При укладанні шлюбів усе більшу роль починають відігравати політичні мотиви чи фінансові розрахунки, а розлучення стають звичайним явищем, як і проституція. Любовні пригоди жінок знатного походження були загальновідомі і тому лише у виняткових випадках (наприклад, побачення дружини Цезаря з перевдягненим у жіноче вбрання Клодієм під час свята на честь Доброї богині) привертали загальну увагу.
Змінилось і становище римських жінок. Вони набувають більшої самостійності в сімейному житті і розпорядженні своїм майном.
Хоча закони усували жінок від участі у державних справах, матері, дружини і сестри римських громадян все ж добре орієнтувалися в полі-
Римське подружжя із середовища нобілів
Предмети жіночого туалету
Корнелія
тиці, про багато чого дізнавалися від своїх батьків чи чоловіків, і відомі випадки втручання їх у державні справи - з благими намірами або на шкоду Республіки - та допомагали рідним або близьким. Так, активно втягував жінок у свої наміри Катиліна. У листі до Цецилія Метелла Целера Цицерон пише: "Дізнавшись, що твій брат задумав і готується використати всю свою владу трибуна для моєї загибелі, я вступив у переговори з твоєю дружиною Клавдією і вашою сестрою Муцією, приязнь якої до мене... я давно помітив - про те, щоб вони утримали його від нанесення мені цієї образи" [Листи Марка Туллія Цицерона, XIV, 6].
Яскравим прикладом стала жіноча емансипація. Римські матрони старалися завоювати право самостійно розпоряджатися своїм майном. З цією метою вони використовували різні хитрощі (фіктивні шлюби тощо), щоб звільнитися від опіки агнатів. У результаті в жіночих руках накопичувалися такі великі багатства, що 169 р. до н.е. уряд вимушений був заборонити призначати жінок спадкоємцями за заповітом. Багато жінок отримали серйозну освіту, а деякі відігравали певну роль у політичному житті. Серед таких жінок найвідомішими були Корнелія, дочка Сципіона Старшого і мати Гракхів; Семпронія, дочка Гая Гракха, причетна до руху катилінаріїв; Сервілія, мати Марка Юнія Брута, яка надихала свого сина на боротьбу з цезаріанцями; Порція, дочка Катона Молодшого і дружина Марка Юнія Брута, яка також брала участь у політиці. Вона не перенесла смерті свого чоловіка і покінчила життя самогубством. Фульвія, дружина Марка Антоній, керувала рухом, що завершився Перузинською війною. Емансипація жінок мала і негативні сторони. У промовах і листах Цицерона, наприклад, нерідко згадується Клодія, сестра трибуна 58 р. до н.е. Клодія, яка прославилася своїми любовними пригодами і навіть підозрювалась в отруєнні чоловіка.
Жіноча емансипація відбувалася одночасно з послабленням влади батька родини, зменшенням кількості шлюбів, збільшенням розлучень і загальним падінням старих моральних основ. Звичайними стали і чвари між батьками та дітьми. Надія на багатий спадок примушувала дітей бажати швидкої смерті своїх родичів. Особливо багато прикладів такого роду дають історії проскрипцій.
Розпад патріархального сімейного життя викликав протест з боку консервативно налаштованих представників аристократії, які були переконані, що суворими законами можна повернути стару патріархальну мораль і тим самим виправити сучасне їм суспільство. Так, Саллюстій, критикуючи існуючі порядки, пропонував Цезарю провести ряд реформ, які повинні відновити мораль ранньореспубліканського періоду, що видавалася йому ідеальною. З подібними вимогами звертався до Цезаря і Цицерон.
Тогочасне суспільне життя було сповнене різними протиріччями - продажність і зрада сусідили зі справжнім самопожертвуванням і героїзмом.
Еллінізм вплинув також і на різні форми римської ідеології. Спершу еллінізації зазнала римська релігія. Паралельно із завоюванням чужих територій римляни завойовували і чужих богів. Більша частина богів була не істинно римськими богами (di indigetes), а запозиченими в інших народів (di novensidus). Так, у римський пантеон при завоюванні Італії були включені боги латинських міст - Діана з Ареція, Фортуна з Пренесте, Венера з Ардеї тощо. Ще сильнішим був вплив італійських греків: із Кум римляни отримують Аполлона і знамениті Сивілині книги.
Разом з грецькими богами приходили і грецькі культи та релігійні процесії з піснями, танцями і театральними сценами. Проникнення грецьких, а потім і східних богів та культів посилилося в часи Пунічних війн, особливо Другої. Саме тоді під впливом Сивілиних книг римляни згадали майже забутий італійський релігійний звичай - обітницю священної весни (Ver sacrum). На їхній основі вводиться грецький релігійний церемоніал: 12-ти богам влаштовуються особливі урочисті "пригощання", які полягали в тому, що статуї богів розміщували на особливих подушках, а перед ними ставилися столи зі стравами.
У містах починають будувати храми, присвячені грецьким богам. Грецькі зображення богів у них сприяють поширенню антропоморфізму, чужого ранній римській релігії. Із грецьким культом і зображенням богів поширюється й грецька міфологія, яку популяризують поети. У перекладах із грецької мови вони знаходять еквіваленти грецьким божествам (Муза - Камена, Пан - Сильван тощо).
У Римі, як і в Греції, не було касти жерців і релігійних догматів: еллінізація римської релігії не означала переходу в іншу віру. Це було пристосування традиційних римських понять до нових життєвих умов і нового світогляду. Офіційні свята зберігаються, як і багато давніх обрядів, які стають усе незрозумілішими самим римлянам. Найдовше зберігаються і найменше змінюються сімейні культи. Правда, серед пенатів і лар інколи вшановуються й нові божества, чужі старим римським релігійним поняттям.
Наприкінці Другої Пунічної війни на основі тих же Сивілиних книг у Римі вирішили запровадити вшанування Великої Матері богів.
Втіленням її вважався метеорит, який містився раніше в малоазійському м. Пессинунті і який потім перевезли в Рим. Матері богів влаштували урочисту зустріч, камінь помістили у храмі Вікторії (на Палатині) й організовували щорічні ігри за грецьким зразком.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН“ на сторінці 4. Приємного читання.
