Весільна церемонія
Після заручин, тобто урочистої пропозиції з боку нареченого, родичі або опікуни нареченої скликали родичів на пишний обід. Це був надзвичайно урочистий день: у цей день навіть знімали траур.
Досить різними були системи виховання в Греції і Римі. Греки розвивали не лише силу, але й грацію, пластичність, рух. Рим же вимагав від громадянина у першу чергу військових доблестей, що були ідеалом усіх чеснот.
Відбулися зміни і в римському одязі. Спочатку його виготовляли лише жінки. Навіть жрець носив одежу, виготовлену його дружиною. І якщо греки носили одежі без швів, то римляни, навпаки, завжди зшивали свій костюм.
Найдостойнішим кольором вважався білий, але з часом великої популярності набули прозорі тканини, навіть у чоловічому гардеробі. Носили також золоту одежу з так званої італійської тканини, виготовленої із тонкого золотого дротика.
Однією з най дорогоцінніших одеж вважалася пурпурова, з усіма її різноманітними відтінками, від інтенсивно-темного до блідо-рожевого. Власне національна римська одежа складалася з тоги, широкого плаща, що в три рази перевищував зріст людини і драпувався красивими складками на лівому плечі. Під впливом грецької моди римляни стали турбуватися перш за все про красу складок, довівши цей процес до досконалості. Складки прасували, розправляли щипцями, відтягували до низу свинцевими гирьками і кісточками.
Іншою частиною римської одежі була туніка, яку одягали безпосередньо на тіло, з довгими рукавами або без них взагалі. Туніку носили одну або дві, а при Августі - три і більше. Її підперезували нижче грудей, а коли їх одягали декілька, підперезували лише нижню, безрукавну.
За винятком жерців і суддів, римляни звичайно ходили з непокритою головою, зрідка надіваючи шапку грецького фасону.
Лавка продавця тканин
Римське взуття
Необхідною частиною туалету римлянина було взуття, що вважалося непристойним знімати навіть удома. Воно було двох типів - черевики і сандалі. Останні римляни, як і греки, підв'язували ремінцями, і вони вважалися домашнім взуттям. Черевики взували, йдучи на громадські зібрання, в дорогу і просто на вулицю. З часом з'явилися і чоботи зі шнурками різного кольору.
В часи перших царів римлянки одягалися так само, як і етруські жінки й майже однаково з чоловіками. Але бажання виглядати вишукано змусило їх змінити цей одяг на більш легкий і красивий грецький костюм, що складався з туніки і столи. Туніку одягали прямо на тіло, тому спочатку її виготовляли із вовняної тканини. Пізніше стали носити більш легкі і тонші шовкові напівпрозорі тканини. У такій туніці римлянки ходили вдома. Інколи поверх туніки вони одягали корсет із тонкої шкіри, хоча зазвичай його носили літні жінки.
Верхній одяг стола був подібний на нижню туніку і відрізнявся від неї лише обробкою, вартістю і довжиною. Його кроїли значно довшим людського зросту і тому носили з поясом. Стола була одягом заміжніх жінок. Дівчата ж носили короткі туніки або безрукавні накидки.
Виходячи з дому, жінка одягала плащ, щось середнє між тогою і гіматієм. Потім одягали покривало або вуаль з такої напівпрозорої тканини, яка, драпіруючись навколо обличчя, могла бути зібрана складками біля підборіддя. Головними уборами у римлянок були пов'язки і сітки. На ногах носили черевики, сандалі, м'які напівчобітки, прикрашені дорогоцінним камінням.
Досить поширеними були прикраси. Римлянки надівали діадеми із перлів і різного каміння, намиста, на грудях і на плечах - перев'язки, на руках - браслети. Волосся прикрашали шпильками, а вуха - сережками.
Римський одяг
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН“ на сторінці 2. Приємного читання.
