контактно- дифузійним методом: сорочка з підозрою на наявність слідів від дії залізного предмета (а), фотопапір з позитивною реакцією на залізо (б).

Хроматографія (син. хроматографічний аналіз) – метод розділення й аналізу сумішей речовин, що ґрунтується на різній сорбції складових частин яким-небудь вбирачем.

Люмінесцентний аналіз широко використовують для дослідження речових доказів, різних органів та тканин під час розтину трупів, під час огляду живих осіб тощо. За допомогою люмінесцентного аналізу можна виявити вхідний отвір у випадку вогнестрільного поранення, а в разі множинних ушкоджень – їх послідовність. У разі транспортної пригоди люмінесценція дає змогу визначити на одягові та тілі потерпілого форму й розміщення плям внаслідок забруднення мастилом, а відтак зробити висновок про характер ушкоджувального предмета та взаємне розміщення транспорту й потерпілого в момент події. Можна орієнтовно визначити наявність плям крові, різних виділень людини, визначити статеву належність клітин на знарядді злочину та інших предметах (виявленням Y- хроматину шляхом люмінесцентної мікроскопії).

У судовій медицині застосовують також метод імунофлуоресценції – виявлення певних антигенів після обробки біологічних об'єктів специфічними антитілами, позначеними флюорохромом.

Люмінесцентний спектральний аналіз – різновид молекулярного спектрального аналізу, за допомогою якого шляхом визначення параметрів флуоресценції та фосфоресценції можна одержати дані про концентрацію та конформацію молекул, взаємодію їх з розчинником тощо. Люмінесцентний спектральний аналіз через його високу чутливість застосовують для визначення наявності та локалізації в живих клітинах речовин, які неможливо виявити звичайними методами.

Рентгеноспектральний аналіз – фізичний метод аналізу хімічного складу об'єктів за їх рентгенівським спектром. Дозволяє якісно та кількісно оцінити вміст тих чи інших хімічних елементів, а також визначити природу хімічних зв'язків у деяких сполуках. За способом збудження характеристичних рентгенівських спектрів розрізняють рентгенофлуоресцентний спектральний аналіз та рентгеноспектральний локальний або електронно-зондовий аналіз, який дозволяє виконувати аналіз на ділянці площиною біля 1 мкм2 за допомогою сфокусованого електронного променю.

Мікроскопічне дослідження – сукупність методів дослідження з використанням мікроскопа для збільшення зображення об'єкта. Мікроскопічне дослідження застосовують під час експертизу трупів з метою дослідження патологічних змін у тканинах та органах (гістологічне, гістохімічне, гістоензимологічне та інші дослідження). Безпосереднє мікроскопічне дослідження використовують у медико-криміналістичному дослідженні об'єктів судово-медичної експертизи: пошкоджень на одягові, вогнестрільних ран, ушкоджень від гострих та тупих предметів, електрики, в разі ідентифікації травмувальною предмета за наявності слідів ковзання на хрящах та кістках.

Гістологічне дослідження (судово-медична гістологія) – розділ судової медицини та судово-медичної експертизи, який, використовуючи гістологічні, гістохімічні, електронно-мікроскопічні, імуноморфологічні та інші методи дослідження, вивчає й використовує в практичній діяльності одержані дані про характер морфологічних змін у організмі людини, що утворилися внаслідок розвитку патологічних процесів або ушкодження, що є об'єктом судово-медичної експертизи. Це дослідження дозволяє одержати об'єктивні дані, які допомагають з'ясувати причину смерті та танатогенез, дослідити особливості ранового каналу, визначити зажитгєвість ушкоджень (странгуляційні борозни, рани), давність ушкодження, визначити живонародженість тощо.

Електронномікроскопічне дослідження застосовують, коли необхідно з'ясувати характер морфологічних змін на ультраструктурному рівні.

Цитологічне дослідження – метод, яким можна виявити клітинні елементи ушкоджених тканин, іноді через тривалий час, на різних знаряддях травми та транспортних засобах, у піднігтьовому вмісті та на шкірі в зоні статевих органів підозрюваного в скоєнні статевою злочину тощо. У випадку виявлення клітин визначають їх тканинну та видову належність, групоспецифічність (за системою AB0), статеву належність (шляхом виявлення статевого хроматину), у разі потреби виконують генотипоскопічну експертизу. Цитологічне дослідження секрету молочної залози дає можливість встановити факт вагітності та її тривалість, колишню вагітність та колишні пологи, а також коли припинено годування дитини.

