(И.Б. Дмитриев, А.А. Мовшович, 1968)
| Метал, що виявляється | Реактив-розчинник | Реактив-проявник | Колір відбитка в разі наявності металу | Примітки |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Мідь | 12%-ний розчин аміаку | Насичений рубеано-водневий | Темно-зелений або оливково-зелений | |
| Нікель | 12%-ний розчин аміаку | Насичений рубеано-водневий | Синьо-фіолетовий | |
| Кобальт | 12%-ний розчин аміаку | Насичений рубеано-водневий | Червоно-бурий | |
| Свинець | 25%-ний розчин оцтової кислоти або буферна суміш 3 рН=2,8 | 0,2% водний розчин родизонату натрію або калію, свіжого приготування | Червоно- фіолетовий, з буферною сумішшю (рН=2,8) більш яскравий | Така обробка виявляє також барій та стронцій. Для вилучення свинцю відбитки обробляють 10%-ним розчином сульфату калію. За наявності свинцю забарвлення зберігається, а у випадку наявності лише барію та стронцію. – забарвлення зникає. |
| 1%-ний розчин азотної кислоти | 5%-ний розчин калію | Жовтий після промивання в метиловому спирті | На хід реакції впливають мідь та залізо. їх вплив зникає після обробки відбитків 25%- ним розчином сірчаної кислоти, після чого йодид свинцю добре помітний | |
| 25%-ний розчин оцтової кислоти | 25%-ний розчин сульфіду натрію | Темно- коричневий або чорно- коричневий | Використовується за умови наявності попередніх даних про ушкодженні свинцевими кулями чи дробом. У всіх інших випадках використовується лише після визначення наявності свинцю іншим проявником. | |
| Залізо | 25%-ний розчин оцтової кислоти | Розчин альфанітрозобетанафтолуз їдким натром, свіжого приготування | За умови наявності двохвалентного заліза – зелений, трьох валентного – буро-чорний | За умови наявності міді – цегляно- червоного кольору, цинку – жовтого, свинцю – рожевого. Наявність декількох метолів утруднює дослідження, особливо у разі виявлення міді, свинцю, цинку. |
| 25%-ний розчин оцтової кислоти | 0.05%-ний розчин фероціаніду калію в 10%-ному розчині соляної кислоти | Синій | ||
| Алюміній | 10%-ний розчин оцтової кислоти | Насичений розчин морину (індикатора) в метиловому спирті | Зелений колір під час перегляду відбитка в ультрафіолетових променях |
Мал. 205. Приклад виявленні слідів міді на куртці контактно-фифузійним методом: куртка з підозрою на наявність слідів від дії мідного предмета (а), фотопапір з позитивною реакцією на мідь (б).
Мал. 206. Приклад виявлення слідів заліза на одягові контактно- дифузійним методом: сорочка з підозрою на наявність слідів від дії залізного предмета (а), фотопапір з позитивною реакцією на залізо (б).
Хроматографія (син. хроматографічний аналіз) – метод розділення й аналізу сумішей речовин, що ґрунтується на різній сорбції складових частин яким-небудь вбирачем.
Люмінесцентний аналіз широко використовують для дослідження речових доказів, різних органів та тканин під час розтину трупів, під час огляду живих осіб тощо. За допомогою люмінесцентного аналізу можна виявити вхідний отвір у випадку вогнестрільного поранення, а в разі множинних ушкоджень – їх послідовність. У разі транспортної пригоди люмінесценція дає змогу визначити на одягові та тілі потерпілого форму й розміщення плям внаслідок забруднення мастилом, а відтак зробити висновок про характер ушкоджувального предмета та взаємне розміщення транспорту й потерпілого в момент події. Можна орієнтовно визначити наявність плям крові, різних виділень людини, визначити статеву належність клітин на знарядді злочину та інших предметах (виявленням Y- хроматину шляхом люмінесцентної мікроскопії).
У судовій медицині застосовують також метод імунофлуоресценції – виявлення певних антигенів після обробки біологічних об'єктів специфічними антитілами, позначеними флюорохромом.
Люмінесцентний спектральний аналіз – різновид молекулярного спектрального аналізу, за допомогою якого шляхом визначення параметрів флуоресценції та фосфоресценції можна одержати дані про концентрацію та конформацію молекул, взаємодію їх з розчинником тощо. Люмінесцентний спектральний аналіз через його високу чутливість застосовують для визначення наявності та локалізації в живих клітинах речовин, які неможливо виявити звичайними методами.
Рентгеноспектральний аналіз – фізичний метод аналізу хімічного складу об'єктів за їх рентгенівським спектром. Дозволяє якісно та кількісно оцінити вміст тих чи інших хімічних елементів, а також визначити природу хімічних зв'язків у деяких сполуках. За способом збудження характеристичних рентгенівських спектрів розрізняють рентгенофлуоресцентний спектральний аналіз та рентгеноспектральний локальний або електронно-зондовий аналіз, який дозволяє виконувати аналіз на ділянці площиною біля 1 мкм2 за допомогою сфокусованого електронного променю.
