Розділ «26»

— Він закохався в молоду студентку коледжу. Якудза, які працювали на Табула, дізнались про це й викрали жінку. Коли Горобець намагався врятувати її, його вбили.

— Тоді як меч потрапив до Америки?

— Мій батько знайшов студентку. Вона була вагітною й ховалася від якудза. Він допоміг їй утекти до Америки, і вона дозволила йому взяти меч собі.

— Але якщо ця річ така важлива, чому твій батько її не зберіг?

— Це талісман. Це значить, що меч дуже старий і містить у собі силу. Талісманом може бути амулет, дзеркало або меч. Мандрівники можуть брати талісмани з собою, коли переходять до інших царств.

— Так ось чому все закінчилося тим, що він перейшов до нас.

— Талісман не може належати тобі, Ґабріеле. Його сила існує незалежно від жадібності чи бажання. Ми можемо лише використовувати талісман або передати його комусь. — Майя знову подивилась на вістря меча. — А цей талісман треба почистити та змастити. Якщо ти не заперечуєш...

— Звичайно, ні. Як скажеш. — Ґабріел здавався збентеженим. — Я його ніколи не чистив.

Майя привезла з собою все потрібне для того, щоб тримати власний меч чистим. Вона відкрила валізу й дістала шматок м’якого паперу гошо, зробленого з внутрішньої кори шовковиці. Жінка-Арлекін на ім’я Верба навчила її ставитись до зброї з повагою: Майя трохи нахилила меч і почала зчищати з клинка бруд і плями.

— У мене погані новини, Ґабріеле. П’ять хвилин тому я спілкувалася через Інтернет з іншим Арлекіном. У мого друга є шпигун в організації Табула, і він стверджує, що вони схопили твого брата.

Ґабріел нахилився вперед, сидячи на стільці.

— Що ми можемо зробити? — запитав він. — Де його тримають?

— Його охороняють у центрі досліджень неподалік від Нью-Йорка. Навіть якщо б я знала, де це, його було б нелегко звільнити.

— Чому ми не можемо звернутися до поліції?

— Може, рядовий поліцейський, до якого ми звернемось, і буде чесним, але нашій справі це не допоможе. Наші вороги можуть маніпулювати Великою машиною — усесвітньою системою комп’ютерів, яка здійснює контроль над нашим суспільством і перевіряє його.

Ґабріел кивнув.

— Мої батьки називали це Мережею.

— Табула можуть уторгнутись у поліцейські комп’ютери і внести фальшиві звіти. Вони, ймовірно, вже помістили в систему повідомлення, що нас із тобою розшукують за вбивство.

— Добре, забудьмо про поліцію. Поїдьмо туди, де вони тримають Майкла.

— Я лише одна людина, Ґабріеле. Я найняла Голліса бійцем, але не знаю, чи можна на нього покластись. Мій батько називав бійців «мечами». Це просто інший спосіб рахувати людей, які на нашому боці. Зараз у мене недостатньо мечів, щоб атакувати центр досліджень, який належить Табула.