Генотипоскопічна експертиза – метод генної ідентифікації дослідженням міні-сатслітів ДНК. Генотипоскопічний аналіз дозволяє виконати ототожнення осіб, підозрюваних у скоєнні зґвалтування, убивства, тих, що причетні до розчленування та приховування трупа, викрадення дітей, торгівлі внутрішніми органами тощо. Коли є труднощі у визначенні належності знайдених частин до одного трупа та у випадку розслідування т.зв. "убивств без трупа", можна брати для аналізу ДНК у близьких родичів потерпілого. Висока чутливість методу дозволяє використовувати його для визначення джерела походження мікрооб'єктів біологічної природи (зокрема, діатомеї, мікрофлори ротової порожнини тощо).

Рентгенологічне дослідження – в судовій медицині використовується для визначення механізму травми за ушкодженнями скелета, визначення виду та особливостей ушкоджувального знаряддя, а у випадку вогнестрільного ушкодження – наявності, локалізації та виду снаряда, визначення напрямку його руху в тілі людини, місцезнаходження вхідного та вихідного отворів вогнестрільної рани, визначення дистанції пострілу (за ушкодженням довгих трубчастих кісток, утворенням металізації на м'яких тканинах по краях вхідного отвору тощо). У випадку визначення віку враховують особливості будови скелета, зокрема, наявність або відсутність скостеніння центрів та синостозів. У разі ідентифікації особи на рентгенограмах непізнаного трупа можуть бути виявлені наслідки різних захворювань або ушкоджень.

Фрактографія судово-медична – метод дослідження поверхні злому кісток з метою визначення закономірностей у формуванні механічних ушкоджень, що дозволяє відновити обставини події у випадку розслідування злочинів, визначити причини травматизму та умови, що сприяють його розвиткові; розробити заходи профілактики травматизму; удосконалити методи лікування конкретних ушкоджень.

Дослідження злому кістки та його поверхні дає змогу виявити ділянки, що відповідають початкові руйнування кістки (зона розриву), його поширення (зона хуву) та завершення (зона доламування), а також затухаючі тріщини, які виникають внаслідок деформації зсуву. Остаточно механізм руйнування (перелому) визначається після детального аналізу фрактограми – площинного зображення контуру перелому та пов'язаних з ним тріщин з позначенням векторів сил.

Судова хімія (син. токсикологічна хімія) – розділ судової медицини та токсикології, що опрацьовує методи хімічного дослідження речових доказів з метою якісного та кількісного визначення вмісту в них отруйних речовин та основних продуктів їх метаболізму. Об'єктом дослідження найчастіше є внутрішні органи, біологічні рідини (кров, сеча, слина тощо), кістки, волосся, нігті тощо.

Експертові слід пам'ятати, що дослідження слідів біологічного походження може супроводжуватися артефактами – утворенням або процесами, що виникають під час дослідження організму, вилучення речових доказів чи зразків, що не є властивими їм за нормальних умов. Напр.: металізація країв рани від секційних інструментів; проникнення отруйних речовин з консервантів у тканини, що підлягають судово-хімічному аналізові, та інші випадки. Експерт повинен запобігати утворенню артефактів та пам'ятати про можливість їх існування, трактуючи результати дослідження.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Переднє слово

  • Вступ

  • Розділ І. Короткий виклад історії судової медицини та судової медичної експертизи

  • Розділ II. Судова експертиза

  • Суб'єкти судово-експертної діяльності

  • Види судових експертиз

  • Порядок призначення судової експертизи

  • Порядок виконання судової експертизи

  • Розділ III. Організаційно-правові засади судової медичної експертизи

  • Правові засади судової медичної експертизи

  • Участь лікаря спеціаліста галузі судової медицини (або іншого лікаря) в слідчих діях

  • Участь експерта в судовому засіданні

  • Розділ IV. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні фізичними чинниками

  • Засоби механічного травмування

  • Біомеханіка травми

  • Морфологія травми

  • Черепно-мозкова травма

  • Патологія внутрішніх органів, що виникає внаслідок травми

  • Зажиттєвість ушкодження

  • Давність заподіяння ушкодження

  • Послідовність заподіяння ушкоджень

  • Травма тупим твердим предметом

  • Тривале та позиційне здавлювання тіла

  • Ушкодження тваринами

  • Падіння на східцевому марші

  • Падіння в обмеженому просторі

  • Вогнестрільні ушкодження

  • Ушкодження внаслідок холостого пострілу

  • Вибухова травма

  • Ушкодження метальною зброєю

  • Ушкодження внаслідок дії низької температури

  • Електротравма

  • Баротравма

  • Загальні поняття про транспортну травму

  • Автомобільна травма

  • Мотоциклетна травма

  • Велосипедна травма

  • Тракторна травма

  • Парашутна травма

  • Водолазна травма

  • Виробнича травма

  • Розділ V. Судово-медична експертиза гострого кисневого голодування

  • Асфіксія странгуляційна

  • Сексуальна (автоеротична) асфіксія

  • Розп'яття

  • Задушення внаслідок закриття повітроносних шляхів сторонніми предметами

  • Асфіксія внаслідок стиснення (здавлення) грудей та живота

  • Розділ VI. Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні хімічними чинниками