Мікроскопічне дослідження – сукупність методів дослідження з використанням мікроскопа для збільшення зображення об'єкта. Мікроскопічне дослідження застосовують під час експертизу трупів з метою дослідження патологічних змін у тканинах та органах (гістологічне, гістохімічне, гістоензимологічне та інші дослідження). Безпосереднє мікроскопічне дослідження використовують у медико-криміналістичному дослідженні об'єктів судово-медичної експертизи: пошкоджень на одягові, вогнестрільних ран, ушкоджень від гострих та тупих предметів, електрики, в разі ідентифікації травмувальною предмета за наявності слідів ковзання на хрящах та кістках.
Гістологічне дослідження (судово-медична гістологія) – розділ судової медицини та судово-медичної експертизи, який, використовуючи гістологічні, гістохімічні, електронно-мікроскопічні, імуноморфологічні та інші методи дослідження, вивчає й використовує в практичній діяльності одержані дані про характер морфологічних змін у організмі людини, що утворилися внаслідок розвитку патологічних процесів або ушкодження, що є об'єктом судово-медичної експертизи. Це дослідження дозволяє одержати об'єктивні дані, які допомагають з'ясувати причину смерті та танатогенез, дослідити особливості ранового каналу, визначити зажитгєвість ушкоджень (странгуляційні борозни, рани), давність ушкодження, визначити живонародженість тощо.
Електронномікроскопічне дослідження застосовують, коли необхідно з'ясувати характер морфологічних змін на ультраструктурному рівні.
Цитологічне дослідження – метод, яким можна виявити клітинні елементи ушкоджених тканин, іноді через тривалий час, на різних знаряддях травми та транспортних засобах, у піднігтьовому вмісті та на шкірі в зоні статевих органів підозрюваного в скоєнні статевою злочину тощо. У випадку виявлення клітин визначають їх тканинну та видову належність, групоспецифічність (за системою AB0), статеву належність (шляхом виявлення статевого хроматину), у разі потреби виконують генотипоскопічну експертизу. Цитологічне дослідження секрету молочної залози дає можливість встановити факт вагітності та її тривалість, колишню вагітність та колишні пологи, а також коли припинено годування дитини.
Генотипоскопічна експертиза – метод генної ідентифікації дослідженням міні-сатслітів ДНК. Генотипоскопічний аналіз дозволяє виконати ототожнення осіб, підозрюваних у скоєнні зґвалтування, убивства, тих, що причетні до розчленування та приховування трупа, викрадення дітей, торгівлі внутрішніми органами тощо. Коли є труднощі у визначенні належності знайдених частин до одного трупа та у випадку розслідування т.зв. "убивств без трупа", можна брати для аналізу ДНК у близьких родичів потерпілого. Висока чутливість методу дозволяє використовувати його для визначення джерела походження мікрооб'єктів біологічної природи (зокрема, діатомеї, мікрофлори ротової порожнини тощо).
Рентгенологічне дослідження – в судовій медицині використовується для визначення механізму травми за ушкодженнями скелета, визначення виду та особливостей ушкоджувального знаряддя, а у випадку вогнестрільного ушкодження – наявності, локалізації та виду снаряда, визначення напрямку його руху в тілі людини, місцезнаходження вхідного та вихідного отворів вогнестрільної рани, визначення дистанції пострілу (за ушкодженням довгих трубчастих кісток, утворенням металізації на м'яких тканинах по краях вхідного отвору тощо). У випадку визначення віку враховують особливості будови скелета, зокрема, наявність або відсутність скостеніння центрів та синостозів. У разі ідентифікації особи на рентгенограмах непізнаного трупа можуть бути виявлені наслідки різних захворювань або ушкоджень.
Фрактографія судово-медична – метод дослідження поверхні злому кісток з метою визначення закономірностей у формуванні механічних ушкоджень, що дозволяє відновити обставини події у випадку розслідування злочинів, визначити причини травматизму та умови, що сприяють його розвиткові; розробити заходи профілактики травматизму; удосконалити методи лікування конкретних ушкоджень.
Дослідження злому кістки та його поверхні дає змогу виявити ділянки, що відповідають початкові руйнування кістки (зона розриву), його поширення (зона хуву) та завершення (зона доламування), а також затухаючі тріщини, які виникають внаслідок деформації зсуву. Остаточно механізм руйнування (перелому) визначається після детального аналізу фрактограми – площинного зображення контуру перелому та пов'язаних з ним тріщин з позначенням векторів сил.
Судова хімія (син. токсикологічна хімія) – розділ судової медицини та токсикології, що опрацьовує методи хімічного дослідження речових доказів з метою якісного та кількісного визначення вмісту в них отруйних речовин та основних продуктів їх метаболізму. Об'єктом дослідження найчастіше є внутрішні органи, біологічні рідини (кров, сеча, слина тощо), кістки, волосся, нігті тощо.
Експертові слід пам'ятати, що дослідження слідів біологічного походження може супроводжуватися артефактами – утворенням або процесами, що виникають під час дослідження організму, вилучення речових доказів чи зразків, що не є властивими їм за нормальних умов. Напр.: металізація країв рани від секційних інструментів; проникнення отруйних речовин з консервантів у тканини, що підлягають судово-хімічному аналізові, та інші випадки. Експерт повинен запобігати утворенню артефактів та пам'ятати про можливість їх існування, трактуючи результати дослідження.
Медико-криміналістична експертиза
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова медицина» автора Герасименко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні методи судово-медичної експертизи слідів біологічного походження“ на сторінці 2. Приємного читання.
