Розділ «68»

Інтуїція підказала Віктору, що він щойно почув щось неймовірно важливе, і хоч Валентин до цього не мав ніякого відношення, але саме йому Тетяна поставила це запитання. І тому Віктор подивився на хазяїна будинку з вдячністю.

Після розмови Тетяна охоче погодилась узяти залишені чоловіком гроші, і Валентин полегшено зітхнув. На обличчі з’явилася щира радісна усмішка, ніби ці чужі гроші заважали йому спати або були тягарем. Він вийшов у коридор, підняв за кільце дерев’яний квадрат підлоги – вхід у льох, поліз униз.

Тетяна відмовилася перераховувати долари на прохання Валентина. Попросила тільки пакетик.

Назад їхали вже в темряві. Столичне шосе не освітлювалося. Кілька разів їхню «вісімку» обганяли якісь іномарки, і щоразу Віктор відчував напругу, пригальмовував, пропускаючи тих, що поспішають, уперед і одночасно перевіряючи – чи не маневрує який-небудь хитрий «хвіст».

Провівши Таню до дверей і взявши у неї документи на контейнер, Віктор пішов. Пообіцяв приїхати вранці до десятої.

Номер Георгія він набрав просто з машини, ще не виїхавши з двору. Почувши про контейнер, Георгій наказав терміново приїхати до Сінного ринку й чекати в машині біля газетного кіоску.

Приїхавши туди, Віктор здивувався, що зустріч – нехай навіть і швидкоплинну – було призначено в такому освітленому місці. Це було не схоже на Георгія.

Минуло декілька хвилин, і в кишені задзвонив мобільник.

– Проїдь трохи вперед, до перехрестя з Обсерваторною. Там стоїть дівчина в зеленому плащі – віддаси їй папери через віконце.

Дівчина дійсно стояла біля зеленої огорожі, за якою вже багато років тому завмерло будівництво дитячої лікарні. Вона підійшла швидкою ходою до машини, застигла біля дверцят водія, поки Віктор опускав скло. За ту мить, яка знадобилася їй, щоб узяти з його руки документи, він устиг кинути погляд на її обличчя. Очі в неї також виявилися зеленого кольору.

Потім вона перебігла вулицю й сіла в машину, що стояла поряд із перехрестям у Чеховському провулку.

Годинник показував пів на дев’яту. Навкруги було безлюдно, як уночі. Тільки поодинокі машини неспішно проїздили вулицею Воровського до площі Перемоги.