  • Гостре отруєння алкоголем та його сурогатами

  • Хронічне отруєння алкоголем та його сурогатами (алкоголізм)

  • Отруєння наркотиками та токсикантами

  • Загальна характеристика окремих отруйних речовин та ознаки отруєння ними

  • Гострі харчові отруєння та отруєння тваринними та рослинними отрутами

  • Розділ VII. Судово-медична експертиза ушкоджень внаслідок дії радіоактивного опромінення, біологічних та інших чинників

  • Ушкодження біологічними чинниками

  • Гостре фізичне перенапруження

  • Дія газової зброї

  • Розділ VIII. Судово-медична експертиза трупа

  • Причини та механізм смерті

  • Рефлекторна смерть

  • Раптова смерть немовлят

  • Смерть в умовах неочевидності

  • Трупні зміни, пошкодження трупа та трансформація трупа

  • Консервувальні зміни трупа

  • Визначення давності настання смерті та давності поховання

  • Можливість самостійності дій смертельно поранених осіб

  • Огляд місця події та огляд трупа на місці виявлення його

  • Дослідження трупа

  • Додаткові методи дослідження під час експертизи трупа

  • Судово-медична експертиза трупа невпізнаної особи

  • Судово-медична експертиза розчленованого трупа

  • Судово-медична експертиза скелетованого трупа

  • Судово-медична експертиза масових поховань

  • Судово-медична експертиза трупа плода або новонародженого

  • Розділ IX. Судово-медична експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Визначення ступеня втрати загальної працездатності

  • Судово-медична експертиза у випадках мордування, побоїв та мучення

  • Судово-медична експертиза самоушкодження

  • Судово-медична експертиза штучних хвороб

  • Судово-медична експертиза ушкоджень, що заподіяні під час скоєння сексуальних злочинів

  • Судово-медична експертиза алкогольного та наркотичного сп'яніння

  • Судово-медична експертиза слідів колишнього поранення

  • Судово-медична експертиза колишніх родів та колишньої вагітності

  • Визначення статі особи

  • Визначення віку особи

  • Визначення статевої зрілості, здатності до статевих зносин та плідної спроможності

  • Спірне материнство та батьківство

  • Визначення наявності факту зараження венеричними хворобами та СНІДом

  • Розділ X. Судово-медична експертиза речових доказів

  • Загальні поняття про слід та слідоутворення

  • Сліди біологічного походження як речовий доказ

  • Судово-медичне дослідження слідів крові

  • Виявлення слідів крові та встановлення за ними окремих обставин скоєння злочину

  • Визначення наявності крові

  • Визначення статевої належності крові

  • Диференціювання крові плода і дорослої людини

  • Визначення за плямами крові кількості рідкої крові, якою вони утворені

  • Загальна характеристика слідів крові

  • Елементарні сліди крові

  • Складні сліди крові

  • Характеристика окремих видів слідів крові

  • Встановлення або виключення походження крові від конкретної людини

  • Інерційна деформація слідів крові

  • Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження
  • Медико-криміналістична експертиза

  • Загальні поняття про ототожнення (ідентифікацію)

  • Ідентифікація знарядь травми

  • Ідентифікаційне дослідження за слідами рухових реакцій

  • Ототожнення особи невідомої людини

  • Розділ XI. Судово-медична експертиза у випадках надзвичайних ситуацій

  • Розділ XII. Судово-медична експертиза за матеріалами слідчих та судових справ

  • Розділ XIV. Оформлення результатів судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація

  • Розділ XV. Судово-медичні помилки

  • Розділ XVI. Основи судової психіатрії

  • Предмет і завдання судової психіатрії

  • Виконання судово-психіатричної експертизи

  • Поняття про психічні розлади

  • Розлади сприйняття

  • Розлади мислення

  • Розлади в сфері емоцій і почуттів

  • Вольові розлади

  • Розлади пам'яті

  • Розлади уваги

  • Основні психіатричні синдроми

  • Депресивні синдроми

  • Маревні синдроми

  • Синдроми рухових порушень

  • Синдроми порушення свідомості

  • Епілептичний синдром

  • Істеричний синдром

  • Синдром слабоумства

  • Шизофренія

  • Ознаки й симптоми шизофренії

  • Діагностика шизофренії

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі. Поняття про неосудність.

  • Поняття про примусові заходи медичного характеру.

  • Завдання судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття про недієздатність

  • Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

  • Судово-психіатрична оцінка певних психіатричних розладів

  • Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка

  • Акт судово-психіатричної експертизи як джерело судових доказів. Процесуальні вимоги до оформлення акта судово-психіатричної експертизи

  • Основні розділи експертного висновку, вимоги до їх змісту

  • Критерії оцінки акту судово-психіатричної експертизи судово-слідчими органами